Вирок № 71251940, 22.12.2017, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/586/16-к

Провадження № 1-кп/674/6/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2017 рокум.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої -судді ОСОБА_1з участю: секретаря ОСОБА_2прокурора потерпілої представника потерпілої потерпілоїОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_9

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дунаївці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015240140000705 від 11 жовтня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого,на утриманні малолітня дитина, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4 та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2015 року близько 05 години ОСОБА_9, керуючи автомобілем «Сіtrоеn DS 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 252 км + 480 м автодороги «Житомир-Чернівці», поблизу с.Січинці Дунаєвецького району Хмельницької області, рухаючись в напрямку м.Камянця-Подільського, порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3(6, д), 10.1, 12.2,12.3,13.3 Правил дорожнього руху України та вимоги лінії дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_12, який рухався своєю смугою руху в зустрічному напрямку та перевозив на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_13.

Внаслідок зіткнення автомобіля «Сіtrоеn DS 5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобілем ВАЗ-2109, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому перебували водій ОСОБА_12 та пасажир ОСОБА_13, що відбулося 11 жовтня 2015 року:

- водій автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, закритого перелому грудини між 4 та 5 міжреберям, закритих переломів 5,6 ребер по білягрудинній лінії з права, 7-9 ребер по середньо-ключичній лінії з права, 5-9 ребер по передньо-підпахвиній лінії зліва, 9-11 ребер по задньо-підпахвинній лінії зліва з розривом плеври на рівні 9-10 ребер, крововиливів по задній поверхні легень, розриву аорти в грудному відділі, гемотораксу -2400 мл (кров в грудній клітці), багато численних розривів печінки, розриву лівої нирки, розриву брижжі, гемоперітонеуму-950 мл (кров в черевині), крововиливу в брижжу та за очеревину, крововиливів в мякі тканини в місцях переломів,закритого перелому латерального виростка правої стегнової кістки,ран на слизовій оболонці нижньої губи, по передній поверхні правого колінного суглобу, синців - на слизовій оболонці верхньої губи по середній лінії голови, по задній поверхні правого плеча в верхній третині, в середній третині, по задній поверхні правого передпліччя в середній третині, по задньо - зовнішній поверхні лівого плеча в середній третині, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, по тильній поверхні лівої китиці, по зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, в середній третині, по внутрішній поверхні правого стегна в середній третині, по передній поверхні лівої гомілки в верхній третині, в середній третині, в нижній третині, по внутрішній поверхні правого стегна в середній третині, в нижній третині, по передній поверхні правої гомілки в верхній та нижній третині, в лобній області по середній лінії голови, на лівому скаті носа, на верхній губі зліва та аналогічно з права, в підбородочній області з права, по задній поверхні правого передпліччя в середній третині, по внутрішній поверхні правого передпліччя в середній третині, по внутрішній поверхні правого передпліччя в нижній третині, по тильній поверхні лівої китиці, по зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, по передній поверхні правого колінного суглобу, по внутрішній поверхні лівої гомілки в верхній, середній на нижній третині, по задній поверхні лівої пятки 1 садно, які відносяться до категорії тяжких,що призвели до смерті;

- пасажир автомобіля ВАЗ-2109 ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого багато осколкового перелому кісток носа, закритих переломів 2-8 ребер з ліва по передньо підпахвинній лінії, крововиливів по зовнішній поверхні легень, розриву аорти в грудному відділі, гемотораксу 3000 мл. (кров в грудній клітці) багато численних розривів печінки, гемоперітонеум -200 мл (кров в череві), крововиливу в мякі покрови голови з внутрішньої поверхні в лобній області зліва, закритого перелому лівого плеча в середній третині, крововиливів в мякі тканини в місцях переломів, ран в лобній області зліва в нижньому відділі -1, по долонній поверхні правої китиці -1, синців по тильній поверхні лівої китиці - 1, по задній поверхні лівого передпліччя в середній третині 1, в нижній третині -2, по зовнішній поверхні правого променево запястного суглобу 1, по білягрудинній лінії з ліва в проекції 7-го ребра-1, по середній лінії живота, вверх від пупка на 8,5 см -1, по передній поверхні правої гомілки в верхній третині - 2, аналогічно лівої гомілки в верхній і середній третині, саден по тильній поверхні лівої китиці , по зовнішній поверхні правого гомілко-ступневого суглобу, по тильній поверхні правої китиці, в області спинки носа в верхній третині - 1, які відносяться до категорії тяжких, що призвели до смерті.

Вказані наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться в прямому причинному зв'язку з порушенням ОСОБА_9 правил безпеки дорожнього руху, які передбачені Правилами дорожнього руху, а саме:

п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, завдавати матеріальних збитків.

