Рішення № 7125320, 09.06.2008, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-4381Головуючий в І інстанції Грищенко В.М

Категорія 52Доповідач Кузнецов В.О,

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2008 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Приходченко А.П.

суддів- Кузнецова B.О., Лаченкової О.В.

при секретарі - Горобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду М. Дніпропетровська від 04 березня 2008 року

за позовом ОСОБА_1 до Колективного підприємства Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка» про визнання недійсними наказів про скорочення посади виконавчого директора та про звільнення виконавчого директора, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними наказів Колективного підприємства Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка» від 01.11.2006 року № 54, від 02.04.2007 року № 17 - к „ Про скорочення посади виконавчого директора від 03.04.2007 року № 18 - к „ Про звільнення виконавчого директора „ та їх скасування; про поновлення її на роботі на посаді виконавчого директора з 11.04.2007 року ; стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 12371, 17 грн. , моральної шкоди у розмірі 7000 грн., заборгованості по зарплаті у сумі 353, 60 грн., компенсації за невикористану відпустку у сумі 188, 80 грн. - було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2008 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав

У судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу №2 від 24 11 2004 року засідання рахункової комісії, затвердженого рішенням конференції співвласників Колективного підприємства - Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка» від 24. і 1.2004 року позивачку було обрано головою правління КП ДТФ «Дніпрянка». Відповідно до п.9.3.1 статуту КП ДТФ «Дніпрянка» голова правління є одночасно і директором фірми.

13.03.2003 року Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі Б26/27/03 про банкрутство КП ДТФ «Дніпрянка».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006 року по справі Б26/27/03 відкрита процедура санації у справі про банкрутство колективного підприємства Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка», призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Гришина М. А. та відсторонено керівника боржника від посади у порядку, визначеному законодавством про працю.

На виконання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006року керуючий санацією наказом №29-к від 09 серпня 2006 року відсторонив Огородник В.ї. від посади генерального директора КП ДТФ «Дніпрянка», припинено повноваження органів управління КП ДТФ «Дніпрянка» та покладені повноваження по управлінню КП ДТФ «Дніпрянка» на керуючого санацією КП ДТФ Грищина Михайла Анатолійовича.

Наказом № 30-к від 09.08.2006 року ОСОБА_1 призначено на посаду виконавчого директора КП ДТФ «Дніпрянка» ( ас 30 ).

Наказом №54 від 01.11.2006 року в зв'язку із структурними змінами в системі керівництва підприємства і скороченням чисельності інженерно-технічних працівників від

01.11.2006року виведена посада виконавчого директора 3 наказом ОСОБА_1 ознайомлена ] 5.01.2007 року, про що свідчить її підпис на наказі. ( а.с. 32 ). Наказом № 64-К від 27.12.2006 року були внесені зміни до наказу № 30-К від 09.08.2006року, а саме ОСОБА_1 призначена на посаду виконавчого директора згідно контракту за сумісництвом. ( а.с. 149 ).

Відповідно до наказу №17-К від 02.04.2007 року «про скорочення посади виконавчого директора» з 10.04.2007 року була скорочена посада виконавчого директора. ( а.с. 33 ).

Наказом №18-К від 03.04.2007 року ОСОБА_1 звільнена з посади виконавчого директора з 10.04.2007 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.( а.с. 34 ).

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно прийнято рішення про те, що звільнення позивачки було здійснено з дотриманням вимог діючого законодавства, і підстав для її поновлення на роботі на посаді виконавчого директора не має. Твердження позивачки, про те, що вона була призначена на посаду виконавчого директора за основним місцем роботи, а не за сумісництвом, не знайшло свого підтвердження, оскільки відповідно до запису №12 трудової книжки ОСОБА_1 з 19.10. 1998 року займає посаду генерального директора КП ДТФ «Дніпрянка», її відсторонення згідно наказу №29-к від 09 серпня 2006 року від посади генерального директора КП ДТФ «Дніпрянка», не є підставою для припинення трудового договору. Тобто Огородник продовжувала займати посаду генерального директора КП ДТФ «Дніпрянка» за основним місцем роботи. Зазначені обставини підтверджуються і наказом № 64-К від 27.12.2006 року, в якому вказано, що позивачка прийнята на посаду виконавчого директора за сумісництвом.

Не відповідає дійсності і доводи позивачки проте, що відповідачем був порушений порядок звільнення, передбачений ст. 49 -2 КЗпП України . Позивачка була попереджена про наступне вивільнення більш чим за два місяця, а саме 15.01.2007 року, а звільнена наказом від 03.04.2007 року, з 10.04.2007 року.

З урахуванням викладено, суд на підставі ст. 40 ч.1 п. 1, 49 -2, 235, 237 -1 КЗпП України правомірно відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсними наказів про скорочення посади виконавчого директора та про звільнення виконавчого директора, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди. Компенсація за невикористану відпустку була донарахована позивачці разом з компенсацією за невчасно зроблений розрахунок { а.с. 175 ) і загальна сума у розмірі 766, 39 грн. була отримана позивачкою, проти чого сторони не заперечували Оскільки вивільнення позивачки з посади виконавчого директора було зроблено з дотриманням трудового законодавства, суд вірно відмовив у стягненні моральної шкоди.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення у вказаній тетин і., з дотриманням норы матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення суми 353, 60 грн. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідно до наказу № 59-К від 16.12.2006 року по підприємству оголошені неробочі дні з 02 - січня по 09 січня 2007 року , який було видано на виконання розпорядження КМУ № 612-р від 12.12.2006 року , , Про перенесення робочих днів у 2007 році „ . Однак з таким висновком суду погодитися не можна. Позивачка перебувала на лікарняному взагалі з 18.12.2006 року, з наказом № 59-К від 16.12.2006 року не була ознайомлена, а тому не можна вважати законною відмову відповідача в оплаті позивачці періоду непрацездатності за 5 робочих днів у січні 2007 року , оскільки цей наказ не міг її стосуватися. Таким чином з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути суму по оплаті періоду непрацездатності у січні 2007 року за 5 робочих днів у розмірі 353, 60 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, рішення суду в частині стягнення судових витрат необхідно також скасувати, стягнувши судові витрати з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ч.1 п.п.3, 4, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2008 року в частині відмови у стягненні заборгованості по оплаті періоду непрацездатності та судових витрат - скасувати.

Стягнути з Колективного підприємства Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка» на користь ОСОБА_1 353 грн. 60 коп..

Стягнути з Колективного підприємства Дніпропетровська трикотажна фірма «Дніпрянка» на користь держави ( УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська , ЄДРПОУ 24245686, ГУДКУ у Дніпропетровській області . МФО 805012, р/р 31417537700004, код платежу 22090100, код налогової інспекції 0462 ) судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. ( УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська , ЄДРПОУ 24245686, ГУДКУ у Дніпропетровській області , МФО 805012, р/р 31212259700004, код платежу 22050000, код налогової інспекції 0462).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.