Постанова № 71262126, 18.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 грудня 2017 р. справа №820/5065/17 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Рябченко Є.А.,

за участі:

представника позивача - Закаблуков А.С.,

представника відповідача - Шульга В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.06.2017 року № 0000761316 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 19 241,40 грн., винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем факти повторного порушення протягом 1095 днів, не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб жодним актом перевірки встановлені та зафіксовані не були, і як наслідок, податкові повідомлення - рішення, якими філії були збільшені суми грошового зобов'язання двічі, тричі протягом 1095 днів не приймалися, в зв'язку з чим нараховані штрафні санкції згідно п.127.1 ст.127 ПК України є безпідставними та незаконними. Разом з цим, розрахунок штрафних санкцій на підставі п.126.1 ст.126 ПК України не відповідає та не узгоджується з висновками Акту перевірки, оскільки у висновках Акту перевірки відповідач зазначає тільки встановлені порушення щодо неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу, тобто такий платник податків притягується до відповідальності згідно статті 127 ПК України. З огляду на викладене відповідачем безпідставно застосована відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій до Філії позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити на підставі викладених у позові фактів та додаткових пояснень.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на докази викладені в письмових поясненнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.82 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу начальника ГУ ДФС у Харківській області від 20.10.2016 року №2861 проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013року по 30.06.2016 року.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт від 18.05.2017 року №3750/20-40-14-11/03447285 яким встановлено порушення п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу за попередній період (жовтень-грудень 2012 р.) в сумі 14692,99 грн., за січень 2013р. в сумі 7682,25 грн., за лютий 2013р. в сумі 6389,99 грн., за березень 2013р. в сумі 5144,62 грн. , за квітень 2013р. в сумі 8829,02 грн., за травень 2013р. в сумі 11868,99 грн., за липень 2013р. в сумі 11843,56 грн., за березень 2014р. в сумі 2639,99 грн., за вересень 2014р. в сумі 405,68 грн., за жовтень 2014р. в сумі 6203,41 грн., за листопад 2014р. в сумі 1299,72 грн., за грудень 2014р. в сумі 7940,56 грн., за січень 2015р. в сумі 9493,88 грн., за лютий 2015р. в сумі 6836,64 грн., за березень 2015р. в сумі 5417,43 грн., за червень 2015р..в сумі 7758,74 грн., за січень 2016р. в сумі 14595,97 грн., за лютий 2016р. в сумі 15389,71 грн., за березень 2016 р. в сумі 11440,56 грн.

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 01.06.2017 року № 0000761316.

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивач не заперечував в частині застосування до Філії позивача штрафної санкції по не перерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб в розмірі 25% -101,42 грн., згідно п.127.1 ст.127ПК України, розрахунок штрафної санкції є вірним.

Так, положеннями п.п.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Зазначеній нормі кореспондує положення ст. 18 Податкового кодексу України, згідно з якими, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, підтверджено наявними в ній матеріалами та не заперечувалось сторонами у справі, що винесення відносно позивача оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлене висновками податкового органу щодо неперерахування позивачем утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно п. 54.2 статті 54 ПКУ, грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до положень п. 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Представник позивача не надав до суду будь - яких доказів своєчасної сплати (перерахування) підприємством до бюджету сум утриманого ним податку на доходи фізичних осіб за період, який перевірявся (платіжні документи, розрахункові документи, ін.), отже висновки контролюючого органу щодо неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу вказаних платежів відповідають фактичним обставинам справи.

Слід відмітити, що згідно з п.п.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Таким чином, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як на підставі перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Згідно з підпунктом 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено, що ненарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення статті 126 ПК щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій відповідачем на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України не відповідає та не узгоджується з висновками Акту перевірки, оскільки у висновках Акту перевірки відповідач зазначає тільки встановлені порушення щодо неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу, тобто такий платник податків притягується до відповідальності згідно статті 127 ПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання у сумі штрафних санкцій 9299,73 на підставі п.126.1 ст.126 ПК України складено з порушенням вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим є протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Стосовно позовних вимог, щодо скасування податкового повідомлення - рішення в від 01.06.2017 року №0000761316 в частині збільшення суми грошового зобов'язання у сумі штрафних санкцій 9941,67 грн. на підставі п.127.1 ст. 127 ПК України суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, штрафна санкція визначена відповідачем за правилами п.127.1 ст.127 ПК України. Спірним питанням в межах справи, виходячи з підстав звернення до суду, є застосування при визначені розміру штрафних (фінансових) санкцій лише ознак повторності та вчинення порушення втретє та більше разів.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Відповідно п. 127.1 ст.127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положення ст. 127 ПК України встановлена як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено ст. 126 ПК України, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Вищенаведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у постановах №21-2919а15 від 10.11.2015 року, №813/6774/13а від 22.03.2016 р.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 01.06.2017 року № 0000761316, контролюючим органом за несплату податку доходів з фізичних осіб застосовано до Філії позивача штрафну санкцію вперше за вересень 2014 р. у розмірі 25%, що становить -101,42 грн., потім санкцію у розмірі 50% за жовтень 2014 р., за листопад 2014 р. - березень 2015 р., лютий 2016 р., березень 2016 р., відповідачем застосована штрафна санкція у розмірі 75 %, як за дії, що вчинені втретє та більше на загальну суму - 9339,96 грн.

Суд відмічає, що в даному випадку, положення ст.127 ПК України, є спеціальною нормою в межах спірних правовідносин, за своїм складом правопорушення визначає відповідальність саме за не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом (тих обов'язкових видів податків, платежів) до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Після цього відбувається триваюче порушення до часу повного погашення такого зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно застосував до Філії штрафні санкції в розмірі 50% та 75 %, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 01.06.2017 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення від 01.06.2017 року № 0000761316 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 19241,40 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 01.06.2017 року № 0000761316 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій - 19241,40 грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Ахсарова, буд. 2, м. Харків, 61202, код ЄДРПОУ 31941174) судовий збір у сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.12.2017 року.

Суддя Біленський О.О.