Рішення № 71252180, 22.12.2017, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/2639/17

Провадження №2-а/157/2674/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря Карпік Т.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанов,

встановив:

Камінь-Каширське об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій старшого державного виконавця Новосада О.Ю. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 липня 2017 року ВП № 54251450 протиправними та скасування вказаної постанови.

Згодом, позивач звернувся до суду з аналогічним позовом до відповідача про визнання дій головного держаного виконавця ОСОБА_5 протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року ВП № 54304370.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 серпня 2017 року вказані вище адміністративні позови об’єднані в одне провадження.

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 вересня 2017 року первинного відповідача ОСОБА_4 примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області замінено належним відповідачем ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановами Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 31.01.2017 року та 20.01.2017 року управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Волинської області зобов’язано провести перерахунок та виплату пенсії відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, починаючи з дня звернення до управління щодо перерахунку та з 01.01.2017 року відповідно.

Старшим державним виконавцем Новосадом О.Ю. та головним державним виконавцем Турчинським В.Є. Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області 10 та 13 липня 2017 року винесені вказані вище постанови про відкриття виконавчого провадження, яким із позивача стягнено виконавчий збір у сумі 12800 грн.

Позивач вважає, що постанови про відкриття виконавчого провадження винесені безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, оскільки рішення суду про перерахунок пенсії позивачем виконані. Зокрема, ОСОБА_6 здійснено перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 31,84 грн. за період з 29 по 31 грудня 2016 року, а ОСОБА_7 – у розмірі 358,84 грн. за період з 01 січня по 01 лютого 2017 року. В подальшому нарахування та виплата стягувачам пенсії не проводилася в зв’язку з подачею ними заяв про перерахунок пенсії (до рахування стажу), що спричинило зміну умов пенсійного забезпечення.

Посилаючись на викладене вище, просить визнати протиправними дії старшого державного виконавця Новосада О.Ю. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 липня 2017 року ВП № 54251450, головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_5 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 липня 2017 року ВП № 54304370 та скасувати вказані постанови.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представники відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, однак подали заяви про розгляд справи за їх відсутності. В поданих письмових запереченнях представники відповідача просили в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані постанови винесені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Вислухавши думку представника позивача, вивчивши заперечення відповідача, дослідивши та проаналізувавши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що постановами Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 31.01.2017 року та 20.01.2017 року управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_1 районі Волинської області зобов’язано провести перерахунок та виплату пенсії відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, починаючи з дня звернення до управління щодо перерахунку та з 01.01.2017 року відповідно.

На виконання вказаних постанов Камінь-Каширським районним судом 26.05.2017 року та 18.05.2017 року видані виконавчі листи.

На підставі заяв стягувачів 10 та 13 липня 2017 року державними виконавцями ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Новосадом О.Ю. та Турчинським В.Є. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54251450, ВП № 54304370 з виконання виконавчих листів № 157/671/17, № 157/2188/16-а, виданих 26.05.2017 року, 18.05.2017 року Камінь-Каширським районним судом Волинської області, зі встановленням боржнику ОСОБА_1 ОУПФ України Волинської області строку для виконання рішення протягом 10 робочих днів. Дані постанови отримані позивачем 19.07.2017 року.

Листами від 21.07.2017 року № 2884/07-17 позивач повідомив ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області про те, що постанови Камінь-Каширського районного суду про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виконані добровільно, за період з 29 по 31.12.2016 щодо ОСОБА_6 та з 01.01 по 01.02.2017 року щодо ОСОБА_7 В подальшому нарахування та виплата стягувачам підвищення до пенсії не проводилася в зв’язку з подачею ними заяв про перерахунок пенсії (до рахування стажу), що спричинило зміну умов пенсійного забезпечення та є підставою для припинення нарахування пенсії згідно з рішенням суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено частинами 1, 2 ст. 15 цього ж Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Згідно із частинами 1, 5, 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що підставою для відкриття виконавчого провадження є виконавчий документ, виданий у порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» та заява стягувача про прийняття його до виконання, а закінченням виконавчого провадження – фактичне виконання рішення суду в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавчі листи № 157/671/17, № 157/2188/16-а, видані Камінь-Каширським районним судом Волинської області 26.05.2017 року, 18.05.2017 року, виконані лише частково: за період з 29 по 31.12.2016 щодо ОСОБА_6 та з 01.01 по 01.02.2017 року щодо ОСОБА_7, і приводом для припинення їх виконання стали заяви стягувачів про перерахунок пенсії, зокрема, про донарахування стажу, що на думку позивача є підставою для припинення виконання рішення суду. Проте таке твердження позивача не ґрунтується на законі, оскільки перерахунок стажу без переходу на інший вид пенсії не є зміною умов пенсійного забезпечення, крім того, а така зміна не може бути підставою для невиконання рішення суду.

Частинами 1 та 2 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними та допустимими доказами довів, що державними виконавцями вчинялись виконавчі дії пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання постанов Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 31.01.2017 року та 20.01.2017 року, а постанови про відкриття виконавчого провадження від 10 та 13 липня 2017 року винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Відтак, з наведених вище підстав у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 9, 81, 89, 139, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

вирішив:

У задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування постанов відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.