
Справа № 484/3250/17
Провадження № 2/484/1717/17 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21.12.2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання Панчук О.М.
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до житлової комісії військової частини А2183 про визнання протиправним рішення та зобовязання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до житлової комісії військової частини А2183 в якому просив визнати протиправним п. 2 рішення житлової комісії військової частини А2183 від 24.09.2015 року (протокол №82) про відмову у постановці позивача із складом сімї 5 (пять) осіб на квартирний облік громадян потребуючих поліпшення житлових умов у військовій частині А2183 Первомайського гарнізону, зобовязати відповідача скасувати оскаржуваний пункт рішення, повторно розглянути вказане питання та зарахувати позивача до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов військової частини А2183 Первомайського гарнізону зі складом сімї 5 (пять) осіб.
По кожному пункту своїх вимог позивач також просив суд зобовязати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказав, з 04.07.2000 року по 25.09.2015 року він проходив військову службу у військовій частині А 2183. У Збройних Силах України він служить з 01.08.1995 року.
З 2003 року позивач разом із сімєю у складі трьох осіб: дружина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зарахований до складу осіб, які потребують поліпшення житлових умов у Первомайському гарнізоні.
12.12.2005 року ОСОБА_2 на сімю із трьох осіб було надано в АДРЕСА_1, двокімнатну квартиру, загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м.
З 10.08.2015 року сімя позивача складається з 5 осіб: дружина, донька, син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та батько - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
17.08.2015 року ОСОБА_2 звернувся з рапортом до житлової комісії військової частини А2183 про зарахування його до осіб, які потребують поліпшення житлових умов зі складом сімї 5 осіб, у зв'язку з тим, що він та його сімя забезпечені житлом нижче за встановлений рівень.
Рішенням житлової комісії військової частини А2183 від 24.09.2015 року (п. 2 протоколу №82) позивачу було відмовлено у зарахуванні в чергу осіб потребуючих поліпшення житлових умов в Первомайському гарнізоні, згідно ст. 12 п. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, та членів їх сімей», оскільки він був забезпечений житлом від Міністерства Оборони України в АДРЕСА_2, та у зв'язку з тим, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби.
Позивач вважає, що житлова комісія військової частини А2183 безпідставно відмовила йому у зарахуванні до складу осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чим порушила його права на отримання житлової площі.
ОСОБА_2 вважає, що так як на момент отримання житла від МОУ у 2005 році його вислуга на військовій службі складала лише 10 років 4 місяці, то норми абзацу четвертого пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, та членів їх сімей» на нього не розповсюджуються. Лише 01.08.2015 року строк вислуги позивача на військовій службі склав 20 років.
Позивач послався на ОСОБА_7 Міністрів Української РСР і Української ОСОБА_8 професійних спілок від 11 грудня 1984 р. №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» та постанову виконкому Миколаївського обласної ОСОБА_8 народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 3 січня 1992 року №4 «Про норми жилої площі в Миколаївській області», якими встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені житловою площею не більше 7 кв.м. на одну людину в містах та селищах міського типу.
Надана позивачу двокімнатна квартира в АДРЕСА_2, має житлову площу 28,1 кв.м., а склад його сімї з 10.08.2015 року складає 5 осіб, тому норма для визнання позивача та членів його сімї потребуючими поліпшення житлових умов складає 5 х 7 = 35 кв.м., що на 6,9 кв.м. менше наданої позивачу двокімнатної квартири, а тому ОСОБА_2 вважає, що він разом із членами своєї сім'ї має право бути визнаним потребуючим поліпшення житлових умов.
Крім того позивач послався на ст. 50 Житлового кодексу УРСР та п. 13 п.п. 7 ОСОБА_7 Міністрів Української РСР і Української ОСОБА_8 професійних спілок від 11 грудня 1984 р. №470, якими встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).
Доньці позивача виповнилось 13 років, сину 7 років, батькові який є інвалідом III групи виповнилось 60 років, а тому, на переконання позивача, враховуючи викладене вище він має право бути визнаним потребуючим поліпшення житлових умов.
Позивач в судове засідання не зявився, проте надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність в якій зазначив про те, що позовні вимоги він підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи суд вважає, що цивільний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 в даний час проходить військову службу у Збройних силах України на посаді юрисконсульта юридичної служби військової частини А0800.
Місце проживання позивача на час звернення до суду зареєстроване у ІНФОРМАЦІЯ_5, у будинку, який належить військовій частині А0800.
З 04.07.2000 року по 25.09.2015 року позивач проходив військову службу у військовій частині А2183, що розташована у м. Первомайськ Миколаївської області.
Житловою комісією військової частини А2183 в 2003 році ОСОБА_2 разом із сімєю у складі 3 осіб було зараховано на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем несення служби.
На підставі розділу II Закону України «Про внесення змін до статті 12 «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 24.06.2004 року №1865-1V, який набрав чинності з 1 січня 2005 року військовослужбовцю ОСОБА_2 на сімю у кількості 3 осіб із фонду Міністерства оборони України було надано двокімнатну квартиру №46 загальною площею 28,1 кв. м в м. Первомайськ Миколаївської області по вул. Трудової Слави, 23 а, для постійного проживання.
ОСОБА_2 використав своє право безоплатну приватизацію житла та 16.06.2006 року продав двокімнатну квартиру на підставі договору купівлі-продажу.
17.08.2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до житлової комісії військової частини А2183 з рапортом про зарахування його на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, у зв'язку зі змінами у складі сімї - тобто розширення житлової площі.
Рішенням житлової комісії військової частини А2183 від 24.09.2015 року (п. 2 протоколу №82) на підставі абзацу 4 пункту 1 статті 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 4.10 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Силу України та членів їх сімей жилими приміщеннями в яких визначено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби, за умови, що ними не було використане право на безоплатну приватизацію житла, житлова комісія прийняла рішення про відмову у постановці на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов у звязку з використанням одноразового права на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом приведено норми ЦПК України в редакції, чинній на час прийняття рішення, проте у редакцій ЦПК чинній на час звернення позивача до суду та на час розгляду справи по суті діяли аналогічні норми цивільно-процесуального закону.
Суд вважає, що викладені у позові обставини, щодо розрахунку дійсної житлової площі та умов проживання позивача та членів його сімї не відповідають дійсності, так як позивач ще у 2006 році продав надану йому двокімнатну квартиру, а тому на переконання суду позивач не довів належним чином обставин, які б давали йому право на безоплатне отримання жилого приміщення для постійного проживання на підставі абзацу 4 пункту 1 статті 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За наведеного відповідач законно відмовив позивачу у постановці на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 (паспорт серії ЕО № 155386, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) до житлової комісії військової частини А2183 (ідентифікаційний код 07660998, розташована за адресою: м. Первомайськ Миколаївської області, вул. Коротченко, 10-Б) про визнання протиправним п. 2 рішення житлової комісії військової частини А2183 від 24.09.2015 року (протокол №82) про відмову у постановці позивача на квартирний облік громадян потребуючих поліпшення житлових умов та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення буде складено 26.12.2017 року.
С У Д Д Я :
Судове рішення № 71255670, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 26.12.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 484/3250/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: