Ухвала суду № 71262748, 19.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

19 грудня 2017 року м. Київ № 826/13295/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

при секретарі судового засідання Артеменко Я.С.,

за участю представників:

позивача - Гентоша Р.Є. (довіреність від 18.12.2017 року № 1/17),

відповідача - Мокрицької К.В. (довіреність від 03.10.2017 року № 14.02/67),

розглянувши у підготовчому засіданні матеріали адміністративної справи

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія» (далі також - позивач, ТОВ «НДВП «Екологія») з позовом до Міністерства охорони здоров?я України (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов?язати останнього видати наказ про визнання таким, що втратив чинність Наказ Міністерства охорони здоров?я України № 91 від 21.04.1999 року «Про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/13295/17 за вказаним позовом ТОВ «НДВП «Екологія» та призначено у справі попереднє судове засідання на 19.12.2017 року.

Починаючи з 15.12.2017 року набрала чинності редакція Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративній справі в подальшому здійснюється судом у відповідності до чинної редакції цього Кодексу.

У підготовчому засіданні 19.12.2017 року представником відповідача заявлено письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстави пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. В обгрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства охорони здоров?я України про визнання таким, що втратив чинність Наказ Міністерства охорони здоров?я України № 91 від 21.04.1999 року «Про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці». На переконання відповідача, строк на оскарження цього нормативно-правового акта має обраховуватися з дати його прийняття.

Представник позивача заперечував проти задоволення заявленого клопотання з тих мотивів, що про порушення своїх прав та інтересів ТОВ «НДВП «Екологія» стало відомо після отримання від Міністерства охорони здоров??я України листа від 10.08.2017 року № 05.1-12-58/3360-17/962, наданого у відповідь на запит Товариства щодо проведення атестації його санітарної лабораторії.

Розглянувши заявлене клопотання про залишення позову без розгляду у сукупності з наявними у справі матеріалами, заслухавши думку представників сторін з приводу заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами ч. 1 і 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній станом на день розгляду заявленого клопотання) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні норми містилися в ч. 1 і 2 ст. 99 цього ж Кодексу (в редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом до суду).

За правилами визначеними ч.ч. 1, 3 і 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як вбачається з тексту позову та наявних у справі матеріалів, предметом розгляду у межах даної справи є правомірність допущення Міністерством охорони здоров?я України бездіяльності в частині вжиття заходів щодо прийняття наказу про визнання таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони здоров?я України № 91 від 21.04.1999 року «Про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці».

Суд встановив, що ТОВ «НДВП «Екологія» є учасником правовідносин, які регулюються наказом Міністерства охорони здоров?я України № 91 від 21.04.1999 року, як виконавець послуг з атестації робочих місць за умовами праці, для чого з використовує власну санітарну лабораторію для здійснення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу. Свого часу дану лабораторію позивача було атестовано Державною санітарно-епідеміологічною службою України, про що видано свідоцтво реєстр. № 0939 від 17.09.2015 року, терміном дії до 25.10.2017 року.

Відповідно до п. 7 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться санітарними лабораторіями підприємств і організацій, атестованих органами Держстандарту і МОЗ за списками, що узгоджуються з органами Державної експертизи умов праці, а також на договірній основі лабораторіями територіальних санітарно епідеміологічних станцій.

Зокрема, на виконання цієї Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, наказом Міністерства охорони здоров?я України № 91 від 21.04.1999 року було затверджено Положення про проведення органами, установами та закладами державної санепідслужби Міністерства охорони здоров'я України атестації санітарних лабораторій підприємств і організацій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці.

За змістом цього Положення проведення атестації санітарних лабораторій підприємств і організацій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці покладалося саме на Міністерство та його органами, установи та заклади державної санепідслужби.

В подальшому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 року № 741 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України та Ради Міністрів УРСР» до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 були внесені зміни. Зокрема, визначено, що гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці і МОЗ в порядку, визначеному Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Поряд з цим, наказ Міністерства охорони здоров?я України № 91 від 21.04.1999 року «Про атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці» залишився чинним.

З метою отримання інформації щодо атестації санітарної лабораторії на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу позивач звернувся із запитами до Міністерства охорони здоров?я України та Міністерства соціальної політики України. У відповідь ТОВ «НДВП «Екологія» отримало лист Міністерства охорони здоров?я України від 10.08.2017 року № 05.1-12-58/3360-17/962 та лист Міністерства соціальної політики України від 28.09.2017 року № 2467/0/101-17/283.

Зокрема, у текстах цих листів Міністерства повідомили про неможливість проведення атестації санітарних лабораторій до визначення Міністерством охорони здоров?я України та Міністерством соціальної політики України відповідного порядку з питань проведення атестацій лабораторій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу. Також, Міністерство соціальної політики України окремо зазначило, що у Держпраці в порядку, встановленому п. 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, відсутні підстави щодо підписання свідоцтв про атестацію лабораторій, які були підготовлені за результатами атестації, яка проводилася без участі представників Держпраці, та відповідно про відсутність підстав для надання дозволів на продовження дії раніше виданих свідоцтв про атестацію лабораторій.

Таким чином, про порушення своїх прав та інтересів ТОВ «НДВП «Екологія» у зв?язку з тим, що чинний наказ Міністерства охорони здоров?я України № 91 від 21.04.1999 року фактично не діє позивачу стало достеменно відомо за результатами отримання офіційних листів-відповідей від 10.08.2017 року № 05.1-12-58/3360-17/962 та від 28.09.2017 року № 2467/0/101-17/283.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про звернення позивачем із позовною заявою в межах строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, та відповідно про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви ТОВ «НДВП «Екологія» без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Міністерства охорони здоров?я України про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідне виробниче підприємство «Екологія» без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню окремо від рішення суду в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.В. Дегтярьова

Повний текст ухвали виготовлено 26.12.2017 року.