Рішення № 71262763, 13.12.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/338/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

суддів Брезіної Т.М., Дембіцького П.Д.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

заявника - ОСОБА_1

представника заявника – ОСОБА_2

представників відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення

в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, яка полягає у затримці виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в частині поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України подати до Чернівецького окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в частині поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області, у встановлені судом строки;

- стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України на його користь середній заробіток за час затримки виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р., за період з 25.03.2017 р. по день фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування заяви заявник вказував, що неодноразово звертався до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) та Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - ГУ ДФС у Чернівецькій області) із заявами про виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р., у адміністративній справі №824/338/16-а у частині поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області, але в супереч вимогам ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 14, 255 КАС України ГУ ДФС у Чернівецькій області та ДФС України не виконало рішення суду.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали подану заяву, просили суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Представники ГУ ДФС у Чернівецькій області та ДФС України в судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, посилаючись на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Розглянувши подану заяву про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. у справі №824/338/16-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 р., за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 13.05.2016 р. №1939-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області 13.05.2016 р. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області з 14.05.2016 р. Стягнуто з Головного управління ДФС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.05.2016 р по 24.03.2017 р. у сумі 38945,70 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць допущено до негайного виконання (Т. 2 а.с. 48-61, 121-123).

24.03.2017 р. Чернівецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі №824/338/16-а, який отриманий заявником 24.03.2017 р. (Т. 2 а.с. 62, 145-146).

24.03.2017 р. заявник звернувся з листом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якому просив направити на адресу ДФС України копії виконавчого листа та постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. №824/338/16-а для виконання (Т. 2 а.с. 152).

За результатами розгляду вищевказаної заяви, 06.04.2017 р. Головне управління ДФС у Чернівецькій області надало відповідь №150/С/24-13-10-03, якою повідомило заявника, що ДФС України є стороною по адміністративній справі №824/338/16-а, а тому отримання проголошеного рішення здійснюється за правилами ст. 167 КАС України. При цьому зазначено, що виконавчий лист подається до виконання стягувачем особисто за його заявою або заявою його представника (для фізичної особи - адвокат на підставі ордера, договору, в якому зазначаються його права як представника сторони виконавчого провадження) за місцем вчинення виконавчих дій (Т. 2 а.с. 153).

28.03.2017 р. заявник звернувся до в.о. голови ДФС України із заявою, в якій просив виконати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в частині поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області. До вказаної заяви заявником було додано оригінал виконавчого листа та копію постанови в справі №824/338/16-а (Т. 2 а.с. 147).

За результатами розгляду вказаної заяви, 28.04.2017 р. ДФС України листом №6050/С/99-99-04-02-01-14 повідомило ОСОБА_1 про те, що постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. у адміністративній справі №824/338/16-а про поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області перебуває у процесі виконання (Т. 2 а.с. 148).

30.03.2017 р. заявник подав до Чернівецького окружного адміністративного суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа, у зв'язку з тим, що оригінал виконавчого листа залишився у ДФС України (Т. 2 а.с. 66).

За результатами розгляду вказаної заяви, ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.04.2017 р. у справі №824/338/16-а в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено, оскільки оригінал виконавчого листа по даній справі знаходиться на виконанні в ДФС України (Т. 2 а.с. 78-79).

Як вказували в судовому засіданні представники Головного управління ДФС у Чернівецькій області та Державної фіскальної служби України оригінал виконавчого листа по справі №824/338/16-а знаходиться на даний час в ДФС України та перебуває в стані виконання.

31.03.2017 р. заявник звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист Чернівецького окружного адміністративного суду №824/338/16-а від 24.03.2017 р. про поновлення його на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області. При цьому зазначав, що 28.03.2017 р. ним подано до ДФС України заяву про виконання судового рішення від 24.03.2017 р., надано оригінал виконавчого листа та копію постанови суду. Однак, станом на 31.03.2017 р. ДФС України в добровільному порядку рішення суду не виконала (Т. 2 а.с. 154).

За результатами розгляду заяви про примусове виконання рішення суду, 14.04.2017 р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме стягувачем пред'явлено до виконання ксерокопію виконавчого листа (Т. 2 а.с. 156).

07.09.2017 р. заявник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про прийняття до виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 р. у справі №824/338/16-а про поновлення його на посаді начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області. Додатково в заяві заявник вказував, що 28.03.2017 р. ним було подано до ДФС України заяву про виконання судового рішення від 24.03.2017 р., надано оригінал виконавчого листа та копію постанови суду, однак станом на вересень 2017 р. ДФС України в добровільному порядку рішення суду в частині його поновлення на посаді начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області не виконала (Т. 2 а.с. 149).

Докази розгляду вказаного звернення Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заявник до суду не надав, однак вказував, що відповіді не отримував.

Судом також встановлено, що 12.04.2017 р. заявник звернувся до Шевченківського УП ГУНП України у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення) в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 (Т. 2 а.с. 157).

07.09.2017 р. заявник повторно звернувся до Шевченківського УП ГУНП України у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення) в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 (Т. 2 а.с. 163).

Докази розгляду поданих заяв Шевченківським УП ГУНП України у м. Києві, заявник до суду не надав, проте вказував, що відповіді не отримував.

З матеріалів справи видно, що 15.05.2017 р. ОСОБА_1 надіслав зверненням до Прем'єр-міністра України, в якому просив надати доручення Міністерству фінансів України провести службове розслідування щодо невиконання (неналежного виконання) службових обов`язків, перевищення своїх повноважень в.о. голови ДФС України ОСОБА_5 та з огляду на те, що в діях ОСОБА_5 містяться ознаки злочину передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України, просив спрямувати матеріали звернення до Міністерства внутрішніх справ України (Т. 2 а.с. 158).

16.05.2017 р. заявник електронним листом направив на адресу Секретаріату Кабінету Міністрів України звернення аналогічного змісту щодо не виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. (Т. 2 а.с. 159).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що електронне звернення ОСОБА_1 отримано секретаріатом Кабінету Міністрів України, зареєстроване за №СЕ-6886462 від 16.05.2017 р. та надіслане Міністерству фінансів України, Міністерству юстиції України від 17.05.2017 р. №41-С-011587/24 для розгляду та надання відповіді (Т. 2 а.с. 160).

15.06.2017 р. Міністерство юстиції України направило на адресу заявника лист за вх. № 22717/С-14038/11, в якому зазначило не уповноважене на вирішення питань порушених у зверненні (Т. 2 а.с. 161).

Міністерство фінансів України за наслідками розгляду звернення, 16.06.2017 р. направило на адресу заявника лист за вх. № 17030-09/23-2241/1945, в якому роз'яснило, що службове розслідування відносно в.о. голови ДФС України ОСОБА_6, у разі наявності законодавчих підстав, може проводитися дисциплінарною комісією Державної фіскальної служби України (Т. 2 а.с. 163).

Оскільки станом на 14.11.2017 р., в.о. голови ДФС України ОСОБА_6 не виконав рішення суду у справі №824/338/16-а, звернення адресовані до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, на думку заявника, не були розглянуті по суті, заявник звернувся до Президента України (Т.2 а.с. 164).

Дане звернення зареєстроване у Приймальні Президента України за № 22/058451-24 від 22.11.2017 р. та надіслане для розгляду до Міністерства юстиції України (Т. 2 а.с. 165).

В судовому засіданні заявник не надав до суду докази розгляду поданого ним звернення, надісланого в подальшому до Міністерства юстиції України.

Вважаючи бездіяльність ДФС України щодо невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в адміністративній справі № 824/338/16-а протиправною, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 р., зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом (ч.4 ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”).

Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно із ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для всіх осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ст. ст. 14 та 255 КАС України, постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. у справі №824/338/16-а, яка набрала законної сили, є обов'язковою до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.

Стаття 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання.

Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. У силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.

Згідно з вимогами ч. 9. ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Відповідно до ч. 10 ст. 267 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені ч. 2 ст. 262 цього Кодексу.

З аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що постанови суду в адміністративній справі, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання рішення суду є підставою для звернення особою-позивачем до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень та притягнення винних осіб до відповідальності.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійснення юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визначення бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`яковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося сторонами в судовому засіданні, що судове рішення в адміністративній справі № 824/338/16-а, яке набрало законної сили та обов’язкове до виконання, в супереч вимогам ст. 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ст. ст. 14 та 255 КАС України не виконане ДФС України.

Причини, умови та обставини тривалого невиконання судового рішення в адміністративній справі №824/338/16-а в частині поновлення заявника на посаді начальника ГУ ДФС у Чернівецькій області, ДФС України не повідомило суд. Не навели такі причини, умови та обставини в судовому засіданні представники ГУ ДФС у Чернівецькій області та ДФС України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що ДФС України допустила протиправну бездіяльність щодо невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в адміністративній справі № 824/338/16-а, в результаті чого позивач позбавлений права на судовий захист, який полягає у відновленні порушеного права на працю, що в свою чергу загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Оскільки пред’явлена заявником заява направлена на судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 824/338/16-а у зв`язку з протиправною бездіяльність ДФС України щодо невиконання вказаного судового рішення, тому в цій частині суд задовольняє вимогу заявника.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Оскільки, постанова суду вимагає вчинення певний дій, рішення суду ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у двадцятиденний строк з дати набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 267 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Суд, попереджає Державну фіскальну службу України про можливість застосування заходів, передбачених ч. 2 ст. 267 КАС України.

В той же час, вимога заявника про стягнення з ГУ ДФС у Чернівецькій області на його користь середнього заробітку за час затримки виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р., за період з 25.03.2017 р. по день фактичного поновлення на посаді, на переконання суду, не підлягає задоволенню, оскільки вказану вимогу (спір) належить вирішувати за правилами, встановленим КАС України для розгляду позовних заяв, а не в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначеному ч. 9 ст. 267 КАС України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 та 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду заяви поданої заявником, ДФС України, як суб'єкт владних повноважень, бездіяльність якого оскаржується, не довела правомірність своїх дій (бездіяльності) щодо невиконання судового рішення в адміністративній справі № 824/338/16-а, яке набрало законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 69, 71, 160-163, 167, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 р. в в адміністративній справі № 824/338/16-а.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у двадцятиденний строк з дати набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення.

4. Попередити Державну фіскальну службу України про можливість застосування заходів, передбачених ч. 2 ст. 267 КАС України.

5. В іншій частині заяви відмовити.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий В.К. Левицький

Судді Т.М. Брезіна

ОСОБА_7

Постанова в повному обсязі складена 26.12.2017 р. (враховуючи час перебування судді Дембіцького П.Д. у відпустці).