п.2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

б/ бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д/ не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

п.10.1- перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п.12.2- у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

п.12.2-у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

п.13.3- під час обгону, випередження, обїзду перешкоди чи зустрічного розїзду необхідно дотримуватися безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Лінію 1.1 перетинати забороняється.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненому не визнав, зокрема пояснив, що 11.10.2015 року рухався на автомобілі«Сіtrоеn DS 5» з авторинку м.Київ в м.Чернівці. По дорозі, біля м.Дунаївці, відпочивав. Був відпочивший та тверезий. Виїхав з м.Дунаївці і проїхав поворот на с.Січенці Дунаєвецького району. Дорога була не освітлена. На зустріч їхав автомобіль і він переключився на ближнє світло фар. Побачив пішохода, який почав зміщатися вліво в бік його проїжджої частини. Пішохід рухався по суцільній лінії по краю дороги в попутному напрямку. Побачив його за 40-50 метрів і він раптово вийшов на середину дороги, коли скорочувався інтервал між ними. Застосував гальмування і автомобіль по інерції виїхав на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення з зустрічним автомобілем. Після цього зупинився, вийшов з автомобіля, почув кроки пішохода. Зустрічний автомобіль побачив за 100-300 метрів, швидкість не перевищував, їхав десь 80 км/год. Пішохід був йому загрозою, а тому пересік суцільну лінію дороги по інерції. Автомобіль при екстреному гальмуванні потягнуло на зустрічну полосу і він став не керований. Зіткнення відбулося на зустрічній полосі руху. Він затримував пішохода, фотографував його, він був пяний. Пішохода возили в лікарню на обстеження на стан спяніння, у нього було 1,9 проміле. Вважає, що нічого не порушив. Крім екстреного гальмування не бачив іншого виходу.

Покази обвинуваченого ОСОБА_9 про невинуватість та не доведеність його вини не викликають довіру, вони спростовані зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що її чоловік ОСОБА_12 був таксистом і періодично возив ОСОБА_13 на базар в м.Хмельницький. Зранку, біля 3:40 год., чоловік пішов з дому. Вранці мав подзвонити, але дзвінків не було. Потім дізналася, що чоловік попав в аварію. Коли приїхала на місце аварії, то чоловіка забрали в реанімацію, а жінка загинула. Того ж дня чоловік помер. Обвинувачений дав 20000 грн., ці гроші врахувала при подачі позову. Просила про найсуровіше покарання, бо діти залишилися без батька. Позов підтримує і просить його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 11.10.2015р. в автомобілі загинула його дружина ОСОБА_13, яка разом з ОСОБА_12 поїхала на базар в м.Хмельницький. Був на місці пригоди, бачив побиті автомобілі. З автомобіля ОСОБА_12 майже нічого не було. Вважає, що можна було уникнути зіткнення, бо там 7 м. узбіччя. Удар був сильний, була велика швидкість. Заявлений позов підтримує. Просить суворе покарання.

Показаннями потерпілої ОСОБА_6, яка пояснила, що 11.10.2015р. вона дізналася, що загинула її мати і ОСОБА_12. Їй завдано велику моральну шкоду. Обвинувачений відшкодував 10000 грн., які врахувала при подачі позову. Просить позов задовольнити і обрати обвинуваченому сувору міру покарання.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що 11 жовтня 2015 року близько 05 години повертався додому з м.Дунаївці в с.Воробіївка Дунаєвецького району по лівому узбіччю в напрямку м.Камянець-Подільського, навпроти руху транспортних засобів і не був на смузі руху автомобіля «Citroen DS 5». Коли йшов, то почув позаду себе удар, враження, що сталася аварія і повернувся назад, де побачив, що зіткнулися два автомобілі. Автомобіль «Девятка» стояла на своїй смузі руху, частково на узбіччі, в ній було двоє людей, а інший автомобіль майже перпендикулярно до неї. Бачив сліди гальмування ВАЗ-2109. На проїжджу частину не виходив і будь-яких перешкод для руху автомобіля «Citroen DS 5» не створював. Запитав, чи потрібна допомога, однак сказали, що вже викликали МЧС. Було четверо людей, почали його бити. Його з водієм ОСОБА_9 возили на обстеження в лікарню, потім відпустили. Тоді вживав алкоголь, це було десь з 23 год. до 03:30 год., пив пиво. Почував себе нормально, розумів куди йде. Знайомих таксистів не було, тому пішов пішки. Погода була нормальна, узбіччя було сухе. З його правої сторони була біла лінія. Момент зіткнення автомобілів не бачив. ОСОБА_9 говорив, що він винен, а тому його повезли на обстеження. Свідчення щодо того, як він рухався, відповідають дійсності, а свідчення, що він рухався по правій полосі руху не відповідають дійсності.

