Ухвала суду № 71261849, 26.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

26 грудня 2017 року №813/4993/17

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Наталія Іванівна, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу №2852 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» від 15.12.2017 року.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року відкрито провадження у справі.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Львівській області №2852 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» від 15.12.2017 року до ухвалення рішення у справі.

Заява про забезпечення позову в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали позовної заяви та заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.151 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов’язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, із поданої заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а позивачем, окрім того, що у позовній заяві лише вказано на протиправність спірного наказу, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення у зв’язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Окрім цього, слід зазначити, що сам факт подання адміністративного позову не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову. Водночас, важливим є зауважити, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Більше того, звернення із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову 22.12.2017 року, шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу №2852 від 15.12.2017 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства не є актуальним, оскільки у наказі встановлено термін проведення перевірки, а саме - 22.12.2017 року, тривалістю один календарний день. Подана заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову датована 22.12.2017р., є необґрунтованою та непідтверджена жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Сподарик Н.І.