Постанова № 71253796, 20.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1346/17-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н.Л.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

20 грудня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,

за участю:секретаря судового засідання:Аніщенко А.О.

позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: Тимошевської Юлії Йосипівни

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДФС у Вінницькій області про визнання податкового повідомлення-рішення № 23039-13 від 15.06.2016 року протиправним та зобов'язання відповідача скасувати борг за податковою вимогою від 21.12.2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що житлова нерухомість, власником якої вона є, визнана непридатною для проживання, а тому не є об'єктом оподаткування.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 23039-13 від 15.06.2016 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2017 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Ксаверівської сільської ради про визнання приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, непридатним для проживання, винесене в 2017 році то у податкового органу не було підстав не нараховувати на нього податок в 2016 році.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити. В свою чергу, позивач заперечували щодо задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова-скасуванню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1

15.06.2016 року Вінницькою ОДПІ ГУДФС у Вінницькій області сформовано у відношенні позивача податкове повідомлення-рішення №23039-13, яким останній визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 10558,88 грн. та податкову вимогу від 21.12.2016 №26206-02 про сплату боргу в сумі 10558,88 грн.

Позивач не погодившись із вказаними рішеннями, звернулась до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в с. Ксаверівка, належний позивачу ОСОБА_3, не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому ОСОБА_3, як його власник, не зобов'язана сплачувати вказаний податок відповідно до вимог ст. 266 Податкового кодексу України. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року №23039-13 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно п. "ґ" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Як видно з наявного в матеріалах справи акту перевірки технічного стану приміщення "Е" житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Вінницького району від 21.04.2017, складеного комісією в складі депутатів Ксаверівської сільської ради та двох сусідів, комісія дійшла висновку, що вказане приміщення без проведення ремонтних робіт є недоцільним для використання його як житлове. Також комісією рекомендовано визнати дане приміщення непридатним для проживання, з виключенням його із житлового фонду для подальшого знесення.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Ксаверівської сільської ради від 27.04.2017 року № 20 затверджено акт технічного стану приміщення "А" та "Е" житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 21.04.2017 року. Визнано приміщення "А" житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 непридатним для проживання з виключенням його із житлового фонду для подальшого знесення. Приміщення "Е" житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 рекомендовано признати непридатним для проживання до завершення будівельних робіт .

Отже, починаючи з 27.04.2017 року, вказаний житловий будинок дійсно не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Разом з цим, за приписами п. 266.6.1. ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Колегія суддів зауважує, що спірним податковим повідомленням-рішенням № 23039-13 визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_3 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік.

При цьому, в 2106 році житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 не було визнано непридатним для проживання, а отже в 2016 році він був об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення 23039-13 від 15.06.2017р. є правомірним, а тому не підлягає скасуванню, а відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, постанову суду першої інстанції належить скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду 02 жовтня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду буде складена в повному обсязі 29 грудня 2017 року.