Рішення № 71262639, 18.12.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року Чернігів Справа № 825/1943/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

позивачаОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

представника відповідачаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

28.11.2017 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1Ю.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.07.2017: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 № Ф-1022-17.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем було виконано всі вимоги чинного законодавства при визначенні оподатковуваного доходу за 2015 рік. Попри зазначене, відповідач дійшов неправомірного висновку про заниження ФОП ОСОБА_1 валового доходу та не прийняв до уваги надані в ході проведення перевірки та процедури адміністративного оскарження роз'яснення та копії первинних документів, що підтверджували відсутність факту отримання доходу від ФОП ОСОБА_4П, в результаті чого прийняв оскаржувані рішення, які на думку позивача, підлягають скасуванню.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надавши свої письмові заперечення, які були озвучені ним в судовому засіданні (а.с.56-57), вказавши, що на розгляд заперечення позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували повернення ФОП ОСОБА_4 коштів, зазначених ним у графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку 1-ДФ, в результаті чого висновок акту перевірки залишено без змін. В подальшому, відповідно до рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 13.09.2017 не було скасовано суму донарахованого єдиного внеску та штрафної санкції за донарахування єдиного внеску по суті та ГУ ДФС у Чернігівській області винесено оскаржувані рішення, які на думку відповідача, прийняті на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ГУ ДФС у Чернігівській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати податків і зборів ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складений акт від 29.06.2017 № 349/13/НОМЕР_3.

У розділі ІІІ "Висновок" Акту перевірки встановлені наступні порушення:

- п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами і доповненнями, а саме: ПП-ФО ОСОБА_1 занижено суму доходу від здійснення підприємницької діяльності протягом 2015 року (період з 01.04.2015 по 31.12.2015) на загальну суму 22 175,00 грн., в т.ч. за 2 кв. 2015 року 5 235,00 грн., за 3 кв. 2015 року 8 300,00 грн., за 4 кв. 2015 року 8 640,00 грн, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб 3 326,25 грн., в т.ч. за 2015рік 3 326,25 грн;

- пп.2 п.1 ст. 7, п. 5 та п. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464 "Про збір та облік, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та пп.3 п.7.2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, внаслідок чого було занижено суму єдиного соціального внеску за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 в розмірі 7 694,73 грн, і відповідно донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу в розмірі 7 694,73 грн;

- п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями. Донараховано військового збору за 2015 рік на 332,63 грн.

За результатами перевірки, ГУ ДФС у Чернігівській області сформовані та вручені ФОП ОСОБА_1 податкові повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0002991302 про збільшення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 3 326,25 грн. та штрафних санкцій у розмірі 831,5 грн., №0003001302 про збільшення грошового зобов'язання з військового збору за основним платежем 332,63 грн та штрафною санкцією 83,16 грн., а також рішення від 27.07.2017 №0002971302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28.07.2017 №Ф-0002971302 та від 05.09.2017 №Ф-1022-17.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивачем 14.07.2017 було подано до ГУ ДФС у Чернігівській області заперечення та надано копії документів, а саме : накладної від 29.12.2015 № 14 (на повернення) та виписку по рахунку №26007111517 в АБ "Укргазбанк".

В ході розгляду заперечення та з урахуванням наданих документів та пояснень, ГУ ДФС у Чернігівській області було встановлено, що згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДФС України про суми виплачених доходів, позивачу протягом 2015 року (період з 01.04.2015 по 31.12.2015) було нараховано та виплачено ФОП ОСОБА_4 дохід у суму 22 175,00 грн (ознака 157 дохід виплачений самозайнятій особі), а саме: за 2 кв.2015 року 5 235,00 грн, за 3 кв.2015 року 8 300,00 грн, за 4 кв.2015 року 8 640,00 грн. Оскільки, на розгляд заперечення позивачем не було надано жодних документів, які б підтверджували повернення ФОП ОСОБА_4 коштів, зазначених ним у графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку № 1-ДФ, ГУ ДФС у Чернігівській області було зроблено висновок, що заперечення до Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 29.06.2017 № 349/13/НОМЕР_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 22.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 22.12.2016 не є достатньо обґрунтованими, та за результатами розгляду висновок Акту перевірки залишено без змін.

