Ухвала суду № 71262858, 26.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 грудня 2017 року м. Київ № 826/16781/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної гвардії України (вул. Народного Ополчення, 9-А, м. Київ, 03151), третя особа: військова частина 3027 Національної гвардії України (вул. імені Генерала Кульчицького, 1, м. Вишгород, Київська область, 07301) про визнання протиправним рішення та зобов'язання прийняти рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним рішення комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України щодо відмови у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 та повернення документів до військової частини 3027 Національної гвардії України, закріплене в протоколі № 14 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України від 29.03.2017 з підстав його необґрунтованості та неправомірності;

- зобов'язати Головне управління Національної гвардії України на засіданні комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Головного управління Національної гвардії України прийняти рішення та надати статус учасника бойових дій ОСОБА_1 та видати їй посвідчення встановленого зразка.

Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наведена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує рішення відповідача від 29.03.2017, строк оскарження якого сплив 30.09.2017.

Одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що його довірителька не є фахівцем у галузі права, а тому про порушення свої прав дізналась лише при зверненні за консультацією до адвоката, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.12.2017 № 01-12/2017, укладеного між позивачем та адвокатом Куликом С.С. Також, у клопотанні представник позивача зазначає про те, що оскаржуване рішення позивач отримала лише у червні 2017 року. Крім того, представник позивача закцентував увагу суду на тому, що відмова у розгляді позову пані ОСОБА_1 лише з формальних причин суперечитиме принципу справедливості та порушить її право на справедливий суд, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Надаючи правову оцінку доводам представника позивача, покладеним в основу обґрунтування заявленого клопотання, суд зазначає наступне.

Так, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача стверджує, що інформацію про прийняте відповідачем рішення позивач отримала лише у червні 2017 року, "внаслідок неквапливої бюрократичної роботи службовців Національної гвардії України та об'єктивні строки доставлення кореспонденції ПАТ "Укрпошта".

Разом з тим, ні позовна заява, ні додані до неї матеріали взагалі не містять жодних доказів на підтвердження зазначених представником позивача обставин. Зазначені обставини також позбавляють суд можливості встановити початок перебігу строку звернення до суду з даним позовом.

Не заслуговують на увагу і доводи представника позивача про те, що про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням позивач дізналась при зверненні за консультацією до адвоката, що підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.12.2017 № 01-12/2017, укладеного між позивачем та адвокатом Куликом С.С., оскільки на момент звернення позивача до адвоката (01.12.2017) строк звернення до суду з даним позовом сплинув.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду є неповажними та не підтверджені жодним доказом.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду доказів отримання оскаржуваного рішення та обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Катющенко