Постанова № 71261041, 21.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2017 р. Справа №805/3907/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі Кочетові В.К.

за участю

прокурора Буяновського В.В. (за посвідченням),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 4872,45грн., -

ВСТАНОВИВ:

Маріупольська місцева прокуратура №2 Донецької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 4872,45грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що посадовими особами Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області виявлено факт перевезення транспортним засобом, який належить ОСОБА_1, вантажу із перевищенням вагових обмежень. Так, 15.09.2016 року посадовими особами позивача проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобілю марки КАМАЗ, модель 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOEGEL, модель AWE18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2. За результатами перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт від №0006808 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких складено розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу, згідно якого відповідачу нараховано 165євро, що еквівалентно 4872,45грн. У визначений термін відповідачем кошти добровільно не сплачені. Щодо представництва інтересів прокурор зазначає, що 01.06.2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Прокуратури Донецької області з інформацією про те, що кошторисом на 2017 рік за бюджетною програмою КПКВК 3109010 за КЕКВ 2800 видатки для сплати судового збору в достатній сумі не є забезпеченими. Прокурор зазначає, що Укртрансбезпеки у Донецькій області в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті в березні 2017 року, тобто в межах передбаченого шестимісячного строку звернення до суду, до суду був поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Однак, у звязку з тим, що позивач не мав змоги сплатити судовий збір, ухвалою суду від 26.04.2017 року у справі №805/1330/17-а позовну заяву повернуто позивачеві. Таким чином, прокурор просив поновити пропущений строк звернення до суду та задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 4872,45грн.

06.11.2017 року суд керуючись ч. 3 ст. 107 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) направив до ВАДР ГУ ДМС України в Донецькій області запит щодо доступу до персональних даних стосовно надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

22.11.2017 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла відповідь від ГУ ДМС України в Донецькій області, в якій зазначалось про відсутність відповідних відомостей.

У звязку з перебуванням з 14.11.2017 року по 24.11.2017 року судді Бабаш Г.П. у відпустці провадження у справі відкрито 27.11.2017 року. Судове засідання в адміністративній справі призначено на 13.12.2017 року.

13.12.2017 року відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України (в редакції, чинній на момент проведення судового засідання) судом відкладено розгляд даної адміністративної справи до 21.12.2017 року.

Ухвалою суду від 21.12.2017 року клопотання Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області про поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом задоволено. Поновлено Маріупольській місцевій прокуратурі №2 Донецької області строк звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 4872,45грн.

Прокурор в судовому засіданні, призначеному на 21.12.2017 року, позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявились.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.09.2016 року при проведенні посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на а/д Словянськ Донецьк Маріуполь 220 км габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, модель 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOEGEL, модель AWE18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2, встановлено, що повна маса транспортного засобу складає 45603кг, навантаження на осі складає: 1) 5052; 2) 8640; 3) 8634; 4) 11580; 5) 11697, що оформлено довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Того ж дня посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області складено акт №0006808 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в якому зафіксовано, що при проведенні на а/д Словянськ Донецьк Маріуполь 220 км габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, модель 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOEGEL, модель AWE18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_2 та який належить ОСОБА_1, встановлено, що повна маса транспортного засобу становить 45603кг при нормативно допустимій 40000кг, відстань між осями становить 3,15м; 1,35м; 4,70м; 5,10м; осьові навантаження: 17274кг при допустимих 16т, 11580кг при допустимих 11т та 11697кг при допустимих 11т. Зазначений акт підписано водієм ОСОБА_2 без зауважень.

На підставі проведеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки КАМАЗ, модель 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOEGEL, модель AWE18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1, в якості додатку до акту №00006808 від 15.09.2016 року складено розрахунок плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу, відповідно до якого розраховано суму плати за проїзд даного транспортного засобу у розмірі 165євро.

06.03.2017 року Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області на адресу відповідача направлено повідомлення про сплату заборгованості у розмірі 165євро протягом 30 календарних днів.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Щодо обґрунтованості представництва Маріупольською місцевою прокуратурою №2 Донецької області інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 2 ст. 60 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) передбачалось, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Прокуратура в своїй позовній заяві зазначає, що Державною службою України з безпеки на транспорті в березні 2017 року, тобто в межах передбаченого шестимісячного строку звернення до суду, до Донецького окружного адміністративного суду був поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування. Однак, у звязку з тим, що позивач не мав змоги сплатити судовий збір, ухвалою суду від 26.04.2017 року у справі №805/1330/17-а позовну заяву повернуто позивачеві.

01.06.2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила Прокуратуру Донецької області про те, що кошторисом на 2017 рік за бюджетною програмою КПКВК 3109010 за КЕКВ 2800 видатки для сплати судового збору в достатній сумі не є забезпеченими. Також даним листом позивач просив прокуратуру реалізувати її повноваження щодо представництва інтересів держави, а саме Укртрансбезпеки, в адміністративному судочинстві.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність у Державної служби України з безпеки на транспорті можливості в повному обсязі здійснювати свої функції щодо захисту інтересів держави в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність у Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області підстав для представництва інтересів Державної служби України з безпеки на транспорті в зазначених правовідносинах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі за текстом Положення № 103).

Відповідно до п. 1 Положення № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з пп. 1, 3 п. 4 цього Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті та здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.

У відповідності до пп. 15, 27 п. 5 Положення № 103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

На підставі п. 8 Положення № 103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних субєктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно з п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до абз. 1, 2, 4 п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 затверджені Правила проїзду великовагових та великогабаритних транспортних засобі автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Пунктом 3 зазначених Правил визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозвязку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 року №207 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень - дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.

Таким чином, зазначені норми вказують на обовязковість знаходження у водія дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданого Державтоінспекцією у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до п. 6 Порядку, габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 16, 17, 18 Порядку передбачено, що габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Згідно п. 21 Порядку, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

Як вже зазначалось, згідно з актом №0006808 від 15.09.2016 року, транспортним засобом, який належить відповідачу, було здійснено перевезення вантажу з перевищенням транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктами 30, 31, 31-1 Порядку визначено, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобовязаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який дає право на рух транспортного засобу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 затверджені ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Так відповідно до п.1 великовагові транспортні засоби (за загальну масу) від 44 до 52 тонн включно становить ставка за кожен км відстані 0,2 євро. Згідно з п. 2 великовагові транспорті засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень до 5 відсотків включно становить ставка 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків 0,15 євро.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу відповідачу нараховано плату за проїзд транспортного засобу марки КАМАЗ, модель 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOEGEL, модель AWE18, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 165євро.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Як вже зазначалось, що у відповідності до пункту 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

На момент розгляду справи в суді плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 165євро, що еквівалентно 4872,45грн., відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті є обґрунтованими.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної служби України з безпеки на транспорті підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області (ідентифікаційний код 39883670; 87541, Донецька обл., м. Маріуполь, бульвар Меотиди, 1) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) до ОСОБА_1 (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, смт. Сартана, вул. Жовтнева, б. 27; паспорт серії ВА 409963) про стягнення заборгованості з плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування у розмірі 4872,45грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (87592, Донецька обл., м. Маріуполь, смт. Сартана, вул. Жовтнева, б. 27; паспорт серії ВА 409963) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті код ЄДРПОУ 39816845; 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14) в дохід Державного бюджету України (р/р 31311309700075 у ГУДКСУ у Донецькій області / м. Словянськ / 22160100, код ЄДРПОУ 37803368, МФО 834016) заборгованість з плати за проїзд великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами загального користування в розмірі 4872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн. 45 коп.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 21 грудня 2017 року.

Повний текст рішення складено 26 грудня 2017 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.