За результатами висновків, викладених у акті перевірки, та розгляду заперечення були винесені податкові повідомлення-рішення: від 27.07.2017 №0002991302 по податку на доходи фізичних осіб що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 4157,81 грн. в т.ч. основний платіж 3326,25 грн, від 27.07.2017 №0003001302 за військовим збором на загальну суму 415,79 грн. в т.ч. основний платіж 332,63 грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 27.07.2017 №Ф-0002971302 в сумі 7 694,73 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 27.07.2017 №0002971302 на суму 1538,95 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подала скаргу від 14.08.2017 до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 13.09.2017 №11897/П/99-99-11-02-02-25, рішення від 27.07.2017 №0002971302 та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0002971302 скасовані. Оскільки суму донарахованого єдиного внеску та штрафної санкції за донарахування єдиного внеску по суті скасовано не було, ГУ ДФС у Чернігівській області винесло вимогу про сплату боргу (недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування від 26.10.2017 №Ф-0004111302 в сумі 7 694,73 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.10.2017 №0004121302 на суму 1 538,95 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.07.2017 № НОМЕР_1 та від 27.07.2017 № НОМЕР_2 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 № Ф-1022-17 протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Так, підставою для оспорюваного донарахування податку на доходи фізичних осіб, став зокрема, висновок податкового органу про заниження валового доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 на загальну суму 22 175,00 грн, зроблений на підставі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДФС України про суми виплачених доходів.

У поданих ФОП ОСОБА_4 до податкового органу податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ відображено, що ФОП ОСОБА_5 нараховано та виплачено позивачу за 2-4 квартали 2015 року дохід у сумі 22 275,00 грн.

Підпунктом "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок).

Дія вказаного Порядку поширюється на податкових агентів, які нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV Податкового кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір передбачений п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу (п.1.3 Порядку).

Відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку, у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

У графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платника податку податковим агентом. У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством. У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету. У графі 5 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу.

Доходи підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 18 %. Однак оподаткуванню підлягають не всі доходи, а чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 Податкового кодексу України).

До складу доходів підприємця, зокрема включається: виручка, що надійшла підприємцю на рахунок у вигляді безготівкових коштів; готівкова виручка, отримана безпосередньо підприємцем чи його працівниками; виручка в натуральній (негрошовій) формі; суми штрафів і пені, отримані від інших суб'єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, які пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Датою формування загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають постачанню) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

Перелік витрат, на які підприємці зменшують оподатковуваний дохід, прямо встановлено Податковим кодексом України, згідно з п. 177.4 ст.177 якого, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива та енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари і тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; суми податків, зборів, які пов'язані з провадженням господарської діяльності підприємця (крім ПДВ для підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю підприємця; інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, зокрема витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку реклами, плати за розрахунково касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Також, підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

У свою чергу, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою-підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення; документально не підтверджені витрати.

В свою чергу, витрати приватного підприємця повинні бути підтверджені первинними документами (чеками, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт (наданих послуг) тощо), повинні бути пов'язані з господарською діяльністю підприємця та бути пов'язаними з отриманням доходів.

З пояснень позивача вбачається, що він дійсно надавав ФОП ОСОБА_4 товар під реалізацію у 2-му, 3-му та 4-му кварталах 2015 року. При цьому, вказаний товар, був повернутий позивачу у грудні 2015 року. Позивач стверджує, що у вказаний період він мав витрати з закупівлі товару, проте будь-якої виручки (грошової або не грошової) від ФОП ОСОБА_4 за період з 01.04.2015 по 31.12.2015 він не отримував.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки та процедури адміністративного оскарження позивачем було надано пояснення та копії первинних документів, а саме:

- накладну на продаж під реалізацію від 17.04.2015 б/н на суму 5 235,00 грн;

- накладну на продаж під реалізацію від 03.07.2015 б/н на суму 8 300,00 грн;

- накладну на продаж під реалізацію від 01.10.2015 б/н на суму 8 640,00 грн;

- накладну на повернення від 29.12.2015 №14 на суму 22 175,00 грн;

- банківську виписку по рахунку №26007111517 в АБ "Укргазбанк".

