Рішення № 71260792, 26.12.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 рокуСправа №804/7930/17 Дніпропетровській окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області в якому позивач просив суд стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 вересня 2016 року по 18 грудня 2016 року в сумі 17004,41 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 8 грудня 2017 року.

8 грудня 2017 року представником позивача подано до суду уточнений адміністративний позов, якому позивач просить суд стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі за період з 27 вересня 2017 року по 18 грудня 2016 року в сумі 17004,41 грн.

Ухвалою суду від 8 грудня 2017 року провадження у справі було зупинено з метою вручення примірника уточненої позовної заяви відповідачу.

Провадження по справі було поновлено ухвалою суду від 26 грудня 2017 року.

В обґрунтування позову зазначено, що судом було зобовязано відповідача виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Однак, в судовому рішенні не вказана сума, яка підлягає виплаті, тобто фактично рішення суду не виконано, заборгованість по заробітній платі не виплачена. Тому позивач вимушений був звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 17004,41 грн.

Представник позивача клопотав про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надав письмові заперечення на позовну заяву, у яких просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи повідомлення належним чином позивача, відповідача про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні за правилами частини девятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року в адміністративній справі №804/5215/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, Атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Національна поліція України про визнання протиправними дій та скасування рішення задоволено повністю, суд:

- визнав протиправним та скасував висновок Атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №15.00024928.0033093 від 10.08.2016 року щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №237 о/с від 26.09.2016 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 з посади заступника начальника сектору патрульної поліції Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність;

- поновив ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника сектору патрульної поліції Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції.

Вказана постанова суду набрала законної сили 21 лютого 2017 року на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №357 о/с від 19.12.2016 року внесено зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №273 о/с від 26.09.2016 року та поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору патрульної поліції Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції з 27.09.2016 року.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Суд зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (стаття 233 Кодексу законів про працю України).

Визначаючи суму та строки грошового забезпечення, що підлягають відшкодуванню позивачу, за час вимушеного прогулу, суд виходить із норм «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року №260, згідно пункту 15 розділу І якого у разі звільнення зі служби грошове забезпечення поліцейським виплачується по день їх звільнення зі служби в поліції включно.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у звязку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Таким чином, наказ про звільнення позивача скасовано в судовому порядку.

На підставі довідки №1672 від 15.09.2017 року грошове забезпечення заступника начальника сектору патрульної поліції Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 у місячному розмірі станом на день звільнення 27.09.2016 року, складало: посадовий оклад: 2600 грн.; оклад за спеціальним званням: 2000 грн.; надбавка за стаж служби в поліції: 1840 грн. Разом розмір місячного грошового забезпечення становить 6440 грн.

Грошове забезпечення за період з 28.09.2016 року по 18.12.2016 року включно розраховано в розмірі 17263,36 грн. та не сплачене на час розгляду справи складається з сум за наступні періоди:

- вересень (3 доби) з 28.09.2016 року по 30.09.2016 року: 644 грн.;

- жовтень 2016 року: 6440 грн.;

- листопад 2016 року: 6440 грн.;

- грудень (18 діб) з 01.12.2016 року по 18.12.2016 року: 3739 грн.

Бухгалтерською довідкою зазначено, що з суми 17263,36 грн. підлягають утриманню військовий збір в розмірі 258,95 грн.; податок на доходи фізичних осіб в розмірі 3107,40 грн., який в цій же сумі одночасно підлягає компенсації.

Позивач заявив до стягнення суму заборгованості зі сплати грошового забезпечення в розмірі 17004,41 грн. без урахування належного до утримання військового збору, який підлягає утриманню з нарахованої суми доходу у джерела виплати та під час такої виплати (а.с.8).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2.4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема справа «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року, «Єфименко проти України» від 18 липня 2006 року, які згідно до положень статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною, суд неодноразово наголошував, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує ефективний засіб юридичного захисту.

Відсутність судового рішення у цій справі унеможливлює отримання сум грошового забезпечення, належних позивачу.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стан дартів» від 10.05.2006 року №361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За своїм статусом у суспільстві учас ники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених за коном заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, ви ходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

З огляду на викладене, суд виходить за межу позову та приймає рішення про стягнення заборгованості зі сплати грошового забезпечення на користь позивача у розмірі 17263,36 грн., який включає суми нарахованих податків та зборів, задля отримання позивачем остаточно належного розміру суми грошового забезпечення після утримання сум податків та зборів у джерела виплати.

Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 49000) до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866; вул. Троїцька, 20-а, м. Дніпро, 49101) задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати грошового забезпечення в розмірі 17263,36 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2