Постанова № 71262428, 20.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 р. № 820/2789/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кабанова Д.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

третя особа - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи - Державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Міністерство Юстиції України, ОСОБА_2, Департамент державної реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно – приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер запису про право власності 10042293 від 15.06.2015 року щодо державної реєстрації права власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54 кв. м., житловою площею 37,9 кв. м., на підставі договору купівлі-продажу ? частини квартири від 28.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 реєстровий номер 132 за ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державний реєстратор всупереч вимог законодавства належним чином не перевірив подані їй для проведення реєстраційних дій документи та не врахував їх недоліки провела державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проти позову заперечувала з підстав та мотивів, викладених у наданих до суду письмових запереченнях зазначивши, що вона витребувала всі необхідні для реєстрації права власності документи, які і були надані заявником та прийняла рішення на підставі норм діючого законодавства.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, але надала до суду заяву, в якому просить розглядати справу за її відсутністю.

Представник Міністерства юстиції України в судове засідання не прибув, але надав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутністю та прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, представник Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради в судове засідання не прибули, про час та місце проведення судового засідання були повідомленні належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та третьої особи - ОСОБА_2, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності та враховуючи заперечення відповідача проти задоволення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відносини, що пов’язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, згідно із ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації прав підлягає, зокрема право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з ст.. 15 вищезазначеного Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у

випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про

зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов’язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. за № 868, в редакції від 05.04.2015 р., яка діяла на момент здійснення державної реєстрації, визначено процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов’язки суб’єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 15 вказаного Порядку, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:1) обов’язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);2) повноважень заявника;3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов’язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з п. 36. вказаного Порядку, для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п.37 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є крім іншого укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника.

Матеріалами справи підтверджено, що до державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса ОСОБА_4 15.06.2015 року від ОСОБА_2 надійшла заява про державну реєстрацію права власності на ? квартири, що розташована: Харківська область м. Харків, Мереф"янське шосе, б. 18 а, кв. 20, разом з документами.

Так, як підстава для виникнення право власності було надано договір купівлі продажу ? частини квартири від 28.01.2014 року, відповідно до якого продавець – ОСОБА_3 передає у власність покупцю – ОСОБА_2 ? частину квартири № 20, що знаходиться за адресою : м. Харків, Мереф"янське шосе, будинок 18а , а покупець приймає та сплачує за це обговорену цим договором грошову суму у розмірі 63944,00 грн., що на день підписання цього договору за офіційним курсом НБУ становить 8000,00 доларів США. Під час підписання вказаного договору продавець отримала від покупця грошові кошти в сумі 4000,00 грн. решту коштів в сумі 59944,00 грн. покупець зобов’язувався сплачувати з розстрочкою платежу.

Відповідно до п. 4.7 Договору купівлі - продажу від 28.01.2014 року права на нерухоме майно, що є предметом даного договору виникають відповідно до вимог ст. 334 ЦК України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з дня такої реєстрації, яка відбудеться після повного розрахунку між сторонами, про що свідчить відповідно нотаріально засвідчена заява Продавця.

Так, ОСОБА_2 було надано заяву від – ОСОБА_3 про одержання нею грошових коштів в розмірі 63573,23 грн. на виконання п. 2.1 договору купівлі – продажу ? частини квартири.

Підпис продавця було засвідчено нотаріально 08.06.2015 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстраційним номером 2369.

На підставі викладеного суд вважає, що державним реєстратором прав на нерухоме майно – приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було в повному обсязі доведено до покупця перелік документів, необхідний для державної реєстрації прав, які і були надані заявником та правомірно на підставі необхідних документів, що підтверджують виникнення, перехід таких прав на нерухоме майно, було зареєстровано право власності за ОСОБА_2.

Разом з цим, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що у вказаній заяві не було зазначено про повні розрахунки за вищезазначеним договором купівлі - продажу, оскільки вказана заява не містила вказівку про часткове виконання зобов’язання покупцем.

На підставі матеріалів справи та пояснень представників сторін, суд робить висновок, що державний реєстратор прав на нерухоме майно – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 діяла в межах своїх повноважень, правомірно вчинила реєстраційні дії та зареєструвала право власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 54 кв. м., житловою площею 37,9 кв. м., на підставі наданих документів.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, треті особи - Державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Міністерство Юстиції України, ОСОБА_2, Департамент державної реєстрації Харківської міської ради, ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27.12.2017 року.

Суддя О.М. Тітов