Постанова № 71262210, 21.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 р. № 820/4075/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-10816-23 від 11.05.2017 року, видану Головним управлінням ДФС Харківської області (Жовтневий), якою фізичну-особу підприємця ОСОБА_2, 27.11.1956р.н., ідентифікаційний код: НОМЕР_1, зобов'язано сплатити борг в сумі 9935,47 грн. на користь Центральної ОДШ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він зареєстрований як ФОП, перебуває на спрощеній системі оподаткування та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» він має бути звільнений від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Всупереч вимогам закону контролюючим органом винесено вимогу, якою зобов'язано сплатити борг в сумі 9935,47 грн.

Представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що вимога прийнята на законних підставах та відповідає чинному законодавству.

У судове засідання 21.12.2017 року представник позивача не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії ААВ № 571962 від 02.06.2002 року та є платником єдиного податку, що підтверджується копією свідоцтва єдиного податку серії Б № 490895 від 27.01.2012 року.

Також, із матеріалів справи судом встановлено, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугою років та є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення № 12209 від 20.02.2003 року.

ГУ ДФС у Харківській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10816-23 від 11.05.2017 року, якою зобов'язано позивача сплатити єдиний внесок у розмірі 9935,47 грн.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 цього Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з наступними змінами та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з наступними змінами (далі - Закон № 1058-ІV).

Згідно із статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Частина перша статті 9 Закону № 1058-ІV передбачає, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому в статті 10 Закону № 1058-ІV зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

На відміну від пенсій за віком та по інвалідності, правила призначення пенсії за вислугу років регламентуються Законом № 2262-ХІІ.

За змістом статті 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

На підставі системного аналізу зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку, що положення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI не поширюються на осіб, які хоча і є інвалідами, але отримують відповідно до закону № 2262-ХІІ пенсію за вислугу років.

Вказана правова позиція викладена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України у постанові від 12.05.2015 року по справі № 822/4655/14.

Суд зазначає, що під час розгляду даної справи позивачем не було надано до суду будь-яких доказів на підтвердження того, що він отримує пенсію по інвалідності.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини суд вважає оскаржувану вимогу № Ф-10816-23 від 11.05.2017 року такою, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому суд не вбачає підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 26 грудня 2017 року.

Суддя Бідонько А.В.