Постанова № 71262946, 14.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/2358/17

Окружний адміністративний суд міста Києва під головуванням судді Келеберди В.І.розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Туристична компанія «Бітско» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання протиправним і скасування наказу.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Туристична компанія «Бітско» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30 січня 2017 року № 592 «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення і проведення фактичної перевірки приватного підприємства «Туристична компанія «Бітско» згідно додатку 62 до зазначеного наказу.

В обґрунтування позову позивач зазначає,що відповідачем протиправно винесено наказ № 592 від 30 січня 2017 року «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення і проведення фактичної перевірки ПП «Туристична компанія «Бітско» згідно додатку 62 до наказу.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене, розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі положень частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу частини першої статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30 січня 2017 року № 592 “Про проведення фактичних перевірок” на підставі підпункту 80.2.4 пункту 82.2 статті 80 Податкового кодексу України наказано провести фактичну перевірку, зокрема, згідно додатку № 62, ПП «Туристична компанія «Бітско» (код 25398564) тривалістю 10 діб з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Про наявність наказу позивач дізналась 10 лютого 2017 року, так як за адресою приватного підприємства прибули перевіряючі особи, повідомили про проведення фактичної перевірки, вручили копію наказу та пред’явили направлення на перевірку від 07 лютого 2017 року № 870/26-15-14-04-06 та № 871/26-15-14-04-06 і службові посвідчення, проте працівником позивача недопущено посадових осіб відповідача до проведення перевірки, через що вони покинули приміщення, не зафіксувавши факту не допуску шляхом складення відповідного акту, незважаючи на вимоги працівника позивача.

Вказані обставини стали підставою для подання позивачем 11 лютого 2017 року листа-повідомлення відповідачу «Про недопущення (відмову у допуску) посадових осіб Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві до проведення фактичної перевірки».

За таких обставин позивач, не погоджуючись із винесеним Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві наказом від 30 січня 2017 року № 592 «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення і проведення фактичної перевірки позивача згідно додатку до наказу № 62, оскарживйого до суду та просить в даній частині скасувати.

Оцінивши наявні документи в матеріалах справи, з урахуванням пояснень позивача та заперечень відповідача,суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому та об'єктивному досліджені доказів дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи та їх посадові особи при прийнятті рішень у тому числі наказів про проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України.

Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Стаття 20 ПК України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числіпісляпроведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України встановлено порядок проведення фактичних перевірок. Згідно з підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 якої передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється гідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службовогопосвідченняосіб, якізазначені в направленні на проведенняперевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 81.2 статті 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, щозасвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що відповідно до наведених норм та на виконання покладених функцій, оскільки позивачем подано звітність за січень 2017 року з нульовими показниками, керівником Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення про проведення фактичної перевірки ПП «Туристична компанія «Бітско» з питань дотримання порядку здійснення розрахункових книжок, яке оформлено наказом від 30 січня 2017 року № 592 (додаток № 62).

На виконання вказаного наказу та з метою проведення перевірки ПП «Туристична компанія «Бітско», працівниками відповідача 10 лютого 2017 року здійснено вихід за адресою реєстрації підприємства.

По прибутті за адресою підприємства, працівниками відповідача пред’явлено службові посвідчення, копію наказу та направлення на проведення фактичної перевірки менеджеру компанії.

Однак працівником позивача відмовлено в наданні документів, що відносяться до предмету перевірки, обстеженні виробничих приміщень та наданні документів у зв’язку із відсутністю керівництва підприємства та особи, що уповноважена здійснювати розрахункові операції.

З урахуванням викладеного, працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено 10 лютого 2017 року акт про відмову у наданні документів.

13 лютого 2017 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт про відмову від допуску до фактичної перевірки у зв’язку з відсутністю підстав для проведення фактичної перевірки.

Разом з тим, згідно з пунктом 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, а тому числі, подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно з підпунктом 80.2.4 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме: неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

З матеріалів долучених до справи, а саме копії звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень 2017 року, який подано ПП «Туристична компанія «Бітско» до державної податкової інспекції ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у місті Києві вбачається, що звіт подано у визначені законом строки.

Окрім того, вказаний звіт містить дані щодо суми розрахунку за звітний місяць, а саме за січень 2017 року, суми податку на додану вартість, суми підакцизного податку та суму, що видана при поверненні товару.

За таких обставин, із системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для проведення фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, так як звіт подано у встановлені строки та він не містить нульових показників.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дії чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Підставами для визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщовінзаперечує проти адміністративного позову.

Натомість в ході судового розгляду справи представником Відповідача не було надано суду належних доказів, які б підтверджували правомірність та законність прийнятого оскаржуваного рішення.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30 січня 2017 року № 592 «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення і проведення фактичної перевірки приватного підприємства «Туристична компанія «Бітско» згідно додатку 62 до зазначеного наказу не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача здійсненні ним судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 17, 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративногосудочинстваУкраїни, Окружнийадміністративний суд містаКиєва, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30 січня 2017 року № 592 «Про проведення фактичних перевірок» в частині призначення і проведення фактичної перевірки приватного підприємства «Туристична компанія «Бітско» згідно додатку 62 до зазначеного наказу.

Присудити на користь приватного підприємства «Туристична компанія «Бітско» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Постанова набираєзаконноїсили в порядку передбаченомустаттею 254 Кодексу адміністративногосудочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністюабочастково за правилами, встановленимистаттями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда