Ухвала суду № 71256360, 11.12.2017, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/4482/17

Провадження № 2/520/7324/17

УХВАЛА

про розгляд заяви про забезпечення позову

11.12.2017 року суддя Київського районного суду м. Одеси Васильків О.В. розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Набережний Квартал-Жаботинського» в особі засновників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

13.04.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить солідарно стягнути з засновників ОК «Набережний Квартал-Жаботинського», а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, збитки за невиконання умов договору № 15.02.1.360 від 16.12.2015 року у розмірі 548 910,00 грн. та збитки за невиконання умов договору № 15.02.1.361 від 16.12.2015 року у розмірі 556 200,00 грн.

Ціна позову визначена у розмірі 1 105110,00 грн.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 надав заяву про забезпечення позову, а саме просить накласти арешт на все майно засновників ОК «Набережний Квартал-Жаботинського», а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Мотивуючи заяву тим, що ціна позову визначена у розмірі 1 105110,00 грн., а тому на його думку, відповідачі будуть уникати виконання своїх зобов’язань.

Ухвалою суду від 21.04.2017 року відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

09.11.2017 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області скасовано ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 21.04.2017 року, питання передано на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме дише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд враховує роз’яснення Апеляційного суду Одеської області щодо того, що вимога про накладення арешту на майно засновників ОК «Набережний Квартал-Жаботинського», яка викладена у заяві ОСОБА_1, стосується особистого майна ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, і ніяким чином не стосується здійснення господарської діяльності ОК «Набережний Квартал-Жаботинського».

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідно до абз. 1 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розмір ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Судом досліджено виділені матеріали, які направлялися судом до апеляційного суду Одеської області, з яких вбачається, що 08.11.2017 року на адресу апеляційного суду Одеської області надійшло клопотання від ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_4 ніяким чином не має відношення до ОК «Набережний Квартал-Жаботинського», а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб серед засновників ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» зазначено ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (керівником вказаного підприємства призначено ОСОБА_8І.).

На виконання роз’яснень Апеляційного суду Одеської області, які містяться в ухвалі від 09.11.2017 року, судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, з якого вбачається, що дійсно, засновниками ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» зазначено ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Відповідач ОСОБА_4 не являється засновником ОК «Набережний Квартал-Жаботинського».

Як зазначено у п. 4 постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги, що двоє із відповідачів, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3, не являються засновниками ОК «Набережний Квартал-Жаботинського», а позивач ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову просить накласти арешт на все майно засновників ОК «Набережний Квартал-Жаботинського» вважаючи засновниками товариства ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена. Оскільки, судом не встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову», суддя, -

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити частково.

Накласти арешт на все майно ОСОБА_2, до вирішення спору по суті, у межах ціни позову у розмірі 1 105110,00 грн.

Копію ухвали направити до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради /м. Одеса, вул. Черняховського, 6/ для негайного виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали та протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали особою без участі якої її було постановлено.

Суддя Васильків О. В.