Ухвала суду № 71262012, 26.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

26 грудня 2017 р. Справа № 818/2084/17

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність т.в.о. начальника Лебединського ВП ОСОБА_2 та ГУНП, що полягає в ненаданні інформації на питання 2 заяви ОСОБА_1 №293 від 31.05.2017 та невиконанні законних вимог, викладених в пункті 3 заяви ОСОБА_1 №215 - незалучення ОСОБА_1 до перевірки, позбавлення позивача права взяти участь у перевірці та бути присутнім при розгляді його заяви.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22 червня 2017 року він звернувся до Лебединського ВП, що підпорядкований ГУНП в Сумській області із заявою № 293, в якій повідомив про злочин та просив:

1. Внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення передбачені статтями 127 та 190 КК України по факту катування та шахрайства вчинених працівниками Лебединського ЦОС та СД ПАТ "Укрпошта".

2. Якщо до внесення зазначених позивачем відомостей в ЄРДР буде проведена будь-яка перевірка з даного приводу, просив назвати осіб, які ініціювали та виконали цю перевірку, а також вказати закони, якими вони керувались при проведенні перевірки.

3. Якщо Лебединський ВП все ж таки буде проводити перевірку, без внесення відомостей до ЄРДР, просив залучити його до цієї перевірки.

На вказану заяву, позивач отримав відповідь за підписом т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2, в якій повідомлялось, що за заявою позивача була проведена перевірка, даний факт зареєстрований в ЖЄО, однак згідно рапорту заступника начальника слідчого відділення Лебединського ВП ГУНП в Сумській області, прийнято рішення припинити перевірку у зв'язку з відсутністю достатніх даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення.

Позивач вважає, що даний лист в порушення Закону України «Про звернення громадян» не містить відповіді щодо надання інформації (та вчинення дії) яку позивач просив надати в пунктах 2, 3 заяви № 293. У зв'язку з чим позивач і зазначає про неправомірну бездіяльність відповідача.

Перевіривши матеріали поданого позову, вбачається необхідним відмовити у відкритті провадження в даній частині позову у зв’язку з наступним.

Згідно з ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".

За правилами вказаних норм, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Імперативний припис п.2 ч.2 ст. 19 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 про офіційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 КАС України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності, правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. В цьому ж рішенні Конституційний Суд наголосив, що здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.

Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 бездіяльності посадової особи Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2 щодо неналежного розгляду його заяви №293, в якій він повідомляв про злочин.

В першому пункті заяви №293, позивач просить внести до ЄРДР відомості про кримінальні правопорушення передбачені статтями 127 та 190 КК України по факту катування та шахрайства вчинених працівниками Лебединського ЦОС та СД ПАТ "Укрпошта".

Пункти 2 та 3 вказаної заяви є похідними вимогами від наслідків розгляду першої вимоги заяви - про внесення до Єдиного реєстру відомостей про кримінальне правопорушення та були пов’язані виключно з перевіркою поданої заяви про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.

Частиною 2 статті 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Позивач є заявником в розумінні ст. 60 КПК України, який може оскаржити дії, рішення та бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Тобто, оскаржувана позивачем бездіяльність відповідача пов'язана з виконанням обов'язків відповідача в рамках кримінального провадження, а тому питання, що є предметом позову регламентуються Кримінальним процесуальним кодексом України і мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Стаття 12 Закону України “Про звернення громадян” передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.

Оскільки заява №293 від 22.06.2017 містить повідомлення про кримінальне правопорушення та вимогу внести в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, то така заява відповідно до ст. 12 Закону України “Про звернення громадян” не підлягає розгляду в порядку встановленому Законом України “Про звернення громадян”.

Законність процесуальних актів, дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні процесуальних повноважень, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Намагання здійснити контроль за процесуальною діяльністю поза межами відповідного процесуального регулювання є протиправним втручанням у діяльність особи, наділеної в установленому порядку процесуальними правами, та є посяганням на її процесуальну незалежність.

Отже, спори, які стосуються перевірки правомірності дій (рішень) правоохоронних органів, вчинених (прийнятих) при досудовому розслідуванні не відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

За таких обставин, вимоги позивача про оскарження бездіяльності посадової особи Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області під час організації перевірки заяви про кримінальне правопорушення повинно розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Стосовно другої позовної вимоги, а саме невиконання законних вимог, викладених в пункті 3 заяви ОСОБА_1 №215, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей автоматизованої системи документообігу суду та даних Єдиного державного реєстру судових рішень на час розгляду судом даної позовної заяви, судом встановлено, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є така, що набрала законної сили ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

А саме, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року було закрито провадження в справі №818/929/17 за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2, Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання бездіяльності неправомірною під час розгляду заяви позивача №215.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись ст. ст. 19, 170, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника Лебединського ВП ГУНП України в Сумській області ОСОБА_2 про визнання бездіяльності неправомірною.

Роз’яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п’ятнадцятиденний строк з дня прийняття ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.М. Глазько