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що 11.10.2015р. поступило повідомлення в МЧС, що аварія. Виїхали на місце ДТП. По розташуванню автомобілів, зіткнення відбулося на лівій стороні дороги в напрямку м. Камянець Подільський на полосі автомобіля ВАЗ -2109. На місці події в автомобілі ВАЗ -2109 знаходилася жінка з чоловіком,яких відправили в медичний заклад. Водій автомобіля «Сітроен» розповідав, що йшов пішохід по осьовій лінії по середині дороги і він почав його обїжджати і зіткнувся з автомобілем ВАЗ. Цей пішохід був на місці ДТП, ходив по дорозі, був випивший, він нічого не розповідав, вів себе нормально. Бачив, як били даного пішохода.

Свідок ОСОБА_16 показав суду, що памятає,що біля с.Січенці була аварія. Бачив ОСОБА_14, який жалівся, що його побили ні за що. Як сталося ДТП не бачив. Проїжджав по дорозі десь через 1 год. після ДТП.

Свідок ОСОБА_17 показав суду,що працює в МЧС і отримали виклик про ДТП в районі с.Січинці і по прибуттю на місце побачили, що два автомобілі зустрілися на дорозі. В одній машині були чоловік і жінка. Чоловік був за кермом ,почали його рятувати, витягнули з авто і направили в лікарню. Біля машини були люди, які сварилися між собою, говорили, що винуватий пішохід. Водій іномарки говорив,що чоловік переходив дорогу, тому він вискочив на зустрічну смугу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_9 доводиться і фактичними даними, зафіксованими у протоколах слідчих дій, висновками експертиз та речовими доказами.

Факт вчинення ОСОБА_9 дорожньо-транспортної пригоди об'єктивно стверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та таблицями ілюстрацій до нього (т.1 а.п. 14- 41), з яких вбачається, що ДТП мало місце 11.10.2015 року поблизу с.Січинці Дунаєвецького району на 252 км.+480 м автодороги «Житомир-Чернівці»; зафіксовано розташування автомобілів НОМЕР_3 та ВАЗ-2109, р.н. НОМЕР_2, також зафіксовано пошкодження на автомобілях; наявність осьової лінії дорожньої розмітки 1.1 ПДР; сліди ДТП свідчать про зустрічне зіткнення автомобілів; сліди шин, які відобразилися на місці ДТП залишені передніми колесами автомобіля ВАЗ -2109; наявність осипу бруду та подряпини в основному та з епіцентром на смузі руху автомобіля ВАЗ -2109; розташування транспортних засобів, а саме автомобіля НОМЕР_3 на лівому узбіччі, якщо за напрямком м.Дунаївці (передня частина на лівій смузі проїзної частини дороги ), ВАЗ-2109 на правій смузі дороги як на Дунаївці, передньою частиною до осьової лінії розмітки; сліди контактної взаємодії до деформації передні частини обох транспортних засобів, більша локалізація деформації та пошкоджень з лівого боку в передніх частинах; дорожнє покриття асфальтобетонне, сухе, чисте, загальною шириною 9,05 м..

Актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги в місці скоєння ДПТ від 11.10.2015. ( т.1а.п.51) згідно якого видно, що обстежена ділянка автомобільної дороги Н-03 ЖитомирЧернівці на 252 км. + 480 м, дорога державного значення 11 технічної категорії,проходить поза межами населеного пункту с.Січенці, покриття асфальтобетонне,сухе,чисте, ширина проїзної частини 7,75 м., кількість смуг 2 по одній в кожному напрямку, ширина смуги руху праворуч 3,85 м. поперечних ухил смуги 3 %, ліворуч 3,9 м. ухил 2 %, ширина узбіччя: праворуч 3,2 м., ліворуч 3,7 м. укріплене грунтощебнем на ширину праворуч 3,2 м., ліворуч 3,7 м., стан покриття задовільний, дорожні знаки встановлено, дорожні розмітки суцільна 1.1. Параметри дорожніх умов відповідають ДСТУ 3587-97.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №111 від 20.11.2015 року (т.1а.п. 60-62) причиною смерті ОСОБА_13 явилась тупа поєднана травма голови, грудної клітки, живота, лівого плеча, розрив печінки та розрив аорти в грудному відділі, гостра крововтрата. Вище описані тілесні ушкодження могли утворитися як від ударів тупими предметами, так і при ударах в останні, в салоні легкового автомобіля, можливо в час та при обставинах, які вказано в постанові про призначення експертизи і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судовотоксилогічної експертизи №2037 від 16.10.2015р. (т.1 а.п.64) в крові з трупа ОСОБА_13 наявність етилового алкоголю не виявлено.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №112 від 19.11.2015 року (т.1 а.п. 69 -72) причиною смерті ОСОБА_12 явилась тупа поєднана травма голови, грудної клітки, живота, правої стегнової кістки, яка супроводжувалась багато- численними переломами ребер, грудини, кісток носа, правого стегна, розривами життєво важливих органів - аорти, печінки, лівої нирки, та гострою крововтратою.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_12 могли утворитися як від ударів тупими предметами, так і при ударах в останні в салоні легкового автомобіля, можливо в час та при обставинах, на які вказано в постанові про призначення експертизи і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Згідно висновку судовотоксилогічної експертизи №2038 від 16.10.2015р. (т.1 а.п.75) в крові з трупа ОСОБА_12 наявність етилового алкоголю не виявлено.

Аналізуючи висновки судово-медичних експертиз в сукупності з іншими дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що виявлені в потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 тілесні ушкодження, наслідком яких настала смерть, отримані саме в результаті ДТП, яка мала місце 11 жовтня 2015 року за участю обвинуваченого ОСОБА_9, оскільки останні перебували в автомобілі НОМЕР_4 , зіткнення з яким допустив обвинувачений.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 414 А від 25.12.2015 року ( т.1 а.п. 81-83) відповідно до наявної слідової інформації, що зафіксована під час огляду місця події, зіткнення між автомобілями НОМЕР_5 та «Citroen DS 5» р.н. НОМЕР_1 відбулось на смузі, призначеній для руху в напрямку м.Дунаївці, тобто на смузі руху автомобіля НОМЕР_5.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 29.10.2015р. та планусхеми до протоколу (т.1а.п.107-110) проведеного за участю свідка ОСОБА_14 видно, що свідок на місці вказав як саме він йшов і пояснив ,що рухався по узбіччю на відстані 2,7 м від краю проїзної частини на зустріч потоку транспорту.

Згідно акту медичного огляду з метою виявлення стану алкоголю від 11.10.2015р. ОСОБА_14В (т.1 а.п.53 ) поведінка обстежуваного адекватна, агресія відсутня, порушена артикуляція, міміка млява, присутній запах алкоголю з порошнини рота, алкогольне спяніння.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №476А від 27.01.2015 року (т.1 а.п.156-161) вбачається, що беручи до уваги методичні рекомендації по проведенню судових інженерно технічних видів досліджень, враховуючи заданий напрямок руху пішохода (в момент виявлення пішохода водієм ОСОБА_9,він рухався по правому краю проїзної частини в попутному напрямку, при чому в подальшому змінив напрямок свого руху та почав перетинати проїзну частину справа на ліво під кутом ), а також зважаючи на наявність зустрічного автомобіля, який рухався назустріч в межах своєї смуги руху, то застосування водієм ОСОБА_9 маневрування з метою обїзду пішохода,безпосередньо в момент виникнення небезпеки для руху, в даній дорожній обстановці не могло вважатись потенційно безпечним з технічної точки зору.

Дії водія автомобіля «Citroen DS 5» ОСОБА_9, повязані із зміною напрямку руху керованого ним транспортного засобу та виїздом на смугу зустрічного руху, при наявності зустрічного транспортного засобу, безпосередньо в момент виникнення небезпеки для руху, а саме зміни напрямку руху пішохода, що рухався в попутному напрямку, з технічної точки зору не можуть являтись технічно обґрунтованими в заданій дорожній обстановці.

В заданій дорожній ситуації водій автомобіля «Citroen DS 5» ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1,12.2, 12.3, 13.3 та вимог лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_12 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2,12.3 Правил дорожнього руху України. При заданих слідством обставинах водій ОСОБА_12 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем, шляхом своєчасного застосування гальмування керованого ним транспортного засобу,з моменту виникнення небезпеки для руху.

За умови технічно справної робочої гальмівної системи автомобіля «Citroen DS 5», а саме системи АВS, покази водія ОСОБА_9 в тій частині, що з моменту застосування екстреного гальмування та безпосереднього сповільнення керованого ним транспортного засобу, вказаний водій не міг маневрувати своїм автомобілем та автомобіль рухався в загальмованому стані не реагуючи на дії водія, повязані з поворотом рульового колеса з метою зміни напрямку руху, з технічної точки зору можуть бути технічно неспроможними.

При заданих слідством обставинах пригоди, в умовах технічно справного автомобіля «Citroen DS 5», водій ОСОБА_9 виконуючи вимоги п.п. 10.1,12.3 та вимоги лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 Правил дорожнього руху України, мав можливість уникнути зіткнення із зустрічним автомобілем НОМЕР_7.

У висновку додаткової судової автотехнічної експертизи №84А від 29.03.2016 року (т.2 а.п. 9-16) в п. 4 вказано, що обставина ДТП, вказана водієм ОСОБА_9 як намагання зманеврувати вправо не узгоджується із попередньо вказаним розташуванням автомобіля на момент зіткнення, і по цій причині, позбавлена технічної спроможності.

Згідно висновку додаткової судової транспортно-трасологічної експертизи №91 А від 21.03.2016р. та доданої схеми (т.2 а.п.28-34 ) вбачається, що місце зіткнення транспортних засобів мало місце на смузі руху в напрямку м.Дунаївці (смуга руху автомобіля ВАЗ 2109). Також у висновку вказано, що в початковій фазі безпосереднього зіткнення у взаємному контакті перебували передньо-ліва частина кузова автомобіля ВАЗ 2109 та передня переважно ліва частина кузова автомобіля «Citroen DS 5», при якому взаємне розташування автомобілів відповідає куту між поздовжніми геометричними осями біля 160 градусів .

В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_10 зазначалося, що обвинувачення ОСОБА_9 ґрунтується виключно на показаннях єдиного свідка ОСОБА_14, які не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства і дані показання не можуть бути поставлені в основу обвинувального вироку, оскільки останній не є неупередженим та незацікавленим, а показання ОСОБА_9 про те, що саме дії пішохода ОСОБА_14 перебувають у причинно-наслідковому звязку з фактом ДТП, стороною обвинувачення не спростовані. Також зазначила, що показання ОСОБА_9 підтверджуються протоколом слідчого експерименту за участю обвинуваченого, висновком додаткової судової автотехнічної експертизи №84 А від 29.03.2016р., а також висновком авто технічного дослідження ТОВ «Українська експертна компанія» ОСОБА_18, які свідчать про відсутність в діях ОСОБА_9 порушень Правил дорожнього руху України, які зазначені в обвинувальному акті.

Судом встановлено, що при призначенні судової автотехнічної експертизи та призначенні додаткової автотехнічної експертизи слідством використовувались ті ж самі вихідні дані, що і при призначенні первинної автотехнічної експертизи, однак для вирішення судового експерта давалося дві версії розвитку подій, стосовно дій пішохода ОСОБА_14.

Первинна експертиза, що пішохід ОСОБА_14 йшов по лівому узбіччі в напрямку м. Кам'янця-Подільського (ці обставини встановлені слідством).

Додаткова експертиза, що пішохід ОСОБА_14 йшов з правого боку проїзної частини автодороги (версія захисту, яка виражена в слідчих діях з участю ОСОБА_9О.).

При призначенні додаткової автотехнічної експертизи від 25.02.2016 року запитання для експерта ставила сторона захисту і всі питання були пов'язані з рухом пішохода ОСОБА_14 з правого боку проїзної частини автодороги.

Захисник ОСОБА_10 рахує, що додаткова автотехнічна експертиза №84А від 29.03.2016 року (т.2 а.п. 9-17) є обґрунтованою, а саме:

- в діях ОСОБА_9, які виразились у збільшенні бокового інтервалу до попутного пішохода в межах своєї смуги руху невідповідності вимогам п.10.1., п.12.3. та п.13.3. ПДР не вбачається;

- в діях ОСОБА_9, які виразились в застосуванні гальмування з моменту зміни напрямку руху пішохода вліво невідповідності вимогам п.12.3 ПДР не вбачається;

- обставина ДТП,вказана водієм ОСОБА_9, як рух автомобіля по інерції у напрямку вліво, виїхавши при цьому передньою частиною автомобіля на зустрічну смугу руху, може вважатися технічно спроможною,оскільки узгоджується із розташуванням на момент зіткнення автомобіля «Citroen DS 5» на зустрічній смузі руху,під кутом до повздовжньої осі дороги, в напрямку зустрічного узбіччя;

- як водій автомобіля ОСОБА_9 так і водій ОСОБА_12 з технічної точки зору перебувати у «аварійній обстановці».

Такі висновки в судовому засіданні підтвердив експерт ОСОБА_19, оскільки він відповідав в експертизі на поставлені питання щодо показів водія ОСОБА_9.

Однак суд не може взяти до уваги такі висновки експерта, оскільки покази обвинуваченого ОСОБА_9, які експерт взяв до уваги, нічим не підтверджуються в судовому засіданні і спростовуються дослідженим в судовому засіданні протоколом огляду місця події згідно якого, якщо брати до уваги, що автомобіль ОСОБА_9 занесло і водій виконував і застосовував екстрене гальмування, то при огляді місця події ніяких слідів заносу автомобіля «Citroen DS5» не виявлено, також не зафіксовано слідів юзу (гальмування).

Асфальтобетонне покриття автодороги було в сухому стані, що також підтверджено протоколом огляду місця події від 11.10.2015 року, схемою до протоколу огляду та фототаблицею до протоколу огляду, тобто автомобіль «Citroen DS5» під час керування ОСОБА_9 не виносило на зустрічну смугу руху і автомобіль був керований водієм.

Щодо висновку експерта №49 від 05.04.2016р. про проведення експертного висновку обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди експерта ТОВ «Українська експертна компанія» ОСОБА_18 (т.2 а.п.76-83) згідно якого дано висновки, що в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, в діях пішохода, вбачається невідповідність вимогам розділу 4. Правил дорожнього руху, і саме ці невідповідності, з технічної точки зору, перебували в причинному звязку з виникненням даної ДТП, то слід зазначити, що суд не може взяти до уваги такий висновок експерта, оскільки він виходить за межі спеціальних знань згідно ч.4 ст.101 КПК України. Крім того висновок повинен ґрунтуватися на відомостях, які експерт сприймав безпосередньо або вони стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження (ч.3 ст.101 КПК України), такими матеріалами (відомостями) для експерта були висновки експертів №476А, №414А, покази обвинуваченого, складена захисником за результатами проведеного слідчого експерименту схема обставин та механізму ДТП, тобто експерту було надано дані, які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Також слід зазначити, що оскільки такий висновок експерт надавав за заявою захисту, то це не може бути висновок експерта це є експертне дослідження.

Покази обвинуваченого ОСОБА_9, згідно висновку експерта №84А від 29.03.2016 р., визнано технічно не спроможними, намагання зманеврувати вправо не узгоджується із попередньо вказаним розташуванням автомобіля на момент зіткнення і по цій причині, позбавлена технічної спроможності.

Взаємне розташування автомобіля та пішохода на момент завершення маневру «вхід вихід», момент виникнення небезпеки для руху водія, з технічної точки зору могло відрізнятися від величини 14,7 м., вказаної водієм автомобіля Citroen DS5 ОСОБА_9.

Відсутність слідової інформації переміщення автомобіля "Citroen DS5" до зіткнення унеможливлює визначення технічної спроможності щодо кількісних характеристик (перевірки величин) в рамках відповідності їх із кількісною слідовою інформацією, зафіксованою при ОМП.

Твердження сторони захисту, що винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є саме пішохід ОСОБА_20 спростовується вищезазначеними доказами, які виключають причинний звязок між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) обвинуваченого і пішоходом та наслідками, що настали.

Судом також не встановлено, що пішоходом створено аварійну ситуацію, яка виникла між водіями.

Захистом та самим обвинуваченим ОСОБА_9 нічим не спростовано, що показання свідка ОСОБА_14 є невірними і не відповідають дійсності. Також не доведено, що свідок зацікавлений давати такі показання.

Доказів, які б вказували на причетність ОСОБА_14 до порушення Правил дорожнього руху України, крім тверджень ОСОБА_9 стороною захисту не надано і судом не встановлено.

Суд приходить до переконання, що докази вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_9, які покладені судом в основу обвинувального вироку, були отримані з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

В провадженні не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу відсутності вини обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, не здобуто таких і в процесі судового розгляду.

Покази обвинуваченого ОСОБА_9 щодо невизнання своєї вини у вчиненому, суд розцінює критично, як спробу ним уникнути кримінальної відповідальності за вчинене і не придає їм доказового значення, оскільки вони обєктивно нічим не підтверджуються, носять суперечливий характер і спростовуються встановленими доказами по справі.

Суд відхиляє твердження захисту обвинуваченого ОСОБА_9, що його вину у вчиненні злочину, який йому інкримінується, у суді не доведено, оскільки вони є не послідовними, суперечливими, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими в судовому засіданні вищенаведеними доказами.

Аналізуючи всі наявні в матеріалах справи та досліджені судом докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_9 доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд керується вимогами ст.ст.50, 65 КК України, роз'ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (із наступними змінами та доповненнями), враховуючи при цьому ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує також і вимоги, що містяться в п.20 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до яких при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди враховують не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

На виконання вказаних вимог закону, судом враховується факт грубих порушень ОСОБА_9 правил дорожнього руху, наслідком яких є загибель двох людей, відсутність будь-яких мотивів для допущення таких неправомірних дій, що призвели до тяжких наслідків, наявність об'єктивної спроможності обвинуваченого виявити небезпеку руху та вжити заходів для її усунення.

При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, злочин вчинив вперше, є особою молодого віку, за місцем проживання характеризується позитивно, має малолітню дитину, батьківських прав щодо якої не позбавлений, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, під час вчинення дорожньо- транспортної пригоди був тверезий (т.1 а.п.55-56), незначне відшкодування потерпілим матеріальної шкоди.

Обставин, які б помякшували або обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_9, судом не встановлено.

Захисник ОСОБА_10 просила врахувати такі помякшуючі обставини, як сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування потерпілим збитків,від яких вони не відмовилися.

За змістом положень пунктів 1 і 2ст.66 КК України, повне визнання вини є складовою щирого каяття, а відшкодування заподіяної шкоди, крім того, що має бути добровільним, повинно бути повним.

У звязку з цим та враховуючи, що розмір відшкодування заподіяної шкоди є мізерним, порівняно з розміром фактично заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди, суд не може визнати цю обставиною такою, що помякшує покарання.

Необґрунтованим є також твердження захисту і визнання судом помякшуючою обставиною активне сприяння обвинуваченим розкриттю злочину, адже суд в обґрунтування своїх висновків посилається на показання свідків та потерпілих по справі.

За таких обставин, підстав уважати, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину, немає, а дача показань в судовому засіданні не є активним сприянням розкриттю злочину.

Суд, приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, його особу, думку потерпілих, які просять виключно суворо покарати обвинуваченого, наслідки, які настали у вигляді смерті двох осіб та з врахуванням того, що злочин характеризується необережною формою вини, в обвинуваченого на утриманні знаходиться малолітня дитина, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_9 слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.3 ст. 286 КК України з реальним його відбуванням, з позбавленням права керувати транспортними засобами, що буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Враховуючи, що обвинувачений засуджується до позбавлення волі на тривалий строк, запобіжний захід йому слід змінити для забезпечення виконання вироку з особистого зобовязання на взяття під варту і взяти його під варту в залі судового засідання.

Обвинуваченим ОСОБА_9 подано до суду клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування покарання відповідно до п. «в» ст.1Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016р., який набрав чинності 07 вересня 2017р.

Відповідно до вимогст. 86 КК Україниамністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Підстави застосування амністії та перелік осіб, які повністю або частково звільняються від відбування покарання згідно амністії, визначаються законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України, Кримінального кодексу України таЗакону України «Про застосування амністії в Україні».

Відповідно до п. «в» ч.1Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, особи, визнанні винними у вчинені необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: в) не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Згідно п. «г» ст. 9 даного Закону, амністія не застосовується до осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб.

Відповідно до положень ст. 4 п. «д» Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не може бути застосована до осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому в задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.

Процесуальним прокурором у кримінальному провадженні прокурор Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дунаєвецької районної ради, третя особа: Комунальна установа Дунаєвецької районної ради «Дунаєвецька центральна районна лікаря» звернувся з позовом до ОСОБА_9 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_12 від злочину в розмірі 815 грн. 71 коп., який відповідно до ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений винен у заподіянні даних витрат.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 58938 грн.11 коп., які вона понесла на поховання матері ОСОБА_13 та встановлення памятника, що підтверджується закупівельними актами №179 від 12.10.2015р. на суму 26100 грн., №143 від 12.10.2015р. на суму 12480 грн., накладною №126 від 12.10.2015р. на суму 1185 грн., видатковою накладною від 12.10.2015р. та квитанцією до прибуткового касового ордера №173 на суму 6173,11 грн., товарним чеком від 13.10.2015р. на суму 13000 грн.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено уточнений цивільний позов до ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 42202 грн., із них: 37 764 грн. за пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль ВАЗ-2109, що підтверджується висновком проведеної товарознавчої експертизи № 615/17-26 від 24 липня 2017року та 4438 грн.,які понесла на лікування та поховання чоловіка ОСОБА_12, що підтверджується товарними чеками від 11.10.2015 року про придбання ліків на суму 2288 грн. та закупівельним актом від 12.10.2015 року на суму 2150 грн.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобовязання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обовязком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобовязання згідно з договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобовязанні ним є страховик.

Потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобовязань деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобовязання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обовязками страховика як сторони договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у постанові від 20 січня 2016 року та від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-954цс16.

Відповідно до ст.ст.22,1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; майнова шкода ,завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи ,відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки ,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності,інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, використання,зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобовязана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, ці витрати.

Суд вважає, що дані позови підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 винен у заподіянні матеріальної шкоди потерпілим і його вина доведена, а тому з нього слід стягнути матеріальну шкоду заподіяну злочином на користь ОСОБА_6 в розмірі 58938 грн.11 коп. та на користь ОСОБА_4 в розмірі 42202 грн..

Потерпілою по справі ОСОБА_4 заявлено позов до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 140000 грн. та в інтересах малолітніх дочок: ОСОБА_21 і ОСОБА_22 про відшкодування моральної шкоди по 120000 грн. кожній, мотивуючи тим, що внаслідок смерті чоловіка, батька дітей, зазнали душевних страждань, переживань, неможливість сприйняти розумом та серцем, що він більше не з ними, необхідністю сказати правду, що батька більше немає і замість нормального повноцінного життя в щасливій повній сімї, діти залишились без годувальника та опори.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено позов до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн. посилаючись на те, що зазнала душевних страждань у звязку з втратою матері, яка опікувалася нею, була її єдиним порадником,підтримувала її, що порушені та практично знищені її нормальні життєві звязки, встановлений спільний уклад, побут, навчання, привело до виникнення та розвитку психо-травматичних факторів повязаних з психологічним стресом через смерть близької людини та проведенням ритуальних дій по її похованню, усвідомлення відчуття,що матері більше поряд ніколи не буде.

Потерпілим ОСОБА_7 заявлено позов до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 170000 грн. посилаючись на те,що йому завдано великі душевні страждання, які повязані із загибелю дружини, порушені та практично знищені нормальні життєві звязки, звичайний спосіб життя, через смерть дружини не може продовжувати активне особисте життя, виникли психо-травматичні розлади, порушення сну, неприємні сновидіння, став пригнічений,замкнутий. На розмір моральної шкоди також впливають такі обставини як легковажне ставлення особи, що притягується до кримінальної відповідальності до наслідків скоєного, відсутність дієвого каяття, намагання перекласти свою вину на іншу особу.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкода завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п.2 ч.2 ст.23 ЦК України).

В силу ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода,з авдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Як видно з позовних заяв, потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 посилаються на те, що їх сім'я втратила найдорожчу їм людину: чоловіка, батька, матір, дружину, їх трагічна смерть вибила їх з життєвої колії, внаслідок смерті близьких перенесли страшне потрясіння, порушився сон, нерви та спокій.

Відповідно до ч.3ст.23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, глибину душевних страждань, заподіяних потерпілим смертю чоловіка, дружини, батька та матір, ступінь вини ОСОБА_9 у завданні їм моральної шкоди, виходячи із вимог розумності і справедливості, суд уважає, що заявлені позови про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2ст.124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на проведення:

- судово автотехнічної експертизи - 675,18 грн. (т.1 а.п.155-161);

- додаткової судової автотехнічної експертизи - 1760,80 грн. (т.2 а.п.8-16);

- судової транспортно-трасологічної експертизи - 429,66 грн. (т.1 а.п.80-83);

- додаткової транспортно-трасологічної експертизи -1100,50 грн. (т.2 а.п.27-33);

- судової авто товарознавчої експертизи № 615/17-26 від 24.07.2017р. - 4952 грн.

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу, змінити з особистого зобовязання на взяття під варту і взяти його під варту в залі судового засідання.

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з 22 грудня 2017 року.

Стягнути зОСОБА_9 на користь держави 8917 (вісім тисяч девятсот сімнадцять) грн. 64 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.

Стягнути зОСОБА_9 на користь Дунаєвецької ЦРЛ для подальшого зарахування до місцевого бюджету районної ради на рахунок 35426201049841 ГУДКУ у Хмельницькій області (МФО 815013 код 02004255) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 815 (вісімсот п'ятнадцять ) грн. 71 коп..

Стягнути зОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 42202 (сорок дві тисячі двісті дві) грн. та 380 000 (триста вісімдесят тисяч) грн.. у відшкодування моральної шкоди на її користь та малолітніх дітей .

Стягнути зОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди 58938 (пятдесят вісім тисяч девятсот тридцять вісім) грн.11 коп. та 200000 (двісті тисяч) грн.. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути зОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 170000 (сто сімдесят тисяч ) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази:

-автомобіль НОМЕР_8, що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області, повернути ОСОБА_4, як власнику;

-автомобіль НОМЕР_3, що зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області повернути ОСОБА_9, як власнику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку може бути отримана в суді учасниками судового провадження.

Обвинуваченому, потерпілим, представникам потерпілих, захисникам, прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

Головуюча:/підпис/ Вірно: Суддя Дунаєвецького районного суду ОСОБА_1