Постанова № 71260835, 28.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

23 вересня 2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом (суддя Павловський Д.П.) відкрито скорочене провадження у адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 92 020,50 грн.

В обґрунтування даного позову зазначено, що відповідач має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 92 020,50 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов’язань, визначених за результатами позапланової невиїзної перевірки на підставі податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.01.2016 р. Сума податкового боргу відповідачем в добровільному порядку не сплачена, у зв’язку з чим позивач змушений звернутись до суду з позовом про її стягнення.

Відповідачем подані письмові заперечення проти позову від 20.02.2017 р., в яких зазначено, що нарахування йому податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 95 972,41 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.01.2016 р., є протиправним, оскільки ним не було отримано дохід в розумінні ст.14, п.163.1 ст.163, п.164.1, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, ст.165 Податкового кодексу України, отже, не виникло і зобов’язань по сплаті вказаного податку. Зокрема, відповідач посилається на те, що прощення банком суми боргу за кредитним зобов’язанням у разі, якщо позичальником фактично повернуто банку суму коштів більшу, ніж була отримана ним в якості кредиту, що не призвело до збільшення загального майнового стану позичальника чи приросту його активів у тій чи іншій формі, не тягне за собою обов’язку позичальника сплатити податок з доходів фізичних осіб, оскільки у даних правовідносинах відсутній об’єкт оподаткування. Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 34-43).

У зв’язку з надходженням заперечень відповідача, у відповідності до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, розгляд справи призначено в судовому засіданні (а.с. 81).

Від Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до суду подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, а також про заміну первісного позивача - Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у зв’язку з перейменуванням (а.с. 84).

В судовому засіданні 28.11.2017 року вказане клопотання позивача задоволено, допущено заміну позивача на Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідач ОСОБА_1 зазначив, що підтримує свої заперечення, викладені письмово, та просить відмовити у задоволенні позову. Також зазначив про відсутність потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у справі, та за відсутності потреби у виклику свідків та проведенні судових експертиз, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України справу розглянуто за наявними у ній доказами у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Красногварідйському районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатом якої складено акт № 1331/1702/НОМЕР_2 від 21.12.2015 р.

Вказаною перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.п.168.4.5 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, в результаті чого визначено суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб у періоді, що перевірявся, в розмірі 76 777,93 грн. А саме, встановлено, що у 2012 році ОСОБА_1 отримав від АТ «ОСОБА_2 Аваль» додаткове благо на суму 452 897,21 грн. в результаті прощення (анулювання) боргу.

На підставі висновків акту перевірки № 1331/1702/НОМЕР_2 від 21.12.2015 р., податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.01.2016 р. про збільшення відповідачу суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем - у сумі 76 777,93 грн., за штрафними санкціями - у сумі 19 194,48 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача поштою, проте, конверт повернувся до відправника із зазначенням причин повернення «за закінченням терміну зберігання».

За рахунок існуючої переплати, суму боргу погашено частково – у розмірі 4 693,85 грн., залишок боргу складає 92 020,5 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, на вказану суму податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 2157-23 від 05.04.2016 р. (а.с. 15).

Вимога також направлена на адресу відповідача поштою, проте, поштове відправлення повернулося до податкового органу з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 16-18).

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто або її законному представнику або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги. У разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням, відмову прийняти або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, і податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.01.2016 р., і податкова вимога форми «Ф» № 2157-23 від 05.04.2016 р. на суму 92 020,5 грн., яка відповідає сумі боргу, що заявляється до стягнення за даним позовом, вважаються врученими платнику податків.

ОСОБА_1 не оскаржив вказані рішення у строки та в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

В судовому засіданні 28.11.2017 року він також підтвердив, що не оскаржував вказані рішення в судовому порядку.

Отже, визначена вказаним рішенням та податковою вимогою сума є узгодженою, та набула статусу податкового боргу.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Згідно з пунктом 36.1, пункту 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

У відповідності до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункту 57.3 статті 57 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як вже зазначалося вище, податковим органом у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 2157-23 від 05.04.2016 р. про обов’язок відповідача сплатити податковий борг за узгодженим грошовим зобов’язанням з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 92 020,50 грн.

Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» № 2157-23 від 05.04.2016 р. матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Станом на час судового розгляду справи, відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та не оскаржив рішення про нарахування вказаної суми зобов’язань, а також податкову вимогу на суму боргу ні в адміністраи вному, ні в судовому порядку.

Отже, податковий борг в сумі 92 020,50 грн., який є узгодженим, підлягає стягненню в судовому порядку.

При цьому, в межах справи про стягнення узгодженого податкового боргу суд не вдається в оцінку доводів відповідача про безпідставність нарахування вказаних грошових зобов’язань, оскільки у встановленому законом порядку ні податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.01.2016 р., ні податкова вимога форми «Ф» № 2157-23 від 05.04.2016 р. на суму 92 020,5 грн. ним не оскаржувались.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг. Отже, позов подано в межах та на виконання повноважень податкового органу – позивача у даній справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2) на користь бюджету (рахунок № 33113341700008 за кодом бюджетної класифікації 11010500, отримувач: УДКС України у Чечелівському районі м. Дніпра, код 37989253, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська, МФО 805012) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 92 020,50 грн. (дев'яносто дві тисячі двадцять гривень 50 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.