Ухвала суду № 71263100, 12.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 грудня 2017 рокусправа № 804/6448/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Уханенка С.А.

судді: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, в якому просили:

- визнати протиправними дії Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області щодо не оформлення паспорту неповнолітній ОСОБА_3 та непов нолітньому ОСОБА_5 у формі паспортної книжечки;

- зобов'язати Дніпровський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у формі паспортної книжечки, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних з проставленою відміткою місця проживання, враховуючи відмову від оформлення паспорта з електронним безконтактним носієм та з електронним чіпом у формі пластикової картки типу ГО-1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. адміністративний позов залишено без руху.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: не зазначення у адміністративному позові номеру засобу зв'язку відповідача, а також адреси електронної пошти; звернення з позовними вимогами кількох позивачів та не сплата судового збору.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, вимоги до позовної заяви встановлені ст. 106 КАС України, пунктом 3 частини 1 статті якої визначено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. Тобто, аналіз вказаної норми свідчить, що номер засобу зв'язку відповідача та адреси електронної пошти, не зазначення в позові яких визначено судом першої інстанції, як на недолік позовної заяви, вказуються в позовній заяві, у разі якщо вони відомі. Тому не зазначення вказаних даних не є підставою для залишення без руху.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Матеріали справи свідчать, що позивачі звернулися в інтересах своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до положень ст.48 КАС України адміністративна процесуальна правоздатність належить особам, які досягли повноліття.

Згідно ч.4 ст.56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", передбачено звільнення від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях саме громадян, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Таким чином, з огляду на звернення позивачів до суду з в інтересах своїх неповнолітніх дітей, як законних представників останніх, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо не розповсюдження на них положень п.7 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" та необхідності сплати ними судового збору.

Щодо висновку суду про роз'єднання позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Статтями 104, 105 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання особисто позивачем або його представником письмової позовної заяви до суду першої інстанції.

Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою (частина перша статті 21 КАС України).

Згідно зі статтею 116 КАС України суд може своєю ухвалою об'єднати в одне провадження кілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Зміст наведених норм процесуального закону передбачає можливість розгляду в одному провадженні позовних заяв різних позивачів до одного відповідача. Матеріали позову свідчать, що вимоги позивачів до відповідача мають однаковий предмет та підстави. В той же час, суд не позбавлений можливості роз'єднати ці позови в ході розгляду справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, з урахуванням викладених в ухвалі обставин.

Керуючись ст. ст. 199, 204, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

В повному обсязі ухвала виготовлена 26.12.2017 року.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим