Рішення № 71262615, 20.12.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/1611/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д’якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників Корюківської районної

спілки споживчих товариств - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави до Корюківського районного комунального підприємства "Рампа" Бюро технічної інвентаризації, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: виконком Холминської селищної ради, Холминська селищна рада, Корюківська районна спілка споживчих товариств, про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора Корюківського районного комунального підприємства "Рампа" Бюро технічної інвентаризації від 16.01.2009 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким за Корюківською районною спілкою споживчих товариств зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт. Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд. 1-Б.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстратором Корюківського районного комунального підприємства «РАМПА» бюро технічної інвентаризації 16.01.2009 на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.01.2009 САС № 482505 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд 1 Б, за Корюківською районною спілкою споживчих товариств. Позивач зазначає, що державна реєстрація права власності зазначеного об’єкта проведена з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема на підставі рішення виконкому Холминської селищної ради від 06.10.2008 № 35, водночас, зібраними матеріалами підтверджується, що ні виконкомом Холминської селищної ради, ні Холминською селищною радою за період з 06 жовтня 2008 року по 16.01.2009 року рішення щодо нежитлової будівлі за адресою: смт Холми, вул. Воровського (Миру), 1 Б, не приймалося. У зв’язку з відсутністю органу державної влади, уповноваженого звертатися до суду з позовом про скасування рішень про державну реєстрацію прав власності, прийнятих державними реєстраторами з порушенням вимог чинного законодавства, з даним позовом відповідно до статті 23 Закону України “Про прокуратуру” та статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся прокурор, який набув статусу позивача.

31.10.2017 за клопотанням представника позивача для надання позивачу часу для надання додаткових доказів провадження у справі було зупинено до 14.11.2017.

14.11.2017 за клопотанням представника відповідача для надання йому часу для надання додаткових доказів провадження у справі було зупинено до 05.12.2017.

05.12.2017 за клопотанням представника позивача для надання позивачу часу для надання додаткових доказів провадження у справі було зупинено до 20.12.2017.

20.12.2017 представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. До суду надав письмові заперечення, в яких просив справу розглянути без його участі, та зазначив, що при ухвалені рішення покладається на розсуд суду.

Представники Корюківської районної спілки споживчих товариств у судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні.

У судовому засіданні був допитаний у якості свідка ОСОБА_4. З його пояснень встановлене наступне.

За період перебування його на посаді голови Холминської селищної ради виконавчим комітетом ради було прийнято рішення щодо інвентаризації суб’єктів господарювання та об’єктів. На підставі вказаного рішення звернулися до субєктів господарювання про надання документів на земельні ділянки та щодо права власності на будівлі. Корюківською районною спілкою споживчих товариств було надано акт права власності на земельну ділянку, за яким вона їм не належить, а також технічний паспорт на будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд 1 Б, та витяг з реєстру про реєстрацію права власності на зазначену будівлю за Корюківською районною спілкою споживчих товариств, свідоцтва про право власності надано не було. При продажі частини вказаної будівлі були надані відповідні документи та з’ясувалось, що свідоцтво про право власності не дійсне, так як не містить підпису посадової особи та печатку. Вказане свідоцтво було зареєстроване на підставі рішення, яке не приймалось. Бувший голова Холминської селищної ради підтвердив, що рішення щодо визнання права власності на будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд 1 Б, за Корюківською районною спілкою споживчих товариств не приймалось. Для вирішення вказаного питання ОСОБА_4 звернувся до прокуратури.

Особливості звернення до адміністративного суду прокурора передбачені статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (чинній з 15.12.2017). Так, згідно з частиною 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

На момент подання даного позову діяла стаття 60 Кодексу адміністративного судочинства України (чинна до 15.12.2017), якою було визначено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Водночас абзацом 3 частини другої статті 60 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обґрунтовуючи підстави для здійснення представництва інтересів держави у цій справі, заступник прокурора Чернігівської області посилається на те, що в даному випадку інтереси держави та суспільства порушені набуттям, всупереч встановленого нормами чинного законодавства та порядку, права власності на нежитлову будівлю, яка мала б перейти у розпорядження державних органів або територіальної громади.

У зв’язку з відсутністю органу, уповноваженого, відповідно до вимог чинного законодавства, звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрації на нежитлове приміщення, яке зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, дана позовна заява подана прокурором, який набув статусу позивача.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес» (п.54 рішення).

З огляду на викладене та враховуючи наведення прокурором обґрунтованих підстав для здійснення представництва в суді інтересів держави, суд доходить висновку, що при зверненні до адміністративного суду прокурором дотримано приписи статті 23 Закону України “Про прокуратуру” та як статті 60 КАС України (чинній у редакції до 15.12.2017) на момент подання позову так і статті 53 КАС України в редакції чинній з 15.12.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що реєстратором Корюківського районного комунального підприємства «РАМПА» бюро технічної інвентаризації 16.01.2009 на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.01.2009 САС № 482505 (а.с. 15) зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд 1 Б, за Корюківською районною спілкою споживчих товариств, що оформлене рішенням про реєстрацію права власності № 21576031(а.с. 14, 48).

Підставою для видачі свідоцтва про реєстрацію права власності САС № 482505 від 16.01.2009 зазначено рішення виконкому Холминської селищної ради від 06.10.2008 № 35 (зв. бік а.с. 46 ).

Водночас, зібраними матеріалами підтверджується, що ні виконкомом Холминської селищної ради, ні Холминською селищною радою за період з 06 жовтня 2008 року по 16.01.2009 року рішення щодо визначення права власності на нежитлову будівлі за адресою: смт Холми, вул. Воровського (Миру), 1 Б, не приймалося.

Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на нежитлову будівлю - кафе за адресою: смт Холми, вул. Михайлівська (вул. Миру; вул. Воровського), будинок 1 Б, зареєстровано 16.01.2009 на підставі свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.01.2009 САС № 482505 Холминської селищної ради за Корюківською районною спілкою споживчих товариств.

14.02.2017 право власності на 165/1000 нежитлових приміщень зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі рішення Корюківського районного суду від 07.12.2016 у справі № 736/1410/16-ц.

За фактом підроблення рішення виконавчого комітету Холминської селищної ради від 06.10.2008 № 35 08.03.2017 зареєстровано кримінальне провадження № 12017270150000074.

Вказане рішення відповідача про реєстрацію права власності від 16.01.2009 № 21576031 позивач вважає такими, що прийняте з порушенням вимог Цивільного кодексу України, Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” від 01.07.2004 №1952-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV).

Згідно із частиною першою статті 2 цього Закону № 1952-IV під термінами “державна реєстрація речових прав на нерухоме майно” (далі - державна реєстрація прав) розуміється офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав; обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або, яка виникає на підставі договорів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Статтею 9 Закону № 1952-IV визначено, що до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та ведення реєстраційних справ; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Положеннями статті 22 вказаного Закону зазначено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи оформлені з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 3 ст. 17 Закону № 1952-IV (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об’єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Частиною 4 статті 18 Закону № 1952-IV передбачено, що для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об’єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Частиною 2 статті 8 цього Закону № 1952-IV встановлено обов’язок державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин діяв наказ Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно».

Згідно п. 1.2 Тимчасового положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об’єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вищенаведеним Тимчасовим положенням було установлено, що до 01.01.2012 державна реєстрація прав власності та права користування (сервітут) на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об’єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 № 1878 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Водночас, в порушення п. п. 2.9, 3.1 Тимчасового положення реєстратором БТІ (посадовою особою відповідача 2) не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви право володільця (право набувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Згідно зі ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації права може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або на дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно Холминської селищної ради від 16.01.2009 САС № 482505 вбачається, що останнє належним чином не оформлено, зокрема, в ньому відсутні як підпис посадової особи, що його видала, так і печатка на підтвердження зафіксованого в ньому факту (а.с. 15).

Судом було встановлено, що підставою для видачі свідоцтва про реєстрацію права власності САС № 482505 від 16.01.2009 зазначено рішення виконкому Холминської селищної ради від 06.10.2008 № 35.

Водночас, з наявних в матеріалах справи протоколів засідань виконавчого комітету Холминської селищної ради та Холминської селищної ради з період з 01.10.2008 по 31.102008, а також журналів реєстрації рішень виконкому за вказаний період вбачається, що ні виконкомом Холминської селищної ради, ні Холминською селищною радою за період з 06 жовтня 2008 року по 16.01.2009 року рішення щодо нежитлової будівлі за адресою: смт Холми, вул. Воровського (Миру), 1 Б, не приймалося (а.с. 99-144).

Крім того, в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_6 від 10.02.2017, на момент виникнення спірних правовідносин був головою Холминської селищної ради, в яких зазначено що виконавчим комітетом Холминської селищної ради 24 жовтня 2008 року було прийнято рішення № 35, у вказаному рішенні питань щодо передачі у власність майна не розглядалось та про передачу майна Корюківській районній спілці споживчих товариств не знав. Також, у вказаних поясненнях зазначено, що ОСОБА_6 свідоцтва про право власності не бачив, свого підпису та печатки не ставив. З приводу вказаного факту дізнався від працівників міліції.

ОСОБА_6 було викликано до суду для допиту в якості свідка щодо відомих йому обставин, але до суду він не з’явився, надав заяву, в якій зазначив, що у зв’язку із станом здоров’я не може з’явитись до суду та про підтримання свої показань ( свідчень).

З матеріалів справи також вбачається, що за фактом підроблення рішення виконавчого комітету Холминської селищної ради від 06.10.2008 № 35 08.03.2017 зареєстровано кримінальне провадження № 12017270150000074.

Враховуючи викладені обставини, при здійсненні реєстрації права власності на вказаний об’єкт реєстратор, як посадова особа відповідача, діяв в порушення приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5.

Так, під час звернення до реєстратора Корюківського районного комунального підприємства «РАМПА» бюро технічної інвентаризації Корюківською районною спілкою споживчих товариств 16.01.2009 належних документів, які б підтверджували правові підстави для набуття права власності на вказаний об’єкт - нежитлову будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд 1 Б за Корюківською районною спілкою споживчих товариств надано не було. Було надано не дійсне свідоцтво про право власності, так як не містило ні підпису посадової особи ні печатки.

Представником відповідача та третіх осіб до суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаних фактів.

Вказаний факт також підтвердив свідок, надавши у судовому засіданні свої пояснення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що реєстратор Корюківського районного комунального підприємства «РАМПА» бюро технічної інвентаризації проводячи спірну державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, діяв з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки державна реєстрація проведена на підставі документів, які не підтверджують право власності.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав скасовується, зокрема, в разі винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Враховуючи вищевказані обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення реєстратора Корюківського районного комунального підприємства "РАМПА" бюро технічної інвентаризації від 16.01.2009 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким за Корюківською районною спілкою споживчих товариств зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт. Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд. 1-Б є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 194, 241-243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Корюківського районного комунального підприємства "РАМПА" бюро технічної інвентаризації від 16.01.2009 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з яким за Корюківською районною спілкою споживчих товариств зареєстровано право власності на нежитлову будівлю - кафе загальною площею 359,1 кв. м за адресою: смт. Холми, вул. Воровського (вул. Миру), буд. 1-Б.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков