Ухвала суду № 71255996, 27.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/9105/17 27.12.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

головуючого Куценко О.В.,

суддів Маркової Т.О., Фаріонової О.М.

за участю секретаря Алексишинця М.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Миколаївської області Левицької О.В. на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2017 року, якою відмовлено в задоволені клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївської області Степанюка І.Г. про арешт майна вилученого під час проведення 31.10.2017р. обшуків в офісних та складських приміщеннях ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС та ПП "Елізіум-Агро",

Учасники судового провадження:

прокурор Черніговська О.С.

заінтересована особа ОСОБА_2

представник заінтересованої

особи - адвокат ОСОБА_3

встановив:

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою накласти арешт на тимчасово вилучені 31.10.2017 року речі та документи в ході проведення санкціонованих обшуків за місцем здійснення діяльності ПП «Елізіум-Агро» за адресою: вул. Центральна 3, Врадіївського району, Миколаївської області, за місцем здійснення діяльності ПП «Елізіум-Агро» за адресою: вул. Центральна 1-А, с. Новомихайлівка, Врадіївського району, та за місцем здійснення діяльності ПП «Елізіум-Агро» за адресою: вул. Червонофлотська 43-А, м. Первомайськ, Миколаївська область, накласти арешт на тимчасово вилучені 31.10.2017 року речі та документи в ході обшуку за місцем розташування ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС в складських приміщеннях підприємства, розташованих за адресою :с. Зелені Кошари, вул. 1 Травня,22-а за місцем здійснення діяльності підприємства за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Зелені Кошари, вул. Степова, 12 та за адресою: Миколаївська область, Первомайський район, с. Зелені Кошари, вул. Степова, 10.

Короткий зміст ухвали слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2017 року, у задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучене майно, під час проведення 31.10.2017р. обшуків в офісних та складських приміщеннях ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС та ПП "Елізіум-Агро" - відмовлено.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

На обґрунтування апеляційної скарги прокурор стверджує, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим.

Зазначає, що слідчим суддею не прийнято до уваги ряд встановлених в ході досудового розслідування обставин, які наведено в клопотанні та долучених до нього матеріалах. Майно, яке є предметом звернення з клопотанням до слідчого судді, на переконання прокурора, відповідає визначеним в п.1 ч.2 ст.170 КПК України критеріям, а саме необхідність накладення арешту на вказане майно з метою його збереження як предметів, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є безпосереднім предметом кримінально протиправних дій ( збереження речових доказів).

Вказує, що слідчим суддею не взято до уваги доводи, що арешт майна є тимчасовим заходом, необхідним саме для забезпечення кримінального провадження, з метою об'єктивного, повного, всебічного і неупередженого розслідування.

Окрім того, зазначає що, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання безпідставно вказав на відсутність у витягу з ЄРДР вказівки на спосіб вчинення злочину, тоді як п.5 ст.214 КПК України визначено які саме відомості вносяться до ЄРДР.

Стверджує, що слідчий суддя в порушення вимог ст.89 КПК України надав оцінку можливої допустимості доказу, якого на даний час не існує.

Обставини, встановлені судом першої інстанції.

В провадженні СУ ГУ НП в Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12017150000000785 за повідомленням про те що службові особи ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС в період з 2015р. зловживають своїм службовим становищем з корисливих мотивів. В межах вказаного кримінального провадження 31.10.2017р. був проведений обшук в офісному приміщені та складських приміщеннях ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС та ПП "Елізіум-Агро" та були вилучені документи щодо взаємовідносин між вказаним підприємствами, три комп'ютера, журнали складського обліку продукції, паливно-мастильних матеріалів, журнали посівів, зшивки з товарно-транспортними накладними та вся інша документація підприємств за 2016-2017роки.

01.11.2017р. слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

В обґрунтування клопотання вказав, що речі та документи ,вилучені в ході проведення обшуків, відповідають критерію речового доказу в аспекті майна, що зберегло на собі сліди злочину та мають доказове значення у кримінальному проваджені.

Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя вказав, що для вирішення питання чи є вказані документи та комп'ютери майном, яке зберегло на собі сліди вчинення злочину слід визначитися в чому саме полягає вказаний злочин.

Виходячи з формулювання викладеного у витягу з ЄРДР, не зрозуміло який саме спосіб вчинення злочину з боку посадових осіб ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС. Повідомлення про підозру на даний час відсутнє, що також унеможливлює з'ясувати офіційну позицію сторони обвинувачення щодо того в чому саме вбачається злочин, в який спосіб він був вчинений та відповідно не можливо оцінити яке доказове значення мають документи, на які слідчий намагається накласти арешт.

Відповідно до ст. 3 ч.1 п. 18 КПК України до повноважень слідчого судді входить здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

З огляду на те що ОСОБА_2 є єдиною посадовою особою що одночасно є посадовою особою ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС та ПП "Елізіум-Агро", то вбачається, що весь цей час кримінальне провадження фактично розслідується щодо нього. Фактично слідчий своїми поясненнями в судовому засіданні цього не заперечував. Між тим таке розслідування щодо нього проводиться з порушенням вимог ст. 42, 276-279 КПК України. Вбачається, що слідчий намагається вказані документи використати для проведення експертизи. Однак за наявності встановлених порушень висновки такої експертизи можуть бути визнані не допустимими.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового та кримінального провадженнь, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання слідчого, в провадженні СУ ГУ НП в Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12017150000000785 за повідомленням про те що службові особи ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС в період з 2015р. зловживають своїм службовим становищем з корисливих мотивів. В межах вказаного кримінального провадження 31.10.2017р. був проведений обшук в офісному приміщені та складських приміщеннях ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС та ПП "Елізіум-Агро" та були вилучені документи щодо взаємовідносин між вказаним підприємствами, три комп'ютера, журнали складського обліку продукції, паливно-мастильних матеріалів, журнали посивів, зшивки з товарно-транспортними накладними та вся інша документація підприємств за 2016-2017роки.

01.11.2017 року слідчий звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вказане майно, на обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що підставою для арешту вказаного майна є те, що вказані комп'ютери та документи, вилучені в ході обшуків, відповідають критерію речового доказу в аспекті майна, що зберегло на собі сліди злочину.

С таким мотивуванням суд обґрунтовано не погодився.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. При цьому завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КК України, у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

В розумінні ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, можливість спеціальної конфіскації майна, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив що, для вирішення питання чи є вказані документи та комп'ютери майном, яке зберегло на собі сліди вчинення злочину слід визначитися в чому саме полягає вказаний злочин.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 15.09.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017150000000785 внесені дані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, проте, з формулювання в витягу з ЄРДР не зрозуміло спосіб вчинення злочину та причетність до даного злочину посадових осіб ДП «ДГ» «Зелені Кошари» НГІ НЦНС.

Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, будь-якій особі у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що клопотання слідчого про арешт майна не підлягає задоволенню, оскільки не зрозуміло в чому саме полягає вказаний злочин, в якій спосіб він був вчинений та відповідно неможливо оцінити яке доказове значення мають документи, на які слідчий намагається накласти арешт.

Тому, доводи апелянта про незаконність рішення суду є необґрунтованими.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, як проте просить апелянт.

Керуючись ст. 376, 170, 171, 173 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2017 року, якою відмовлено в задоволені клопотання слідчого СУ ГУ НП в Миколаївської області Степанюка І.Г. про арешт майна вилученого під час проведення 31.10.2017р. обшуків в офісних та складських приміщеннях ДП "ДГ "Зелені Кошари" НГІ НЦНС та ПП "Елізіум-Агро", залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Миколаївської області Левицької О.В. - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді