Ухвала суду № 71263580, 20.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/21400/17

Категорія: 3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю. Час і місце ухвалення: 10:15, м.Одеса Дата складання повного тексту: 15.11.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулося до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом про продовження строку затримання на три місяці громадянина Киргистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 15.11.2017р. позов задоволено.

Продовжено строк затримання на три місяці громадянина Киргистану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України. Допущено негайне виконання постанови суду.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ГУ ДМС України в Одеській області залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції в режимі відеоконференції він не розумів суті обговорюваного, оскільки йому не забезпечено ні адвоката, а ні перекладача. Судом не враховано, що метою продовження строку затримання є ідентифікація іноземця або особи без громадянства, тоді як його особа встановлена та підтверджена, так як ним надано позивачу під час розгляду справи щодо примусового видворення та затримання копію паспорту НОМЕР_1 від 05.10.2009р. Апелянт, також, зазначає про відсутність підстав вважати, що він буде переховуватися.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що на його утриманні знаходиться дружина, яка по релігійним міркуванням не має права працювати, та троє неповнолітніх дітей, і його знаходження у пункті унеможливлює їх матеріальне забезпечення.

Від ГУ ДМС України в Одеській області відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Приморського районного суду м.Одеси від 16.05.2017р. по справі №522/8867/17 задоволено адміністративний позов ГУ ДМС України в Одеській області до громадянина Киргизстану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України на строк шість місяців.

Листом від 16.05.2017р. №5/5-5416 ГУ ДМС України в Одеській області звернулось до Посла Киргизської Республіки в Україні щодо підтвердження або спростування належності відповідача до громадянства Киргизстану з метою подальшого документування сертифікатом на повернення в країну походження.

02.06.2017р. ГУ ДМС України в Одеській області повторно направлено лист №5/5-6371 щодо підтвердження або спростування належності відповідача до громадянства Киргизстану.

Станом на 13.11.2017р. ГУ ДМС України в Одеській області не отримано відповіді Посла Киргизської Республіки в Україні.

З посиланням на неможливість забезпечення примусового видворення ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що інформація від Посла Киргизської Республіки в Україні щодо підтвердження факту належності відповідача до громадянства Киргизстану не надходила, ГУ ДМС України в Одеській області, на підставі ч.7 ст.183-7 КАС України, звернулося до суду про продовження строку затримання на три місяці ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ГУ ДМС України в Одеській області, виходив з того, що так як строк затримання особи закінчується 16.11.2017р., однак відсутні документи для ідентифікації особи, прийняття рішення про продовження строку затримання ОСОБА_1 на три місяці є обґрунтованим та відповідає положенням ч.7 ст.183-7 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Приморського районного суду м.Одеси. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 7 статті 183-7 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з даним позовом до суду) передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців, не може перевищувати шести місяців. У разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на дванадцять місяців. Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні три місяці подає відповідний адміністративний позов.

Умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Згідно п.2.7 Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012р. №353/271/150, у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу). У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. У разі відсутності відповіді від компетентних органів країни походження іноземця запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДМС України в Одеській області виконано вимоги п.2.7 Інструкції №353/271/150, а саме: направлено відповідні запити від 16.05.2017р. №5/5-5416 та від 02.06.2017р. №5/5-6371 до Посла Киргизської Республіки в Україні.

Також, 21.09.2017р. листом від №5/5-11357 ГУ ДМС України в Одеській області звернулося до Департаменту консульської служби МЗС із клопотанням про сприяння у встановленні особи ОСОБА_1 та його документуванні.

Оскільки станом на 13.11.2017р. відповіді на вказані запити ГУ ДМС України в Одеській області не отримано та враховуючи, що строк затримання спливає 16.11.2017р., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач обґрунтовано звернувся з даним позовом до суду про продовження строку затримання.

В апеляційній скарзі апелянт, серед іншого, посилається на те, що у спірних правовідносинах мета продовження строку його затримання - ідентифікація особи є недоцільною, оскільки у нього наявний паспорт серії АС1080812, виданий 05.10.2009р., який надано позивачу під час розгляду справи щодо видворення та затримання.

Колегія суддів не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки ГУ ДМС України в Одеській області наділено повноваженнями перевірки відповідних документів.

При цьому, колегія суддів враховує, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017р. по справі №522/8867/17, встановлено, що під час виявлення відповідача співробітниками СБУ 19.01.2017р. у нього був відсутній документ, що посвідчує особу. В рішенні Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про примусове повернення ОСОБА_1 в країну походження від 19.01.2017р. №3, також зазначено, що станом на 19.01.2017р. у відповідача відсутній паспорт та його місцезнаходження відповідачу не відоме. Крім того, апеляційний суд при розгляді справи №522/8867/17 встановив, що у судовому засіданні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ОСОБА_1 зазначив, що його паспорт громадянина Киргизстану у нього відсутній, оскільки документ відповідач особисто надав у заставу власнику орендованої ним квартири.

Також, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки позов подано до суду 13.11.2017р., в цей же день відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.11.2017. Апелянт вказує, що за такий короткий проміжок часу він, перебуваючи в пункті тримання мігрантів, не міг підготовити заперечення на адміністративний позов, а його клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату судом безпідставно відхилено.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки судом першої інстанції розглянуто справу у строки, встановлені ч.9 ст.183-7 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з даним позовом до суду).

Необґрунтованими, також, являються доводи апелянта про те, що під час судового засідання він не розумів про що подано відповідний позов, оскільки йому не забезпечено перекладача, так як з матеріалів справи вбачається, що судове засідання, в якому прийнято оскаржувану постанову, проведено 15.11.2017р. судом першої інстанції за участю позивача та перекладача ОСОБА_4

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, правильність рішення суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування постанови Приморського районного суду м.Одеси від 15.11.2017р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 327, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м.Одеси від 15 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Градовський Ю.М.

Крусян А.В.