Ухвала суду № 71261019, 21.12.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 грудня 2017 року м. Житомир справа № 806/2576/17

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черноліхова С.В.,

секретар судового засідання Матвєєва В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,1871 га для ведення особистого селянського господарства, земель сількогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання про погодження даного проекту та затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0,1871 га для ведення особистого селянського господарства, земель сількогосподарського призначення, державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області у порядок і спосіб, передбачений статтею 186 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 28.09.2017 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 19.10.2017.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач був повідомлений про дату судового засідання 05.10.2017 (а.с.27), однак з невідомих причин до суду не з'явився.

В наступне судове засідання, призначене на 26.10.2017, ОСОБА_1 також не з'явився, хоча був повідомлений про дату його проведення ще 21.10.2017 (а.с.36).

07.11.2017 позивач подав до суду заяву, в якій просив відкласти судове засідання, призначене на 08.11.2017, на іншу дату у зв'язку із необхідністю ознайомлення із матеріалами справи та укладення договору з адвокатом ОСОБА_2 (а.с.37).

В призначене судом засідання на 16.11.2017, позивач, повідомлений 02.11.2017 належним чином (а.с.44) та його представник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

В зв'язку із вказаним, судом було відкладено розгляд справи на 21.12.2017, про що повідомлено ОСОБА_1, однак остання до суду не прибула, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не заперечував проти розгляду справи за відсутності позивача.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб’єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі ч.1 ст.124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Відповідно до ч.1 ст.126 КАС України, у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 35 КАС України (редакція діяла до 15.12.2017), повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду.

Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов’язки (ч.1 ст.44 КАС України).

Частиною 1 статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.

В силу приписів ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

Також у рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кресс проти Франції", п. 72; "Ф.С.Б. проти Італії", рішення від 28.08.1991, п. 33; "Т. проти Італії", рішення від 12.10.1992, п. 26; "Кайя проти Австрії", п. 28 від 08.06.2006; "Надточий проти України", рішення від 15.05.2008, п. 26).

Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що позивач, належним чином повідомлений про судові засідання, жодного разу у них не з'явився, причини неявки не повідомляв, ігноруючи покладені на нього процесуальні обов'язки із забезпечення належного розгляду справи у розумні строки і принципу диспозитивності адміністративного судочинства, та проявив незацікавленість у вирішенні даної справи.

Таким чином, судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача про час та місце судового розгляду даної справи, проте він повторно не прибув у судове засідання без поважних причин.

Враховуючи викладене, суд залишає позов ОСОБА_1 без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Черноліхов

інше

Повний текст ухвали складено 26.12.2017