Рішення № 71262541, 15.12.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2017 року справа № 823/1430/17

12 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

позивача ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 у Черкаський окружний адміністративний суд звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.08.2017 №303 о/с в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 у звязку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;

- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в управлінні патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції на посаді інспектора роти №3 батальйону управлінні патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції з 17.08.2017;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарту Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України лейтенанта поліції управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення звільнено зі служби в поліції, про що прийнято відповідний наказ від 17.08.2017 №303 о/с.

Проте позивач зазначає, що висновки службового розслідування, які стали підставою для звільнення зі служби в поліції, не підтверджують обставин вчинення ним дисциплінарного проступку, а тому звільнення є незаконним.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову та зазначив, що службове розслідування відносно позивача призначено у межах та на підставі наявних у Департаменту патрульної поліції Національної поліції України повноважень, тому з огляду на виявлений факт що виразився у негідній поведінці позивача в позаслужбовий час, а також у звязку з недотриманням позивачем професійної та службової етики, став наслідком прийняття оскаржуваного наказу від 17.08.2017 № 303 о/с, яким позивача звільнення зі служби в поліції.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено таке.

На підставі наказу № 2763 від 12.06.2017 «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3, що мало місце 09.06.2017 за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21 та спростування чи підтвердження інформації висвітленої в сюжеті видання «Вичерпно» командиром роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3, яка у позаслужбовий час, озвучила інформацію, що досить негативно вплинула на репутацію Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції. Відповідно до п. 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», п. 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», ч.ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», п.п. 2.2.1, 2.2.11, 2.5, 2.6 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12.03.2013 № 230 призначено службове розслідування.

За наслідками проведеного розслідування 14.07.2017 складено висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими співробітниками Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції, затверджений 10.08.2017 начальником Департаменту патрульної поліції підполковником поліції ОСОБА_4

Так, у вказаному висновку зазначено, що 09.06.2017 до Управління патрульної поліції в місті Черкаси Департаменту патрульної поліції (далі- УПП в м. Черкаси ДПП) прийшло близько двадцяти працівників патрульної поліції роти № 3 із питанням чому було відсторонено від виконання службових обовязків командира роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3. При цьому, молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 запросив журналістів з інформаційного видання «Вичерпно», а також журналіста ОСОБА_6, яким попередньо було повідомлено, що особовий склад роти № 3 УПП в м. Черкаси ДПП на цій зустрічі має намір висловити недовіру начальнику УПП в м. Черкаси ДПП - ОСОБА_7

Згодом, 13.06.2017 об 11 год. 00 хв. в конференц-залі Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» відбулася прес-конференція окремих працівників УПП в м. Черкаси ДПП з питання висловлення недовіри начальнику УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_7 та його заступникам. На даній конференції лейтенант поліції ОСОБА_3, молодший лейтенант поліції ОСОБА_5, лейтенант поліції ОСОБА_1, лейтенант поліції ОСОБА_8 та лейтенант поліції ОСОБА_9 розповідали представникам преси та громадськості, що від начальника УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_7 надходять незаконні накази, які полягають у вказівці вибірково зупиняти окремі транспортні засоби для складання на водіїв відповідних транспортних засобів адміністративних матеріалів.

З метою надання оцінки правомірності дій керівника УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_7 за вище вказаними фактами було призначено службове розслідування, у ході проведення якого, для всебічного та обєктивного дослідження обставин події, відділом моніторингу Управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП, серед іншого отримано пояснення і від вказаних вище осіб.

Опитаний в ході службового розслідування інспектор роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 надав такі пояснення.

В березні 2016 року, лейтенантом поліції ОСОБА_1 депутату Черкаської обласної ради ОСОБА_10 була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху (зупинка в зоні дії знаку 3.34). В листопаді/грудні 2016 року начальник Управління ОСОБА_7 віддав усну вказівку щодо накладення на вказану особу повторного адміністративного стягнення, мотивуючи це тим, що у позивача є досвід спілкування з вказаною особою.

У лютому 2017 року лейтенант поліції ОСОБА_1 став свідком наради, яка відбувалася за участі командира роти № 3 ОСОБА_3, начальника Управління ОСОБА_7, заступника начальника Управління ОСОБА_11 та заступника командира батальйону Управління ОСОБА_12, та чув, як ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на високих тонах розмовляли з ОСОБА_3, вказуючи їй щоб ні вона, ні її підлеглі не чіпали автомобілі з номерними знаками невстановленого зразка на зеленому фоні, вказуючи що їм надано певний час для постановлення таких транспортних засобів на облік. Також, заявили лейтенанту ОСОБА_3, що якщо вона не зупиниться до неї буде застосовано дисциплінарне стягнення та знято з посади.

Також, у лютому місяці 2017 року позивачем був зупинений автомобіль біля магазину «Molly», що розташований в м. Черкаси по бульвару Шевченка, під керуванням громадянина ОСОБА_13, та який мав явні ознаки алкогольного спяніння. У звязку з чим, було складено відносно останнього протокол по ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову, а транспортний засіб евакуйовано у звязку з тим, що ОСОБА_13 не мав до кого звернутись для того щоб забрали його автомобіль.

Згодом ОСОБА_13 написав заяву в прокуратуру про те, що його побили. Після чого, молодшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 довели до відома наказ на проведення службового розслідування відносно нього та відсторонили від займаної посади на час його проведення. Хоча в даній події брали участь патрульні поліцейські ОСОБА_1, ОСОБА_14 та ОСОБА_15

15.05.2017 лейтенант поліції ОСОБА_1 надіслав доповідну до Департаменту патрульної поліції з інформацією про те, що 13.05.2017 начальник Управління ОСОБА_7 вимагав від нього надати неправдиві свідчення щодо молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те, що той побив водія ОСОБА_13, на що отримав відмову. Після чого начальник Управління ОСОБА_7 заявив, що тоді відносно лейтенанта поліції ОСОБА_1. буде розпочато службове розслідування.

Також, 04.06.2017 лейтенантом поліції ОСОБА_1 затримано громадянина ОСОБА_16 за вчинення порушень передбачених ст. 173 (дрібне хуліганство) та ст. 185 (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського) КУпАП, також було відібрано пояснення у семи свідків, де останні пояснили, що порушник поводив себе неадекватно, бив людину, кидав товари, виражався нецензурною лайкою, хапав ОСОБА_1 за кобуру де знаходилась зброя.

В подальшому, за твердженням позивача начальник Управління ОСОБА_7 викликав лейтенанта поліції ОСОБА_1 до себе в кабінет, де спочатку намагався пояснити йому порушення вчиненні ним під час вказаної вище події та після чого заявив, що на останнього буде накладено дисциплінарне стягнення.

Опитаний в ході службового розслідування начальник УПП в м. Черкаси ДПП лейтенант поліції ОСОБА_7 пояснив таке.

В звязку з тим, що на адресу УПП в м. Черкаси ДПП постійно надходять численні скарги від громадян по причині перевищення службових повноважень працівниками роти № 3 та інформація по даним зверненням систематично вноситься до єдиного реєстру досудових розслідувань, 08.06.2017 в службовому кабінеті начальника Управління ОСОБА_7 відбулась розмова останнього з командиром роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3, під час якої лейтенант поліції ОСОБА_7 в черговий раз озвучив всі недоліки та проблеми, які відбуваються з підпорядкованим ОСОБА_3 особовим складом. Хоча лейтенанту поліції ОСОБА_3 неодноразово наголошувалося на необхідність дотримання законності під час несення служби її підлеглими, зокрема молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та лейтенантом поліції ОСОБА_1, проте остання до всих подібних зауважень завжди ставилася не відповідально та критично, наголошуючи при цьому, що її підлеглі діють тільки в межах чинного законодавства України.

Оскільки згідно зі ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати, по завершенню цієї розмови начальник ОСОБА_7, не маючи жодного упередженого ставлення до останньої, запропонував ОСОБА_3 щоб вона добровільно написала рапорт на перевод з командира роти № 3 на посаду інспектора в іншу роту, так як вона не справляється із службовими обов'язками. На що лейтенант поліції ОСОБА_3, нічого не відповівши покинула службовий кабінет.

Наступного дня, 09.06.2017 до УПП в м. Черкаси ДПП прийшло близько двадцяти працівників патрульної поліції роти № 3 із питанням чому лейтенанта поліції ОСОБА_3 було відсторонено від виконання службових обовязків командира роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП. При цьому, молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 запросив журналістів з інформаційного видання «Вичерпно», а також журналіста ОСОБА_6, яким попередньо було повідомлено, що особовий склад роти № 3 УПП в м. Черкаси ДПП на цій зустрічі має намір висловити недовіру начальнику УПП в м. Черкаси ДПП - ОСОБА_7 Після того, як лейтенант поліції ОСОБА_7 відповів працівникам патрульної поліції роти № 3 на всі запитання, останній дав журналістам коротке інтервю стосовно ситуації, яка склалася.

Згодом, 13.06.2017 об 11 год. 00 хв. в конференц-залі Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» відбулася прес-конференція окремих працівників УПП в м. Черкаси ДПП з питання висловлення недовіри начальнику УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_7 та його заступникам. На даній конференції лейтенант поліції ОСОБА_3, молодший лейтенант поліції ОСОБА_5, лейтенант поліції ОСОБА_1, лейтенант поліції ОСОБА_8 та лейтенант поліції ОСОБА_9 розповідали представникам преси та громадськості, що від начальника УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_7 та його заступників надходять незаконні накази, які полягають у вказівці вибірково зупиняти окремі транспортні засоби для складання на водіїв відповідних транспортних засобів адміністративних матеріалів, а також про перевищення керівним складом Управління службових повноважень. При цьому, жодних підтверджуючих фактів щодо перевищення службових повноважень на цій прес-конференції надано не було, пояснюючи це тим, що всі докази втрачені.

Начальник Управління ОСОБА_7М, вважає, такі дії окремих працівників УПП в м. Черкаси ДПП недопустимими та такими, що перешкоджають роботі структурного підрозділу і негативно впливають на репутацію Національної поліції в цілому.

Крім того, зазначив, що жодних погроз щодо проведення службового розслідування стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 та притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності від нього не надходило.

Також пояснює, що 20.03.2017 до нього на підпис надійшов лист від інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 про вилучення відеозапису з камер відео спостереження АЗС «WOG», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 7/1. Як пояснив лейтенант поліції ОСОБА_1, не повідомляючи при цьому жодних подробиць, даний відеозапис йому потрібен був для долучання до матеріалів справі за ст. 130 КУпАП.

Як зясувалося пізніше, лейтенант поліції ОСОБА_1 та молодший лейтенант поліції ОСОБА_5, мали на меті таким чином довести порушення Правил дорожнього руху України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_17, яка на їхню думку 17.03.2017 керувала автомобілем «Chevrolet Niva» в стані алкогольного спяніння. Також, з цією метою молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 були опитані ОСОБА_18 (оператор АЗС «WOG») та ОСОБА_19 (помічник оператора АЗС «WOG»), які своїми письмовими поясненнями зазначили, що 17.03.2017 р. близько 02 год. 00 хв. на з АЗС «WOG» за вказаною вище адресою, підїхав автомобіль «Chevrolet Niva», з якого вийшла старший лейтенант поліції ОСОБА_17, з ознаками алкогольного спяніння, а саме хитка хода, почервоніння обличчя, зухвала поведінка, яка намагалася придбати тютюнові вироби. Після цього, остання, повернувшись до свого автомобіля, декілька разів затиснула на педаль газу та різко зрушила з місця. Про цю подію було повідомлено працівникам патрульної поліції, що знаходились неподалік, а саме інспектору роти № 1 батальйону УПП м. Черкаси ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_20 та інспектору роти № 2 батальйону УПП м. Черкаси ДПП лейтенанту поліції ОСОБА_21, які для обєктивного встановлення даної обставини попрямували за вказнаним автомобілем, яким керувала ОСОБА_17

В подальшому, 28.03.2017 інспектором роти № 1 УПП м. Черкаси ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_20, зазначено, що 17.03.2017, він у складі екіпажу патрульної поліції «Отава - 0102» разом із інспектором роти № 2 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_21 Близько 02 год. 00 хв. перебуваючи на АЗС «WOG», що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 7/1, лейтенант поліції ОСОБА_20 помітив, як від заправочної станції відїхав автомобіль«Chevrolet Niva» під керуванням інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в м. Черкаси ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_17 Згодом до працівників патрульної поліції екіпажу «Отава - 0102» підійшов працівник АЗС та повідомив, що на його думку вказана особа, перебуває в стані алкогольного спяніння. Тому, працівники патрульної поліції екіпажу «Отава - 0102» вирішили перевірити дану інформацію та розпочали рух на службовому автомобілі «Toyota Prius» по вул. Сумгаїтській в м. Черкаси в напрямку можливого руху автомобіля під керуванням старшого лейтенанта ОСОБА_17 Однак проїхавши на вул. Смілянській до виїзду з міста Черкаси, автомобіль «Chevrolet Niva» так і не був помічений. В звязку з чим, був здійснений дзвінок на мобільний телефон старшого лейтенанта ОСОБА_17, яка в ході розмови повідомила, що дійсно зараз знаходиться за кермом автомобіля та в даний момент вже прямує з м. Черкаси до м. Сміла. При цьому, мова останньої була зрозумілою та чіткою, підстав вважати, що старший лейтенант поліції ОСОБА_17 керувала автобілем в стані алкогольного спяніння у лейтенанта поліції ОСОБА_20 не виникло.

