Рішення № 71257994, 26.12.2017, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2382/17

Номер провадження 2/573/888/17

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2017 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.

при секретарі: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білопіллі справу за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Свої вимоги мотивував тим, що 16 березня 2012 року померла його мати – ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, в тому числі на земельну ділянку (пай), загальною площею 4,1755 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Павлівської сільської ради, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 062222, виданого 26 жовтня 2004 року на підставі розпорядження голови Білопільської райдержадміністрації від 01 червня 2004 року № 278, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 188. Заповітного розпорядження ОСОБА_3 за життя не складала, спадкоємцем першої черги за законом є позивач. Маючи намір прийняти спадщину після смерті матері, ОСОБА_1 звернувся до держнотконтори, але в оформленні спадщини йому було відмовлено у зв’язку з пропуском встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини. Своєчасно він спадщину не прийняв у зв’язку з скрутним фінансовим становищем для її оформлення та складних сімейних обставин, в тому числі й хвороби. На даний час він не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом і вільно розпоряджатись спадковим майном, так як пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини. Посилаючись на те, що він не може реалізувати своє право на спадщину за законом, позивач просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після матері – ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2012 року, тривалістю три місяці.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився надав до суду письмову заяву про те, що підтримує заявлений позов, просить розглянути справу у його відсутність (а. с. 29 ).

Представник відповідача – Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з’явився, письмовою заявою повідомив, що проти позову не заперечує, просить розглянути справу без участі представника сільради (а. с. 24 ).

Третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2 у судове засідання також не з’явилась, надіслала заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 28 ).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Судом встановлено, що матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯР № 543204 (а. с. 5).

Згідно із довідкою виконкому Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 25 жовтня 2017 року за № 955, ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2012 року до 04 жовтня 2011 року постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 одиноко, потім вибула в будинок інтернат м. Суми на постійне місце проживання. Заповіт від імені померлої ОСОБА_3 сільською радою не посвідчувався (а. с. 6).

Згідно довідок КУСОР Сумського геріатричного пансіонату для ветеранів війни та праці підопічна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, була зареєстрована 28 жовтня 2011 року та проживала по день смерті – 16 березня 2012 року за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 20. ОСОБА_1 дійсно здійснив поховання ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2012 року за свій рахунок (а. с. 7-8).

16 березня 2012 року в м. Суми померла ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-БП № 260565 (а. с. 4).

На підставі копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ № 062222, виданого 26 жовтня 2004 року на підставі розпорядження голови Білопільської райдержадміністрації від 01 червня 2004 року за № 278, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 188, ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області, загальною площею 4,1755 га (а. с. 9).

Мати позивача ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище) ОСОБА_5 уклала шлюб 30 грудня 1945 року. Після реєстрації шлюбу їй було присвоєно прізвище чоловіка - ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про одруження серії ІІІ-ЯР № 182958 (а. с. 10).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 отримала паспорт серії МВ № 264151 лише 26 березня 2005 року ( а.с. 11), тобто зазначений вище державний акт було видано на її дошлюбне прізвище – ОСОБА_4.

Зі змісту письмового роз’яснення, виданого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_2 від 27 листопада 2017 року № 416/01-16 вбачається, що оформлення спадщин після ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2012 року, не вдається можливим у зв’язку з пропущеним строком для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 12).

Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до інформаційної довідки Білопільської районної державної нотаріальної контори Сумської області від 12 грудня 2017 року за № 50241945, спадкова справа після ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2012 року, не заводилися, будь-яка інформація у спадковому реєстрі відсутня (а. с. 26 ).

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 має право на спадщину, після померлої 16 березня 2012 року ОСОБА_3, однак він не може реалізувати його у зв’язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини, а отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

У відповідності до роз’яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з позовної заяви, позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини у зв’язку зі складними сімейними обставинами, хворобою та скрутним фінансовим становищем.

Суд вважає, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після матері з поважних причин, у зв’язку з чим позовні вимоги останнього підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування” від 30 травня 2008 року № 7, ст. ст. 10, 81, 247, 258- 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (паспорт серія МА № 190113, зареєстрований та проживаючий за адресою: 40000, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04390067, місце знаходження: 41822, с. Павлівка, вул. Хілкова, буд. 25 Білопільський район Сумська область), третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2 (місце знаходження: 41800, м. Білопілля, площа ТорговаАДРЕСА_2) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_3, яка померла 16 березня 2012 року, тривалістю три місяці з дня набрання чинності рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя :