Рішення № 71256153, 18.12.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/4550/17

Провадження № 2/500/2822/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

при секретарі – Сирбу Г.В.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами, які заявою від 18.12.2017 року уточнив та просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, померлий 14.07.2016 року,є рідним братом ОСОБА_5, померлого 27.01.1999 року, та дядьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнати за ним, як спадкоємцем за законом за правом представлення, право власності на грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0464 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на поточному рахунку № 26200021818315 в розмірі 9957,94 грн. та грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0456 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1397,55 грн., мотивуючи тим, що вказане майно належить ОСОБА_4. 14.07.2016 року ОСОБА_4 помер. Позивач прийняв спадщину, оскільки у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва на спадщину, позивачу було відмовлено, у зв’язку із тим, що відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин між батьком позивача, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, котрий помер 27.01.1991 року та спадкодавцем, а саме, у наданих копіях актових записів про народження батько позивача зареєстрований як «Каржилов», а дядько – «Коржилов».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради Одеської області ради в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою розгляд справи залишив на розсуд суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0464 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на поточному рахунку № 26200021818315 в розмірі 9957,94 грн. та грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0456 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1397,55 грн, належать ОСОБА_4, що підтверджено довідкою філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 30.11.2017 року за №113.17/04-04/05-973БТ.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до актового запису про смерть №1014 від 15.07.2016 року, складеного ОСОБА_3 міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер 14.07.2016 року.

Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входять грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0464 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на поточному рахунку № 26200021818315 в розмірі 9957,94 грн. та грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0456 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1397,55 грн.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України – у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 46378677 від 10.01.2017 року, наданої приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_6, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4, померлого 14.07.2016 року – відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємців за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 немає.

Спадкоємцем за законом другої черги відповідно до ст. 1262 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являється:

- брат ОСОБА_7, що підтверджено записом акта про народження № 193 від 11.03.1950 року, зробленого ОСОБА_3 бюро РАЦС, згідно якого батьком дитини значиться ОСОБА_8, а матір’ю – ОСОБА_9 та записом акта про народження ОСОБА_4 № 222 від 14.04.1945 року, складеного ОСОБА_3 бюро РАЦС, згідно якого батьком дитини значиться ОСОБА_10, а матір’ю – ОСОБА_11.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що вона знає позивача з дитинства, зазначила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 дійсно рідні брати.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рідні брати, однак в написанні прізвища ОСОБА_5 була допущена помилка та зазначено «Каржилов».

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14, пояснила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рідні брати, а ОСОБА_2 син ОСОБА_5

Однак згідно до свідоцтва про смерть серії ІІІ-ЖД № 382426 від 28.01.1991 року, виданого ОСОБА_3 бюро РАЦС, ОСОБА_5 помер 27.01.1991 року.

Відповідно до ч.3 ст. 1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки на час відкриття спадщини спадкоємець другої черги ОСОБА_5 помер, спадкоємцем за правом представлення після смерті ОСОБА_4 являється:

- племінник ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІІ-ЖД № 449199 від 27.12.1983 року, виданого ОСОБА_3 бюро РАЦС.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України – спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_2, як спадкоємець за законом за правом представлення у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено відповідною заявою в матеріалах спадкової справи від 10.01.2017 року, посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_6, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 05.04.2017 року за № 158/02-14 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв’язку із тим, що відсутні документи, що підтверджують факт родинних відносин між батьком позивача, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, котрий помер 27.01.1991 року та спадкодавцем, а саме, у наданих копіях актових записів про народження батько позивача зареєстрований як «Каржилов», а дядько – «Коржилов».

Заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивач довів та підтвердив достовірними доказами факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, померлий 14.07.2016 рокує рідним братом ОСОБА_5, померлого 27.01.1999 року та дядьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з чим підлягають задоволенню його вимоги про визнання права власності на грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0464 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на поточному рахунку № 26200021818315 в розмірі 9957,94 грн. та грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0456 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1397,55 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1228, 1262, 1266, 1269, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, померлий 14.07.2016 року,є рідним братом ОСОБА_5, померлого 27.01.1999 року, та дядьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 14.07.2016 року право власності на:

- грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0464 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на поточному рахунку № 26200021818315 в розмірі 9957,94 грн.;

- грошові вклади, які зберігаються у ТВБВ №10015/0456 філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на компенсаційному рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 1397,55 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.12.2017 року.