Також, для зясування всіх обставин справи, 24.03.2017 був здійснений виїзд працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Черкаси ДПП на вищезазначену АЗС «WOG», де була опитана працівниця заправочної станції ОСОБА_22, яка засвідчила своїм письмовим поясненням те, що 19.03.2017, близько 19 год. 15 хв., вона прийшла на своє робоче місце, де до неї звернулася її колега ОСОБА_18 та повідомила, що під час робочої зміни до неї підходив працівник патрульної поліції ОСОБА_5 та запропонував написати письмове пояснення про обставин події, яка мала місце 19.03.2017 близько 02 год. 00 хв., щодо керування старшим лейтенантом поліції ОСОБА_17 транспортним засобом в стані алкогольного спяніння. Також ОСОБА_18 повідомила, що своє пояснення вона написала зі слів молодшого лейтенанта ОСОБА_5

Потім, цей же працівник поліції підійшов до помічника оператора ОСОБА_23 і почав відбирати пояснення у нього, при цьому написавши його власноруч, молодший лейтенант ОСОБА_5, попросив останнього поставити свій підпис. В своїх поясненнях ОСОБА_23 наголошував на тому, що на його думку лейтенант поліції ОСОБА_17 не перебувала в стані алкогольного спяніння. Даний факт підтвердила і ОСОБА_18 в своїх поясненнях.

Враховуючи вищевикладене та те, що факт можливого вчинення інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в м. Черкаси старшим лейтенантом поліції ОСОБА_17 адміністративного правопорушення не був встановлений на місці у визначеному чинним законодавством порядку, а всі докази щодо її вини ґрунтувалися лише на здогадах лейтенанта поліції ОСОБА_1, молодшого лейтенанта ОСОБА_5 та поясненнях, що відібрані у працівників АЗС «WOG», достовірність яких викликає великі сумніви, службове розслідування щодо обставини керування 17.03.2017 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_17 автомобілем «Chevrolet Niva» в стані алкогольного спяніння не проводилось.

У звязку з вищевикладеним у висновку службового розслідування Департаментом патрульної поліції Національної поліції України зазначено, що дії лейтенанта поліції ОСОБА_1 перешкоджають роботі структурного підрозділу і негативно впливають на репутацію Управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції та Національної поліції в цілому, а тому в діях останнього вбачається вчинення дисциплінарного проступку.

За наслідками проведеного службового розслідування за вчиненння дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарту Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016, на підставі п. 8 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, до інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Черкаси ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

Також, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.08.2017 № 1258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» на підставі вказаного вище висновку службового розслідування до лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції.

Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 17.08.2017 № 303 о/с «По особовому складу» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції за ч. 1 ст. 77 цього Закону (у звязку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС України).

Проте, позивач вважаючи оскаржувані накази, якими останнього звільнено зі служби в поліції протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з позовом за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.

Досліджуючи правомірність винесених наказів та доцільність застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, суд виходить із дослідження обставин, що стали підставою для прийняття відповідних наказів.

Водночас, суд наголошує, що під час розгляду справи, суд встановлює лише правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції у звязку з порушенням останнім службової дисципліни та обставину чи діяв відповідач на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України під час прийняття наказів про звільнення позивача.

При цьому, суд не встановлює обставин, що стали підставою проведення службового розлідування та не досліджує достовірність подій та обставин, які викладені у висновку службового розлідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими співробітниками Управління патрульної поліції в м. Черкаси ДПП та стосуються інших службових осіб зазначених у вказаному висновку.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_20 поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно зі ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_20 працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_20 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» правовою основою діяльності поліції, поряд з іншими нормативно-правовими актами, є акти Міністерства внутрішніх справ. Крім того, відповідно до п. 4 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ч. 2 розділу І Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС України від 28.04.2016 № 326 (далі Правила), принципами етики, якими є: служіння державі і суспільству; гідна поведінка; доброчесність; лояльність; політична нейтральність; прозорість і підзвітність; сумлінність.

Відповідно до ч. 2 розділу ІІ вказаних вище Правил, гідна поведінка, як принцип етики працівників МВС передбачає: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами; недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.

Згідно ч. 4 розділу ІІ вказаних Правил, лояльність, як принцип етики працівників МВС передбачає: добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державних органів, в яких працюють працівники МВС, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів; утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб; коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання працівниками МВС своїх обовязків.

