
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________
Справа № 490/6064/15-к
Провадження № 1-кп/490/220/2017
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2017 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.
при секретарі Шаповалової О.І.
за участі прокурора Міхель Н.С.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, здобув середню освіту, не є одруженим, неповнолітніх дітей не має, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, раніше засуджувався:
- 22 червня 2007 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - до 4 років позбавлення волі;
- 09 листопада 2009 року - Заводським районним судом міста Миколаєва - за частиною 1 статті 185 Кримінального Кодексу України - до 2 років позбавлення волі;
- 19 листопада 2011 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - до 2 років позбавлення волі;
- 22 червня 2010 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - остаточно за сукупністю злочинів - до 4 років позбавлення волі, був звільнений 26 листопада 2013 року по відбуттю строку покарання
- 16 травня 2014 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 15 - частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - до 5 років позбавлення волі, був звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України з встановленням іспитового строку в три роки;
- 31 липня 2014 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - остаточно за сукупністю злочинів до 5 років позбавлення волі, був звільнений від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 Кримінального Кодексу України з встановленням іспитового строку в три роки
а також:
- 04 серпня 2015 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України - до 3 років позбавлення волі, а за сукупністю цього вироку та вироку від 31 липня 2014 року остаточно - до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 10 лютого 2016 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України - до 4 років позбавлення волі, а за сукупністю цього злочину та злочинів, за які ОСОБА_1 був засуджений вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 серпня 2015 року остаточно - до 6 років позбавлення волі
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 - частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України, -
В С Т А Н О В И В :
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення розкрадань, знов вчинив злочин проти власності за таких обставин.
10 червня 2015 року біля 13:23 години він, перебуваючи у приміщенні магазину "Міда", розташованому у будинку 49/в/1 по вулиці 3 Слобідській /на той час - Дзержинського/ у місті Миколаєві, діючи навмисно, з корисливою метою, з метою протиправного обернення на свою користь чужого майна вилучив сім плиток білого шоколаду "Корона" з цілим мигдалем та кокосом, що належали ТОВ "Свантовіт", та направився до виходу, але був зупинений працівниками магазину.
Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені
Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 185 Кримінального Кодексу України - як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Вина обвинуваченого у вчиненні злочину за встановлених судом обставин підтверджується зрештою обвинуваченим не заперечується та прямо підтверджується відомостями, що зафіксовані за допомогою камер відео- спостереження магазину "Міда"та зберігаються на DVD-диску, що залучений до матеріалів кримінального провадження.
При цьому достовірність відомостей, що відображені на цьому диску, обвинувачений не заперечує.
З залученої до матеріалів кримінального провадження довідки УІЗ ГУНП України в Миколаївській області № 14-13062015/48001 вбачається, що ОСОБА_1 раніше засуджувався:
- 22 червня 2007 року - за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України;
- 09 листопада 2009 року - за частиною 1 статті 185 Кримінального Кодексу України;
- 19 листопада 2011 року - за частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України;
- 22 червня 2010 року - за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України;
- 16 травня 2014 року - за частиною 2 статті 15 - частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України;
- 31 липня 2014 року - за частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України;
Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину за наведених вище обставин доведеною.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, так само, як обставин, що обтяжують його покарання, під час судового розгляду встановлено не було.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно ОСОБА_1, суд, керуючись статтею 65 Кримінального Кодексу України, виходе з санкції частини 2 статті 185 цього, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
1. Оцінюючи характер та ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_1, суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином середнього ступеню тяжкості.
При цьому суд враховує характер та вартість майна, що стало предметом злочину, а саме - те, що майно, яке є предметом злочинних посягань, як за своєю вартістю, так й за своїм призначенням не є значним та навіть у разі доведення злочинного наміру до кінця його втрата не потягла б заподіяння власнику відчутної матеріальної шкоди.
2. Вивченням даних про особу винного встановлено, що він на обліку у Миколаївській обласній психіатричній лікарні не перебуває.
Разом із цим судом встановлено, що він перебуває на обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері, за місцем проживання характеризується, як особа, яка зловживає алкогольними напоями та наркотичними речовинами.
При цьому постійного місця роботи та соціально корисливих зв'язків він не має, заходів щодо свого працевлаштування не вживає.
Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання відповідно до санкції частини 2 статті 185 Кримінального Кодексу України.
При цьому відповідно до абзацу 6 пункту 25 Постанови № 7 Пленуму від 24 жовтня 2003 року Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання":
-на підставі частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України обвинуваченому слід призначити покарання за сукупністю злочинів, за які він засуджується цим вироком, а також - за які він був засуджений вироками Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 серпня 2015 року та від 10 лютого 2016 року
-на підставі частини 1 статті 71 Кримінального Кодексу України до визначеного за сукупністю злочинів покарання слід частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного обвинуваченому вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2014 року.
Призначаючи покарання за цими правилами, суд враховує, що злочин, за який обвинувачений засуджується цим вироком, є за ступенем суспільної небезпеки вкрай незначним порівняно з іншими злочинами, за які він засуджувався у 2015 та 2016 році та є проявом спрямованості особи винного. За такого за сукупністю злочинів суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Порядок обрахування строку відбуття покарання..
Строк відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту набрання вироком чинності.
При цьому у строк відбуття покарання слід зарахувати:
-на підставі частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України відбуту частину покарання за вироками Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 серпня 2015 року та від 31 липня 2015 року;
-на підставі частини 5 статті 72 Кримінального Кодексу України - строк попереднього ув'язнення обвинуваченого:
Матеріали справи свідчать, що обвинувачений ОСОБА_2:
-був заарештований 04 серпня 2015 року з метою забезпечення виконання вироку Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 серпня 2015 року;
-04 вересня 2015 року вказаний вирок набув чинності;
-18 листопада 2015 року він прибув до СІЗО міста Миколаєва, куди був тимчасово переведеним в зв'язку із розглядом справи Ленінським районним судом міста Миколаєва;
-25 квітня 2016 року справа, в зв'язку з якою він був переведений до СІЗО міста Миколаєва, була розглянута, та вирок відносно ОСОБА_2 набув чинності;
-18 квітня 2017 року він був тимчасово переведений до СІЗО міста Миколаєва в зв'язку із розглядом цієї справи.
Протягом періоду з серпня 2015 року порядок зарахування строку попереднього ув'язнення змінювався неодноразово.
Так, діюча станом на серпень 2015 року редакція частини 5 статті 72 КК України передбачала зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання у вигляді позбавлення волі з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
24 грудня 2015 року набув чинності Закон України № 838-VIII "про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання", який передбачав, що: "Зарахування судом строку попереднього ув'язнення ... проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі".
21 червня 2017 року набув чинності Закон України № 2046-VIII "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення", який передбачає, що: " Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день..."
Наведене доводить, що вказані норми регулювали не статус осіб, відносно яких застосоване попереднє ув'язнення, але - лише порядок зарахування строку перебування особи у відповідному статусі у строк покарання протягом відповідного періоду.
Так:
-протягом періоду до 23 грудня 2015 року цей строк мав зараховуватись з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі;
-протягом періоду з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі;
-протягом періоду з 21 червня 2017 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі
Оскільки запроваджений з 24 грудня 2015 року порядок зарахування відповідного строку пом'якшував правове становище особи у разі її засудження, відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального Кодексу України він, у разі засудження особи, має розповсюджуватись й на період до його запровадження.
Оскільки ж з 21 червня 2017 року діє порядок, що, у разі засудження є менш сприятливий, він відповідно до частини 2 статті 5 Кримінального Кодексу України не може бути розповсюдженим на період, що тривав до запровадження такого порядку.
При цьому суд враховує, що після 21 червня 2017 року попереднє ув'язнення обвинуваченого тривало, станом на 20 червня 2017 року не було закінченим.
Отже, правові підстави для розповсюдження раніше діючого порядку на період попереднього ув'язнення обвинувачених, що тривав після 21 червня 2017 року, є відсутніми.
Наведене доводить, що у строк відбуття покарання обвинуваченого слід зарахувати наступні періоди:
-з 04 серпня 2015 року до 04 вересня 2015 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі;
-з 05 вересня 2015 року до 17 листопада 2015 року - з розрахунку 1 день відбутого покарання за 1 день позбавлення волі;
-з 18 листопада 2015 року до 25 квітня 2016 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі;
-з 26 квітня 2016 року до 17 квітня 2017 року - з розрахунку 1 день відбутого покарання за 1 день позбавлення волі;
-з 18 квітня 2017 року до 20 червня 2017 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі;
-з 21 червня 2017 року до моменту набрання вироком чинності - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Вирішення питання про долю речових доказів.
Речові докази у справі - 7 плиток шоколаду - на підставі пункту 5 частини 9 статті 100 КПК України слід повернути потерпілому - ТОВ "Свантовіт"
Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 - частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.
На підставі частини 4 статті 70 Кримінального Кодексу України за сукупністю цього злочину та злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України, за вчинення якого ОСОБА_1 був засуджений вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04 серпня 2015 року до 3 років позбавлення волі, а також злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 Кримінального Кодексу України, за вчинення якого ОСОБА_1 був засуджений вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 10 лютого 2016 року до 4 років позбавлення волі шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі частини 1 статті 71 Кримінального Кодексу України частково приєднати до цього покарання не відбуту частину покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 31 липня 2014 року та остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 /шість/ років.
Строк відбуття покарання обраховувати з моменту набрання вироком чинності.
На підставі частини 4 статті 70, частини 5 статті 72 Кримінального Кодексу України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 періоди:
-з 04 серпня 2015 року до 04 вересня 2015 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі;
-з 05 вересня 2015 року до 17 листопада 2015 року - з розрахунку 1 день відбутого покарання за 1 день позбавлення волі;
-з 18 листопада 2015 року до 25 квітня 2016 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі;
-з 26 квітня 2016 року до 17 квітня 2017 року - з розрахунку 1 день відбутого покарання за 1 день позбавлення волі;
-з 18 квітня 2017 року до 20 червня 2017 року - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі;
-з 21 червня 2017 року до моменту набрання вироком чинності - з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.
Речові докази у справі - 7 плиток шоколаду - повернути потерпілому - ТОВ "Свантовіт"
Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.
СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=
16.11.2017
Судове рішення № 71255723, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 16.11.2017. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/6064/15-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: