Ухвала суду № 71262650, 26.12.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 грудня 2017 року Чернігів Справа № 825/2326/17

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О. перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства "Чернігівській завод радіоприладів" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій,

В С Т А Н О В И Л А:

22.12.2017 Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Чернігівській завод радіоприладів", в якому просить стягнути на користь управління заборгованість по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 49 007,35 грн.

Так, в силу ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, суд зазначає, що ч.5 ст.160 КАСУ встановлено вимоги до позовної заяви, де серед іншого зазначаються: 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак, як вбачається з матеріалів позову, Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України не надано суду власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також у відповідності до ч.2 ст.161 КАСУ суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідно, наданий позивачем реєстр поштових відправлень не може бути прийнятий як належний доказ виконання положень ч.2 ст.161 КАСУ, оскільки адміністративний позов надіслано відповідачу рекомендованим листом без повідомлення про вручення.

В свою чергу, ч.3 ст.161 КАСУ визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно ч.2 ст.4 Закону № 3674 встановлено, що за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, судовий збір за подання даного адміністративного позову повинен становити 1 600 грн. Проте, позивачем не надано суду належного доказу, який свідчив би про сплату ним судового збору, у встановленому розмірі, або доказів звільнення від його сплати. На момент подання даного позову до суду, а саме 22.12.2017, п.18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" виключено, внаслідок чого пільги щодо сплати судового збору на органи Пенсійного фонду не розповсюджуються.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, одночасно з її поданням, позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір" та ст.133 КАСУ. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначає, що згідно з ч.1 ст.73 Закону України від 09.07.2003 № 1058-VI "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Відповідно до ч.2 ст.73 цього Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Крім того, посилаючись на ст.ст.55, 129 Конституції України, ст.ст.6, 7 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач стверджує, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що є гарантією дотримання принципу рівності.

З урахуванням наведеного, позивач просив звільнити його від сплати судового збору.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.133 КАСУ суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08.07.2011 № 3674 "Про судовий збір" (в редакції Закону від 03.10.2017).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об’єктів справляння судового збору, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб’єктів, яким згідно з нормами ст.5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо його сплати.

В той же час, згідно ст.8 Закону № 3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказаною статтею також регламентовано умови, за яких відстрочення сплати судового збору може відбуватися. До таких умов належать: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Також, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати з підстав, що наведені вище.

Тобто, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити особу від сплати судового збору, є її майновий стан. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення сторони від сплати судового збору ні Закон № 3674-VI, ні КАСУ не передбачають. В свою чергу, доводячи наявність підстав для відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на цільове призначення коштів Пенсійного фонду України та відсутність коштів на рахунку для сплати судового збору.

Проте, суд враховує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Оскільки, позивач є бюджетною установою, а спірні правовідносини виникли в результаті реалізації владних управлінських функцій (здійснення контролю за своєчасністю та повнотою сплати страхувальниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), наведене зумовлює висновок про відсутність, передбачених ст.8 Закону № 3674 та ч.1 ст.133 КАС України, підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно, клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України задоволенню не підлягає.

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам п.11 ч.5 ст.160, ч.2 та ч.3 ст.161 цього Кодексу, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаних вище недоліків шляхом надання: власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів; доказів сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160, 161, 167, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Публічного акціонерного товариства "Чернігівській завод радіоприладів" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій - залишити без руху.

Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- доказів сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Житняк