Постанова № 71262267, 18.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 р. № 820/5481/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №2217 від 26.05.2017 року про проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ №2217 від 26.05.2017 року про проведення фактичної перевірки є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання позивач та представник позивача прибули, позов підтримали та просили задовольнити позов.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність за адресою - м. Харків, вул. Іллінська, 27/29.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було отримано ліцензії №162033641469 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та № 162033661470 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, які були дійсні з 23.03.2016 року по 23.03.2017 року.

ГУ ДФС у Харківській області винесено наказ №2217 від 26.05.2017 року, яким призначено провести фактичну перевірку, відповідно до п. 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України, магазину за адресою: м. Харків, вул. Іллінська, 27/29, господарську діяльність в якому організувала та здійснює фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1), за період діяльності суб’єкта господарювання з 01.01.2016 по день закінчення перевірки (включно).

29.05.2017 року ГУ ДФС у Харківській області були складені направлення на перевірку № 334 та № 335 про проведення фактичної перевірки позивача.

Посадовими особами контролюючого органу був здійснений вихід з метою проведення фактичної перевірки за адресою, по якій здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1, а саме - м. Харків, вул. Іллінська, 27/29.

Однією із функцій органів доходів і зборів є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. п. 19 .1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1. ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок та підстави проведення фактичної перевірки передбачені ст. 80 ПКУ.

Положеннями п. 80.2 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПКУ).

Так, відповідно до ст. 19-1 ПКУ контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19-3 цього Кодексу зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово - відпускних або роздрібних цін на такі напої; здійснюють інші функції, визначені законом.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.п. 20.1.10 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб’єктами господарювання установлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон № 481 /95-ВР) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

З огляду на те, що ГУ ДФС у Харківській області є органом ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами на території Харківської області, то вказаний контролюючий орган вповноважений здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, як і виносити накази для проведення фактичних перевірок дотримання вимог у вказаній сфері законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при винесені оскаржуваного наказу №2217 від 26.05.2017 року про проведення фактичної перевірки позивача, діяв правомірно та згідно приписів чинного законодавства.

Крім того, оскаржуваний у даній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Фактичну перевірку позивача було проведено фахівцями ГУ ДФС у Харківській області, що не заперечується позивачем.

Отже, контролюючим органом реалізована надана наказом №2217 від 26.05.2017 року компетенція на проведення перевірки.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, тертя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, зазначено, що: платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки; якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необгрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 27.12.2017 року.