Рішення № 71256431, 22.12.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10766/17

Провадження № 2/520/8971/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2017 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Одеська Спеціалізована Біржа нерухомості про визнання угоди дійсною,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна – 1\2 частини квартири 234 у будинку №10 по пр.-ту ОСОБА_3 в м.Одесі, укладений 22 лютого 2000 року між ОСОБА_2 з однієї сторони і ОСОБА_4 з другої, яка діяла від свого імені і від імені і в інтересах неповнолітнього на той час ОСОБА_1, та зареєстрований Одеською Спеціалізованою біржею нерухомості за №00.02-1682, стверджуючи, що нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу не є можливим у зв’язку зі смертю ОСОБА_4 Позивач у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач до суду не з’вилась, про час і місце слухання справи сповіщалась судом відповідно до вимог закону. Позивач пояснив, що його бабуся ОСОБА_2 людина дужи похилого віку і за станом здоров’я з’явитися до суду не має можливості.

Суд за згодою позивачевої сторони ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:

22 лютого 2000 року ОСОБА_2 і ОСОБА_4, яка діяла від свого імені та від імені і в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_4 і ОСОБА_1 купили в рівних частках 1\2 частину квартири №234 в будинку №10 по пр.-ту ОСОБА_3 в м.Одесі.

Зазначена квартира належала ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності у рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міськради 17.03.1993 року. Сторони виконали свої зобов’язання за договором: «покупці» отримали 1\2 частини квартири, документи на неї, оформили реєстрацію прав власності на нерухомість (в КП «ОМБТІ» реєстрац.№19 арк.37, книга 1); «продавець» отримала грошові кошти за продану квартиру, що зазначено у п.6 договору.

Договір сторони уклали у письмовій формі, зареєстрували на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості за №00.02-1682 від 22.02.2000 року.

10 серпня 2016 року померла ОСОБА_4 – актовий запис про смерть №8200, вчинений 10.08.2016 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на 1\4 частину квартири №№234 в будинку №10 по пр.-ту ОСОБА_3 в м.Одесі. Позивач - син померлої – як спадкоємець першої черги вчинив всі дії, передбачені законом для прийняття спадщини. Оскільки договір купівлі-продажу від 22.02.2000 року нотаріально не посвідчено позивач позбавлений можливості оформити спадкові права на цю нерухомість після смерті матері.

На обґрунтування своїх вимог позивачева сторона посилалась на договір купівлі-продажу з відповідною відміткою КП «ОМБТІ» про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, технічний паспорт на квартиру, копію громадянського паспорту ОСОБА_1 з відміткою про реєстрацію на адресою м.Одеса, пр.-т. ОСОБА_3,10 кв.234, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.11.2017 року на 1\2 частину цієї ж квартири, що позивач отримав після смерті батька ОСОБА_5

При вищенаведених обставинах суд вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає задоволенню з таких підстав:

у 2000 році сторони по даній справі домовилися щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири, виконали умови договору у повному обсязі, договір оформили в письмовій формі і зареєстрували на товарній біржі, що відповідало вимогам діючого на той час цивільного законодавства. За вимогами сторони, яка виконала умови угоди, така угода може бути визнана судом дійсною, що передбачено ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року.

При розгляді справи суд користувався нормами Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, тому як договір купівлі-продажу було укладено та виконано в період дії цього закону.

Керуючись ст.ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, ст. ст.259,263-265,281-282,284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна- 1\2 частини квартири № 234 у будинку №10 по пр.-ту ОСОБА_3 в м.Одесі, укладений 22 лютого 2000 року між ОСОБА_2 з однієї сторони і ОСОБА_4 з другої, яка діяла від свого імені і від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, зареєстрований на Одеській Спеціалізованій біржі нерухомості за №00.02-1682, за яким ОСОБА_4 і ОСОБА_6 набули у власність 1\2 частину зазначеної квартири в рівних частках.

Рішення може бути оскаржене в Одеський апеляційний суд через Київський райсуд м.Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Калашнікова О. І.