Частиною 7 розділу ІІ вказаних Правил, зазначено, що сумлінність, як принцип етики працівників МВС передбачає добросовісне, чесне та професійне виконання працівниками МВС своїх обовязків, виявлення ініціативи і творчих здібностей; постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації своєї діяльності; недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до ч. 1 Розділу ІІ Правил встановлено, під час виконання службових обовязків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_20 поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обовязки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

У відповідності до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.

Як встановлено судом, позивача було звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарних проступків, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарту Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.

Проте, дослідженими під час судового розгляду справи доказами та висновком службового розлідування від 14.07.2017, судом не встановлено підтвердження обставин порушення позивачем службової дисципліни, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарту Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.

Більше того, суд звертає увагу, що в судовому засіданні також, крім інших доказів було оглянуто відеозапис прес-конференції що відбулася 13.06.2017 в конференц-залі Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій» за участі окремих працівників УПП в м. Черкаси ДПП з питання висловлення недовіри начальнику УПП в м. Черкаси ДПП ОСОБА_7 та його заступникам.

На даній прес-конференції, лейтенант поліції ОСОБА_1 надав ті самі пояснення, що зясовані і під час проведення службового розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни.

З вищевказаного відеозапису судом не встановлено обставини, що викладені у висновку службового розслідування, щодо порушення лейтенантом поліції ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилися у порушенні вимог п.п.1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 4, 9, 11, ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п. 4 ч. 2, п. 2 ч. 4, п. 1 ч. 7 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівника апарту Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, п.п. 1, 2, 7, 8 ч. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.

Тому, на переконання суду безпідставним є посилання відповідача, що матеріалами службового розслідування встановлено дії позивача, які є несумісними з проходженням служби в поліції та які суперечать змісту ОСОБА_20 працівника Національної поліції України, оскільки підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет.

Таким чином, судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного наказу від 17.08.2017 №303 о/с «По особовому складу» про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, оскаржуваний наказ є протиправним.

Проте, приймаючи рішення у справі, суд не може залишити поза увагою інші обставини зясовані під час розгляду справи.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду України від 01.06.2010).

За загальним правилом суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З урахуванням всіх фактичних обставин у справі, та для повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Суд бере до уваги, що передумовою прийняття оскаржуваного наказу від 17.08.2017 № 303 о/с «По особовому складу» в частині звільнення інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.08.2017 № 1258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», тому суд дійшов висновку, що для повного та всебічного захисту прав позивача необхідно також визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.08.2017 № 1258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача із служби в поліції, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача в частині поновлення його на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений.

Щодо позовної вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу, суд зазначає.

Згідно з п.10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення. Розмір грошових коштів, що підлягають стягненню, зазначається цифрами та у дужках словами.

У пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 27 Закону України «Про оплату праці»).

Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок).

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Так, згідно з абзацом «з» пункту 1 Порядку цей Порядок застосовується і у випадку вимушеного прогулу.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно пп. «в» п. 4 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових).

Суд вважає, що для розрахунку середньоденної заробітної плати позивача слід враховувати саме вимоги положення п.9 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №26, яким встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тому відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України та як страхувальник згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язаний виплатити позивачеві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті прибутковий податок з доходів фізичних осіб та єдиний страховий внесок.

Такі висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду України, зокрема, викладеною в постановах від 21.01.2012 № 6-87цс11 та від 14.01.2014 № 21-395а13.

В матеріалах адміністративної справи знаходиться довідка Департаменту патрульної поліції, відповідно до якої грошове забезпечення позивача у червні та липні 2017 року становило - 9 303 грн. 45 коп.

З викладеного слідує, що середньоденнє грошове утримання позивача становить 152 грн. 51 коп. (5 123 грн. 45 коп. (червень 2017) + 4 180 грн. 00 коп. (липень 2017) : 61 (кількість відпрацьованих днів) = 9 303 грн. 45 коп.), а тому сума середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу позивача (за 119 робочих дні) становить 18 148 грн. 69 коп. (152 грн. 51 коп. х 119 дні вимушеного прогулу) без утримання прибуткового податку з громадян та інших обовязкових платежів.

Відповідно до частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на службі в поліції та виплати йому середнього грошового утримання за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У силу ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 10.08.2017 №1258 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині звільнення інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 17.08.2017 №303 о/с «По особовому складу» про звільнення інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновити з 18.08.2017 ОСОБА_1 на посаду інспектора роти №3 батальйону управління патрульної поліції в м. Черкаси Департаменту патрульної поліції.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 18148,69грн. (вісімнадцять тисяч сто сорок вісім гривень 69 коп.).

Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 26.12.2017.