Постанова № 71260899, 20.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2017 р. Справа № 805/3513/17-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шувалової Т.О,

суддів: Кірієнка В.О., Смагар С.В.

секретаря судового засідання: Шемет Я.О.

за участю:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

06 жовтня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним і скасування рішення від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12 липня 2017 року № 39 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 12 липня 2017 року №39.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 липня 2017 року позивачем на адресу відповідача засобами електронного зв'язку було направлено податкову накладну № 39 від 12.07.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, позивачем було отримано Квитанцію №1, в якій було зазначено, що реєстрація податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК зупинена, податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Позивач зазначає, що відповідачем порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України Квитанція не містила чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, на підставі яких було зупинено реєстрацію податкової накладної.

У порядку визначеному підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України позивачем було направлено до Комісії ДФС України в електронному вигляді документи, що слугували оформленню податкової накладної № 39 від 12.07.2017 року. Але надані позивачем документи не були прийняті комісією ДФС України до уваги, оскільки рішенням Комісії Державної фіскальної служби України № 80814/НОМЕР_1 від 15.08.2017 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної №39 від 12.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав надання платником податків копій документів які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач вважає рішення не обґрунтованим та протиправним, оскільки в рішенні комісії ДФС України не визначено які саме документи складено з порушенням законодавства або яких саме документів не вистачає для прийняття комісією рішення про реєстрацію податковою накладної.

Також позивач зазначає, що згідно інформації зазначеної у Квитанції № 2 від 15.08.2017 року, Комісією Державної фіскальної служби України прийнято рішення від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної від 12 липня 2017 року № 39 в Єдиному реєстр податкових накладних.

Крім цього, рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 04.09.2017 року № 4786/НОМЕР_1 скаргу ФОП ОСОБА_2 на рішення комісії ДФС від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 12 липня 2017 року в Єдиному реєстр податкових накладних залишено без задоволення, а рішення без змін.

Позивач вважає рішення комісії ДФС України від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 12.07..2017 року в Єдиному реєстр податкових накладних необґрунтованим та протиправним, тому просить його скасувати.

Представник відповідача надав письмові заперечення на позов в яких зазначив, що позивачем надані не всі документи, визначені у переліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 року № 567, а саме: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків, товаро-транспортні накладні та заявки, тому надані документи не були достатніми для прийняття Комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної.

Посилаючись на те, що рішення комісії ДФС України від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 яким відмовлено позивачу у реєстрації податкової накладної № 39 від 12.07.2017 року, відповідає вимогам чинного законодавства, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача вказував на те, що можливість надання позивачем послуг з перевезення транспорту підтверджується наявністю у нього власних та орендованих транспортних засобів, ліцензії. Оскільки роботи по договору було виконано і позивачем було отримано передоплату, у зв'язку з цим, було оформлено податкову накладну № 39 від 12.07.2017 року.

Суд заслухавши пояснення сторін, перевіривши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, далі - ФОП ОСОБА_2М.) зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця та перебуває на обліку у Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (арк.спр. 9-11).

Відповідно до ліцензії Державного департаменту автомобільного транспорту Міністерства транспорту України № 212632 від 20.10.2004 року ФОП ОСОБА_2 має право на внутрішні перевезення вантажів (арк.спр.97).

02 січня 2017 року між Приватним акціонерним товариством Керампром (Замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір на надання послуг технікою № 02/01, м. Костянтинівка (арк.спр.12-13).

За умовами договору, виконавець зобовязується за дорученням замовника прийняти для перевезення та здійснити власними силами та на власний ризик перевезення вогнетривкої глини з карєру родовища «Видне», а також виконувати роботи з використанням екскаватора, бульдозера та полівочної машини відповідно до заявок Замовника, а Замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

11 липня 2017 року позивач отримав передоплату за вищевказаним договором в сумі 600 000,00грн., в тому числі ПДВ - 100 000,00грн., що підтверджується випискою з банківських рахунків станом 02 серпня 2017 року (арк.спр. 14).

Відповідно до приписів п.201.10.ст. 201 Податкового Кодексу України позивачем було складено податкову накладну №39 від 12.07.2017 року та 31.07.2017 року податкову накладну подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про що свідчать відомості з Квитанції №1 (арк.спр. 15 зворотній бік).

31.07.2017 року в програмі електронного документообігу "М.Е.Doc" Державної фіскальної служби Україн сформовано квитанцію №1, в якій зазначено: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. (арк.спр. 15 зворотній бік).

У розділі Виявлені помилки квитанції №1 від 08.08.2017 року зазначено: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 49.41.., та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, у квитанції повинно бути визначено критерій або критерії оцінки ступеня ризиків.

Зі змісту Квитанції №1 від 31.07.2017 року про зупинення реєстрації по податковій накладній від 12.07.2017 року № 39 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року (далі - Наказ №567).

Проте, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Наказу №567 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) містить у собі два різних критерії:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

При цьому, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України зобов'язує контролюючий орган визначити вид критерію оцінки ступеня ризиків.

Проте, у Квитанції №1 про зупинення реєстрації податкової накладної від 12.07.2017 року №39 відповідачем визначено лише загальне посилання, без зазначення конкретного критерію оцінки ступнею ризиків.

З даного приводу суд вважає, що не визначення у Квитанції №1 конкретного чіткого критерію оцінки ступнею ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, є порушенням відповідачем приписів підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України.

При цьому, суд вважає за необхідне зауважити, що визначення фіскальним органом у Квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків необхідних документів для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Крім цього, в Квитанції №1 фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Таким чином, фіскальний орган пропонує надати: пояснення та/або копії документів, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Тобто, у розумінні визначення фіскальним органом та /або, пропонується платнику податків, на свій розсуд, надати один із варіантів:

пояснення або копії документів;

пояснення та копії документи;

пояснення та таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу;

пояснення або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Виходячи з зазначених фіскальним органом пропозицій, надання платником податку лише одних пояснень є достатнім для прийняття рішення.

Позивачем було надано фіскальному органу наступні документи: договір, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виписку з банківського рахунку та таблицю даних платника податку (арк.спр. 17, 147-150).

Щодо формулювання фіскальним органом у Квитанції №1 вимоги надання та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу, ця пропозиція взагалі не є чіткою, з огляду на наступне.

Пункт 4 Наказу №567 містить зовсім інший зміст: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки. Тобто, в пункті 4 Наказу №567 відсутня Таблиця даних платника податків.

Таким чином, формулювання фіскальним органом у Квитанції №1 вимоги: надати та /або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу, є некоректним і таким, що унеможливлює виконання цієї пропозиції платником податку.

Крім цього, не визначення фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у Квитанції №1 конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, за яким було зупинено реєстрацію податковою накладної (пункт 6 Критеріїв містить два різних критерії оцінки ступню ризиків), унеможливлює, в такому випадку, надання платником податку переліку документів, вичерпний перелік яких затверджений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів також містить два переліки, в залежності від визначеного критерію ступеня ризику).

Підпунктом 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, в Постанові №190 визначено, що комісія приймає рішення про реєстрацію податковою накладної на підставі письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів. Тобто, під визначенням та/або - необхідно розуміти один із варіантів: письмові пояснення та документи, письмові пояснення або документи.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Після зупинення реєстрації податкової накладної, 29.08.2017 року позивачем було направлено в електронному вигляді до комісії ДФС України документи: договір, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виписку з банківського рахунку та таблицю даних платника податку (арк.спр. 17, 147-150). Подані документи були отримані відповідачем, що не заперечується.

15 серпня 2017 року комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення № 80814/НОМЕР_1 про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 13.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав надання платником податку копій документів які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (арк.спр. 146).

Суд зазначає, що спірне Рішення комісії ДФС від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 п про відмову у реєстрації податкової накладної №39 від 12.07.2017 року не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальне формулювання про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, і чому подані пояснення є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд звертає увагу, що на тій стадії, коли позивачу в Квитанції №1 пропонувалось надати пояснення та документи, але не було визначено відповідачем чіткого критерію оцінки ступнею ризиків, та некоректно зазначені пропозиції щодо надання документів, це унеможливило платнику податків надати обґрунтовані пояснення чи конкретні документи на підтвердження саме цієї господарської операції за поданою податковою накладною.

В судовому засіданні судом було досліджено наступні документи по господарській операції за податковою накладною: договори, акт виконаних робіт, виписки з банківських рахунків, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, ліцензія, рахунки на оплату, товаро-транспортні (арк.спр. 12-14, 81-97, 110-112, 120 - 135 ).

Відповідачем надано суду перелік документів, який було подано позивачем до фіскального органу: договір, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виписку з банківського рахунку та таблицю даних платника (ар.спр. 17,147-150 ).

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано повного переліку документів, не приймається судом до уваги, оскільки це виникло через невизначення відповідачем у Квитанції №1 конкретного критерію оцінки ступню ризиків та некоректним визначенням відповідачем пропозицій надання переліку документів, таблиць даних платника, що унеможливило виконання цієї пропозиції платником податку.

При цьому суд вважає, що ненадання їх фіскальному органу не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами.

Таким чином, враховуючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про виконання робіт позивачем за договором про надання послуг технікою № 02/01 від 02.01.2017 року, а також те, що позивачем надано контролюючому органу документи, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №39 від 12.07.2017року.

Крім того, суд зазначає, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 є актом індивідуальної дії.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків щодо юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 15 серпня 2017 року № 80814/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 12.07.2017 року поданої ФОП ОСОБА_2 є необґрунтованим та протиправним, тому підлягає скасуванню.

Крім цього, з метою забезпечення ефективного поновлення порушеного права позивача, суд приходить висновку про необхідність зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 39 від 12.07.2017 року подану ФОП ОСОБА_2

Саме вказаний спосіб захисту порушеного права позивача відповідає повноваженням адміністративного суду при вирішенні справи, визначених ст.245 КАС України, відповідно до якої суд може рішення, яке б захищало права, свободи, інтереси людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефектний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи вищевикладене та оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3200,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд присуджує на користь позивача судові витрати в сумі 3200,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. 2, 6, 10, 19-20, 22, 72, 78, 90, 132, 139, 194, 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: 85107, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Фрунзе, 62) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл.) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України № 80814/НОМЕР_1 від 15 серпня 2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 39 від 12 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 39 від 12 липня 2017 року, подану фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (НОМЕР_1) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 3200 (три тисячі двісті) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 20 грудня 2017 року. Повний текст судового рішення виготовлено 26 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Шувалова Т.О.

Судді Кірієнко В.О.

ОСОБА_3