Постанова № 71263604, 19.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2017 р. м. ОдесаСправа № 821/1258/17

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Танасогло Т.М., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, у справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Приватному акціонерному товариству "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення податкового боргу, у сумі 1626541,72 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року задоволено позовні вимоги, так як через несплату товариством узгодженого податкового боргу, такий борг підлягає стягненню у судовому порядку, після надсилання податкової вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як податковим органом порушено порядок стягнення спірної суми пені з товариства, оскільки податковим органом не приймалося відповідного податкового повідомлення-рішення по нарахуванню такої пені.

Крім того, апелянтом наголошено, що надана податковим органом податкова вимога станом на день нарахування спірної пені була оплачена товариством, а як наслідок вважалася відкликаною, що створило обовязок для надсилання нової вимоги податковим органом.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Херсонська ТЕЦ» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

На підставі акту перевірки № 73/21-22-14-04/00131771 від 01 липня 2016 року податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 25 липня 2016 року товариству збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, на загальну суму 5 938 468,75 грн.

При цьому, товариство скористалось правом судового оскарження та звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення від 25 липня 2016 року.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, у справі № 821/1113/16, задоволено апеляційну скаргу ГУ ДФС у Херсонській області та скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПАТ «Херсонська ТЕЦ» - відмовлено.

Внаслідок чого, 28 квітня 2017 року грошові зобовязання, передбачені податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 25 липня 2016 року поновлені в особовому рахунку платника податків за платежем 11020100 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності).

При цьому, товариством 15 червня 2017 року сплачено до бюджету вищевказані узгодженні податкові зобовязання, у сумі 5 938 468,75 грн., що стало підставою для нарахування пені, у розмірі 1 626 541,72 грн.

В свою чергу, внаслідок не сплати товариством суми нарахованої пені податковий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення узгодженого податкового боргу з рахунків платника податків.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким не погоджується судова колегія, зроблено висновок, що через не сплату підприємством узгодженого податкового боргу, такий борг підлягає стягненню у судовому порядку, з огляду на наступне.

Так, згідно пп. 14.1.162, п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобовязань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобовязання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 вказаної статті передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегією суддів встановлено, що підставою для звернення податкового органу до суду з даним адміністративним позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, стала наявність у останнього узгодженого, проте не сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, у вигляді пені, на суму 1 626 541,72 грн.

Так, відповідно до зібраних матеріалів у справі вбачається, що позивачем оскаржено у судовому порядку отримане податкове повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 25 липня 2016 року, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств, на загальну суму 5 938 468,75 грн.

В свою чергу, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2016 року, у справі № 821/1113/16, а також ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Херсонська ТЕЦ» про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Внаслідок чого, 28 квітня 2017 року грошові зобовязання, передбачені податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 25 липня 2016 року поновлені в особовому рахунку платника податків за платежем 11020100 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності).

Крім того, 28 квітня 2017 року за порушення строків сплати платником податків вказаного узгодженого податкового зобовязання (у тому числі з урахуванням періоду судового оскарження) податковим органом нараховано пеню, у сумі 1 537 220,63 грн.

При цьому, товариством 15 червня 2017 року сплачено до бюджету вищевказані узгодженні податкові зобовязання, у сумі 5 938 468,75 грн., що стало підставою для донарахування товариству пені до загальної суми, у розмірі 1 626 541,72 грн.

В свою чергу, з наведених вище норм вбачається, що пеня нараховується внаслідок погашення суми коштів, яку платник податків повинен був сплатити до відповідного бюджету, як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, зокрема, скориставшись процедурою адміністративного або судового оскарження нарахованого йому зобовязання.

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

В даному випадку, колегія суддів вважає, що товариство повинне сплачувати пеню за невчасну сплату своїх податкових зобовязань, нарахованих податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 25 липня 2016 року.

При цьому, колегією суддів не приймаються посилання апелянта на необхідність надсилання додаткового податкового повідомлення-рішення, після нарахування платнику податків пені за невчасну сплату узгодженого податкового зобовязання, так як такі дії не передбачені положеннями ПК України.

Крім того, є помилковими посилання апелянта на безпідставне подвійне притягнення його до відповідальності за невчасну сплату відповідного податкового зобовязання, шляхом нарахування штрафних санкцій та пені, так як вказані зобовязання є різними видами фінансової відповідальності платника податків.

Проте, колегія суддів зазначає, що в даному випадку податковий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

При цьому, з вищезазначених норм вбачається, що право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Тобто, чинним податковим законодавством встановлено певні обмеження щодо можливості стягнення податкового боргу у судовому порядку.

В даному випадку, в обґрунтування заявлених позовних вимог податковим органом надано до суду копію податкової вимоги № 14-17 від 06 березня 2016 року, яка отримана платником податків 10 березня 2017 року (а.с. 12).

З тексту вказаної податкової вимоги вбачається, що загальна сума податкового боргу товариства, станом на 05 березня 2017 року, становить 6 429 980,57 грн., зокрема повнісю включає зобовязання зі сплати податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100), на суму 6 429 980,57 грн.

Проте, з наданого податковим органом розрахунку зобовязання зі сплати податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) вбачається, що станом на 05 березня 2017 року за товариством рахується податковий борг, у сумі 4 929 980,57, тобто відмінній від вказаної суми, що взагалі ставить під сумнів коректність наявних розрахунків.

При цьому, у поданому адміністративному позові податковим органом зазначено, що з дня отримання вказаної податкової вимоги по день звернення до суду з даним позовом, товариство мало несплачені податкові зобовязання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, внаслідок чого не виникало необхідності надсилання товариству нової податкової вимоги.

В свою чергу, податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу погашена самостійно платником податків.

Між тим, із наявних матеріалів у справі вбачається, що товариством 28 квітня 2017 року погашено всі свої податкові зобовязання зі сплати податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100).

Крім того, станом на 28 квітня 2017 року в обліковій картці товариства не рахувалось податкового боргу зі сплати податку на прибуток підприємств (код бюджетної класифікації 11020100).

Таким чином, надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що погашений є відкликаною.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання.

При цьому, з урахуванням того, що податковим органом нараховано узгоджені податкові зобовязання за вищевказаним податковим повідомленнями-рішеннями лише 28 квітня 2017 року, право на стягнення такого податкового боргу виникло лише на наступний робочий день, яке могло бути реалізоване, шляхом надсилання нової податкової вимоги.

Більш того, колегія суддів вважає передчасним нарахування товариству спірної пені саме 28 квітня 2017 року, так як нарахування пені здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу, відповідно до положень Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422.

Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що податковим органом порушено порядок стягнення податкового боргу у судовому порядку, що є підставою для відмови у задоволенні відповідного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року - скасувати та ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення коштів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, у сумі 26 837 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять сім),94 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів після складання повного судового рішення, відповідно до вимог ст. 243 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 26 грудня 2017 року.

Головуючий:О.В. Яковлєв

Судді:Т.М. Танасогло

ОСОБА_1