Рішення № 71257801, 14.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5532/17

Номер справи місцевого суду: 522/24055/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Сідлецькій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в реєстрі запису про право власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на рішення Приморського районного суд м. Одеси від 20 березня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 13 грудня 2016 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що між АКІБ «УкрСиббанк» та нею ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11291234000 від 30 січня 2008 року, за яким надано в кредит 190000,00 доларів США під 12,2% річних з поверненням кредиту в повному обсязі не пізніше 30 січня 2025 року. Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та нею ОСОБА_3 укладено Іпотечний договір від 30 січня 2008 року, за яким передано в іпотеку нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна на підставі прийнятого 30 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 23269662) квартиру зареєстровано на нового власника ТОВ «Кей-Колект». Вважаючи, що дії нотаріуса вчинені з порушенням чинного законодавства, позивач ОСОБА_3 просила:

визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23269662 від 30 липня 2015 року;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №10610104 від 30 липня 2015 року про реєстрацію за ТОВ «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що здійснений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.3-6).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2017 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (а.с.83-87).

В апеляційній скарзі ТОВ «Кей-Колект» просить рішення суду скасувати, провадження в справі закрити.

Неправильність рішення суду мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, виходив з того, що нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно виключно у випадку вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, в даному ж випадку приватним нотаріусом ОСОБА_4 державна реєстрація права власності на нерухоме майно проведена без вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, що, згідно висновку суду, суперечить законодавству. Крім того, задовольняючи позов, суд виходив з того, що між сторонами іпотечного договору не було укладено окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя в поряду, встановленому Законом України «Про іпотеку», що при проведенні державної реєстрації права власності існували накладені на майно обтяження.

Висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, вказують на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Колегія суддів вважає встановленими такі факти та відповідні ним правовідносини.

Між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11291234000 від 30 січня 2008 року, за яким надано в кредит 190000,00 доларів США під 12,2% річних з погашенням кредиту згідно Додатку №1 до Договору, але у будь-якому разі не пізніше 30 січня 2025 року. Кредит надано для особистих потреб, а саме на придбання квартири загальною площею 89,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9-12).

Між ОСОБА_3 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» укладено Іпотечний договір від 30 січня 2008 року, за яким для забезпечення виконання зобовязань за Договором про надання споживчого кредиту №11291234000 від 30 січня 2008 року передано в іпотеку нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 30 січня 2008 року, зареєстровано в реєстрі за №231; заборона відчуження на предмет іпотеки накладена 30 січня 2008 року, зареєстрована в реєстрі за №25 (а.с.7-8).

За умовами Іпотечного договору від 30 січня 2008 року передбачено право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, яке підлягає здійсненню на підставі: рішення суду (п.4.2.1); виконавчого напису нотаріуса (п.4.2.2); позасудового врегулювання у відповідності до умов цього Договору та Закону України «Про іпотеку» (п.4.2.3); інших, передбачених законодавством України, підстав (п.4.2.4); право визначення підстави та способу звернення стягнення належить іпотекодержателю (п.4.3); звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та/або виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до чинного законодавства України (п.4.4.); звернення стягнення на предмет іпотеки із застосуванням позасудового врегулювання здійснюється відповідно до розділу 5 цього Договору та Закону України «Про іпотеку» (п.4.5).

З інформаційної довідки №75390336 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна 30 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 23269662 від 30 липня 2015 року, згідно з яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, на нового власника як то товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (а.с.14-16).

Згідно інформації Міністерства юстиції України Рішенням від 16 лютого 2017 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату за поданням Головного територіального управління юстиції у м. Києві анульовано Свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане 15 квітня 2002 року за №4300 Міністерством юстиції України ОСОБА_4. Наказом від 10 квітня 2017 року №258/6 Головного територіального управління юстиції у м. Києві приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_4 припинена (а.с.140-141).

Відповідно до положень статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст.36). Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ч.2 ст.36). Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязанння у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону (ч.3 ст.36). Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобовязання є недійсними (ч.4 ст.36).

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; заявником, зокрема, іпотекодержателем, є особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку, або уповноважені ними особи у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки (ст.2 Закону); державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1 ч.1 ст.19 Закону); державним реєстратором є нотаріус, як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (п.2 ч.1 ст.10 Закону).

