Ухвала суду № 71263193, 13.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7243/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, скасування постанов.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичного комплексу «Арктика» залишено без розгляду.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений ч.2 ст.181 КАС України десятиденний строк для оскарження рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач в своєму позові просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Назаровця Андрія Тарасовича при примусовому виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Малого О.С. від 27.03.2017, зареєстрованого за номером №705, в межах виконавчого провадження №53731207, яка полягає у не направленні на адресу ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» документів виконавчого провадження №53731207;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Назаровця Андрія Тарасовича, вчинені в межах виконавчого провадження №53731207, в частині передачі належного ТОВ «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46а, а саме: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», який складається з: адміністративного корпусу «А» площею 1 237,2 кв.м.; рибного ярмарку «Б» площею 2 983,0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування «В» площею 16 522, 2 кв.м.; насосної підстанції «Г» площею 37,5 кв.м. та механічної майстерні «Д» площею 128.7 кв.м.; земельної ділянки площею 2,500га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівка сільська рада; земельної ділянки площею 2, 500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, на реалізацію на електронних торгах;

- визнати протиправним та скасувати всі постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, винесені в межах виконавчого провадження №53731207, після його відкриття (в т.ч. постанову від 13.04.2017 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Разом з тим, частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Зокрема, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», яка є джерелом права, свідчить також про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 181 КАС України.

Частиною 1 цієї статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача 11.04.2017 року ознайомився з матеріалами виконавчого провадження ВП №53731207, що було відкрите постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.04.2017 року на підставі виконавчого напису нотаріуса №705 від 27.03.2017 року, тобто позивач починаючи з 11.04.2017 року був обізнаним про відкриття виконавчого провадження та вчинення оскаржуваних дій відповідачем, однак до суду звернувся лише 06.06.2017 року.

Враховуючи наведені обставини, позивач міг та повинен був дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Будь-яких доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не надано.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

При цьому, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Отже, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваної ухвали із дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено - 18.12.2017р.