Також, додатково було надано копії первинних документів, підтверджуючих факт придбання (оплати) товару у ТОВ "Компанія Ліберті Україна", а саме: видаткові накладні від 05.02.2015 №ЛУ-0001885, від 20.05.2015 №ЛУ-0008120, від 14.09.2015 №ЛУ-0015389; квитанції від 05.02.2015, від 19.05.2015 та від 11.09.2015.

Копії зазначених вище первинних документів наявні також в матеріалах справи, належність підписів ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 перевірено згідно оригіналів, наданих суду для огляду(а.с.39-46).

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єкта оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 цього пункту.

Тобто, з наданих позивачем документів дійсно вбачається, що наданий під реалізацію товар ФОП ОСОБА_4 був повернутий позивачу.

При цьому, у поданих ФОП ОСОБА_4 до податкового органу податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ відображено, що ФОП ОСОБА_5 нараховано та виплачено позивачу за 2-4 квартали 2015 року дохід у сумі 22 175,00 грн (а.с.75-77).

Проте суд зазначає, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДФС України про суми виплачених доходів потребують уточнення джерел доходів.

Податкове законодавство України не містить норм, які б зобов'язували платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства. Таке право надано безпосередньо контролюючим органам.

В силу п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платників податків.

В свою чергу, ані в акті перевірки, ані при розгляді заперечення до акту перевірки відсутня інформація стосовно проведення перевірки правильності заповнення ФОП ОСОБА_4 податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 2-4 квартали 2015 року.

Таким чином, відповідач не скористався наданим законодавством правом, чим на думку суду, протиправно не прийняв до уваги пояснення позивача та надані документи, а тому, можливі порушення контрагентом платника податків податкової дисципліни, у т.ч. некоректне заповнення податкової звітності, не є підставою для збільшення валового доходу від здійснення підприємницької діяльності за операціями з таким контрагентом, враховуючи, що первинними документами повністю підтверджується відсутність отримання позивачем будь-якого доходу від здійсненої з ФОП ОСОБА_4 операції, оскільки наданий під реалізацію товар, повернуто позивачу. Тобто, повернення позивачу повного обсягу товару, унеможливлює отримання ним доходу від його реалізації, оскільки процес реалізації продукції з боку ФОП ОСОБА_4 не відбувся. Крім того, судом враховано ту обставину, що 21.11.2016 внесено запис про державну реєстрацію припинення ФОП ОСОБА_4 у звязку із його смертю, що також унеможливлює перевірку його податкових розрахунків за формою 1 ДФ за 2-4 квартали 2015 року Вказана обставина сторонами не заперечується (а.с.78-80).

Враховуючи викладене, висновок ГУ ДФС у Чернігівській області про ненадання документів підтверджуючих повернення ФОП ОСОБА_4 коштів, зазначених ним у графі 3 "Сума виплаченого доходу" податкового розрахунку 1-ДФ на увагу не заслуговує, оскільки неможливим є повернення позивачем коштів, які він не отримував.

Відповідно, пояснення відповідача не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, а висновки Акту перевірки та подальший розгляд заперечень, зроблені без урахування пояснень та наданих позивачем, в їх підтвердження, документів. А тому прийняті на підставі висновків Акту перевірки податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 27.07.2017 № НОМЕР_1 та від 27.07.2017 № НОМЕР_2 належить скасувати. Також, необґрунтованим та безпідставним є винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 № Ф-1022-17, оскільки судом вже встановлено відсутність отримання позивачем будь-якого доходу від здійсненої з ФОП ОСОБА_4 операції, оскільки наданий під реалізацію товар, повернуто позивачу, а також відсутність у позивача оподатковуваного доходу за 2015 рік взагалі (податкова декларація про майновий стан і доходи) (а.с.51).

Таким чином, адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень і вимоги про сплату боргу (недоїмки) належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 27.07.2017 № НОМЕР_1 та від 27.07.2017 № НОМЕР_2.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.09.2017 № Ф-1022-17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14000, код НОМЕР_3) 640,00 грн (шістсот сорок гривень) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 26 грудня 2017 року.

Суддя Л.О. Житняк