Частина 2 статті 16 ЦПК України встановлює перелік цивільно-правових (матеріальних) способів захисту прав та інтересів. Їх суть полягає у тому, що за їх допомогою відновлюється майновий стан особи, усуваються перешкоди на шляху здійснення права або невизначеність правового стану та фактів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернувся позивач, так і від характеру його порушення.

Способом захисту порушеного субєктивного права ОСОБА_3 обрано визнання незаконним та скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_4, який виконав функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, відтак, позивач в силу положень статті 10 ЦПК України зобовязана довести порушення її прав та інтересів внаслідок саме прийняття оскаржуваного рішення та обґрунтувати, чому саме таким способом захисту прав буде відновлено її право власності на нерухоме майно.

ТОВ «Кей-Колект», якому ПАТ «УкрСиббанк» (АКІБ «УкрСиббанк») відступив відповідно до договору факторингу та договору про відступлення прав за іпотечними договорами право вимоги, зокрема, за Договором про надання споживчого кредиту №11291234000 від 30 січня 2008 року та Іпотечним договором від 30 січня 2008 року, вважає, що правомірно звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання відповідно до умов статей 4, 5 Іпотечного договору від 30 січня 2008 року та статей 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

ОСОБА_3 вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено в порушення умов Іпотечного договору від 30 січня 2008 року, зокрема, щодо позасудового врегулювання.

Таким чином, фактично мають місце спірні правовідносини щодо договірних зобовязань між ТОВ «Кей-Колект» та ОСОБА_3, а саме щодо правомірності підстав реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

В порядку захисту порушеного субєктивного права ОСОБА_3 заявила лише вимоги про протиправність дій нотаріуса як спеціального субєкта, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проте дані обставини без дослідження фактично виниклих правовідносин щодо договірних зобовязань між ТОВ «Кей-Колект» як новим кредитором та іпотекодержателем і ОСОБА_3 як боржником та іпотекодавцем, зокрема, щодо правомірності реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, не можуть мати наслідком правильне вирішення спору.

ТОВ «Кей-Колект» до участі в справі не залучено, оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує права та обовязки ТОВ «Кей-Колект» як нового кредитора та іпотекодержателя, відтак, не є законним.

Не залучення до участі в справі ТОВ «Кей-Колект» як належного відповідача/співвідповідача має наслідком те, що суд не вправі в даній справі давати оцінку дотриманню умов іпотечного договору та вимог Закону України «Про іпотеку» при реалізації ТОВ «Кей-Колект» права звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовий порядок, рівно як і достатності наданого нотаріусу ОСОБА_4 пакету документів для прийняття ним рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект».

Зазначені обставини згідно п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в позові, що не позбавляє ОСОБА_3 процесуального права звернутися за захистом порушеного (невизнаного, оспорюваного) права до суду з позовом до належного кола відповідачів.

Що ж до доводів апеляційної скарги в частині закриття провадження в справі, то такі не приймаються з огляду на наступне.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до державних реєстраторів віднесено нотаріуса як спеціального субєкта зі здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.

За відсутності спору про право при здійсненні реєстраційних дій нотаріусом як спеціальним субєктом, тобто субєктом, наділеним владними повноваженнями державного реєстратора, допущені таким державним реєстратором порушення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень є публічно-правовим спором, що належить до юрисдикції адміністративних судів. В даному ж випадку підстави та обґрунтування позову вказують на цивільно-правовий спір щодо переходу права власності на обєкт нерухомого майна від іпотекодавця до іпотекодержателя, і дослідженню підлягають не виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діяв як субєкт владних повноважень, а виконання/невиконання умов цивільно-правової угоди з підстав порушення цивільних зобовязань у договірних правовідносинах.

В порядку частини 1 статті 88 ЦПК України понесені та документально підтверджені витрати на сплату за подання апеляційної скарги судового збору в сумі 704,00 грн. підлягають присудженню з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Кей-Колект».

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 березня 2017 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в реєстрі запису про право власності на нерухоме майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 704 грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2