
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11456/17Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Яворського І.О.
з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (ухвалена головуючим-суддею Подлісною І.М., час ухвалення рішення 07.11.2017 у м.Тернополі, повний текст складений 07.11.2017) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області) про зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – Тернопільське ОУПФУ) сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області (далі – УДКС у м.Тернополі) подання про повернення 5 434,79 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 позов було задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, Тернопільське ОУПФУ подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що чинним законодавством передбачено вичерпний перелік випадків, коли збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не сплачується. При цьому, Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, тому відмова Управління повернути збір на обов'язкове державне пенсійне страхування є правомірною. У зв’язку з цим, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.12.2016 між позивачем та ПАТ «Компанія з управління активами «НАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЗЕРВ» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі – Договір), а саме : квартири №56, розташованої в будинку №53 по вул. Білецька у м.Тернополі, загальною площею 72,9 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_2
При нотаріальному посвідченні Договору позивачем було сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна, що становить 5 434,79 грн, що підтверджується квитанцією № ПН 1554831 від 29.12.2016, копія якої міститься у матеріалах справи.
21.08.2017 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Тернопільського ОУПФУ про повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування сплаченого нею у зв’язку з придбанням житла вперше у сумі 5 434,79 грн, при цьому посилаючись як на підставу свого звернення на п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 400/97-ВР).
Листом № 14621/07 від 22.08.2017 ОСОБА_1 було відмовлено у поверненні помилково сплачених коштів з тих підстав, що з доданих до заяви матеріалів не видно, що остання вперше придбала житло чи перебувала у черзі на одержанні житла.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні помилково сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки порушує право позивача на придбання житла вперше без сплати відповідних страхових внесків до Пенсійного фонду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом № 400/97-ВР, п.9 ст.1 якого передбачено, що платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно п.15-1 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі – Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Тобто, вказаним Порядком визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки – громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740 передбачено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі – Порядок № 787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Пунктом 8 Порядку № 787 передбачено, що подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління ПФУ № 21-2 від 27.09.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 988/18283, механізм здійснення органами ПФУ обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Факт придбання позивачем квартири у власність за вищезазначеною адресою підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, посвідченого у нотаріальному порядку та зареєстрованого в реєстрі за № 3953.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності наявні відомості про право власності ОСОБА_1 на вказану квартиру, при цьому відомості про наявність у власності останньої іншого нерухомого майна (житла) чи про придбання нею такого майна відсутні.
Доводи апелянта про те, що позивачем не надано документів, які б підтверджували те, що житло було придбане нею вперше є безпідставними, оскільки Тернопільське ОУПФУ не здобуто та не надано суду доказів того, що у позивача у власності перебуває ще і інше майно, яке було придбане раніше ще до укладення Договору.
Відсутність ж механізму перевірки органами пенсійного фонду інформації про те, чи вперше особа придбала житло, не може бути підставою для відмови у поверненні їй помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звільнений від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбаває житло вперше, а тому помилково сплачений нею збір під час укладання договору купівлі-продажу квартири підлягає поверненню.
Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322,325, 329 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року по справі № 819/1631/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається у строки та в порядку, визначеному статтями 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5
Повний текст судового рішення складено 26.12.2017.
Судове рішення № 71263467, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 21.12.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/1631/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: