Рішення № 71252099, 20.12.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/15073/17

Провадження № 2/161/4214/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 грудня 2017 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Маковецькій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист права власності шляхом виселення та визнання такими, що втратили право користування житлом,–

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 02.10.2017 року звернулася в суд із вищевказаним позовом , мотивуючи його тим, що вона є власником квартири № 37, що знаходиться в будинку № 31а по пр.Соборності в м.Луцьку Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва серії НМІ №715058, виданого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області, відповідно до ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого в.о. начальника

Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька. 15.08.2017 року. Квартиру за адресою: м.Луцьк, пр.Соборності, 31а/37 позивач придбала з електронних торгів «Сетам» та, як переможець, зареєструвала право власності на вказану квартиру згідно з законом. За її довіреністю ОСОБА_5 прибув до м. Луцьк для здійснення всіх необхідних дій по реєстрації особових рахунків на газопостачання, електропостачання, постачання води та інших комунальних послуг за новим власником квартири за ОСОБА_1 На час організації та проведення відчуження квартири через електронні торги «Сетам», державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_6 територіального управління у Волинській області ОСОБА_7 було передано на відповідальне зберігання квартиру за адресою: м.Луцьк, пр.Соборності, 31а/37 ОСОБА_2 На даний час у квартирі проживають та зареєстровані відповідачі. При спробі потрапити до квартири, вона та її представник зустріли опір відповідачів. Представник власника квартири повідомив відповідачів про необхідність негайно звільнити квартиру, надавши їм час для перевезення власних речей та відповідачі продовжують чинити опір власнику квартири. Вона не має змоги розпоряджатись власним нерухомим майном на власний розсуд, не має можливості у визначений нею строк провести ремонтні роботи у квартирі. Намагаючись владнати дане питання мирним шляхом, її представник запропонував відповідачам знятися з реєстрації у спірній квартирі, проте відповідачі в добровільному порядку не виселилися з квартири та не знялися з реєстрації в ній.

Посилаючись на вищенаведене, позивач просила суд усунути перешкоди в користуванні її власністю, визнавши відповідачів такими, що втратили право користування квартирою № 37 в будинку № 31а по проспекту Соборності в м. Луцьку Волинської області, та примусово виселити останніх з квартирі АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує з наведених у позовній заяві мотивів, та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать надіслані повідомлення. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України установлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником квартири № 37, що знаходиться в будинку № 31а по пр.Соборності в м.Луцьку Волинської області, що підтверджується копією свідоцтва серії НМІ №715058, виданого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області, відповідно до ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого в.о. начальника Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька. 15.08.2017 року.

Судом встановлено, що спірну квартиру позивач придбала з електронних торгів «Сетам» та, як переможець, зареєструвала право власності на вказану квартиру згідно з законом.

З матеріалів справи вбачається, що на час організації та проведення відчуження квартири через електронні торги «Сетам», державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_6 територіального управління у Волинській області ОСОБА_7 було передано на відповідальне зберігання квартиру за адресою: м.Луцьк, пр.Соборності, 31а/37 ОСОБА_2

Ухвалою суду від 20.12.2017р. закрито провадження по даній справі стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_8, в зв’язку із смертю останньої.

Як встановлено судом, на даний час у спірній квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які перешкоджають позивачу у доступі до квартири, не дають ключі від вхідних дверей, продовжують зберігати в ній свої особисті речі, добровільно виселитися з квартири відмовляється, таким чином, створюють перешкоди у користуванні нею її законному власнику ОСОБА_1

Договір про порядок користування житловим приміщенням між позивачем та відповідачами не укладався.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи ту обставину, що позивач не може користуватись спірною квартирою, оскільки, відповідачі чинять їй перешкоди, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити , усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1, шляхом примусового виселення відповідачів із спірної квартири, без надання іншого житла.

Відповідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачами понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 80, 81, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 13, 16, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою № 37 в будинку № 31а по проспекту Соборності в м. Луцьку, шляхом примусового виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 такими, що втратили право користування квартирою № 37 в будинку № 31а по проспекту Соборності в м. Луцьку Волинської області.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з розглядом цієї справи, у розмірі 640,00 (шістсот сорок) гривень 00 копійок, по 213,33грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта