Ухвала суду № 71250772, 26.12.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7574/17 Головуючий 1-ї інстанції - Сенаторов В.М.

Справа № 640/4829/16-ц Доповідач - Котелевець А.В.

Категорія - сімейні

У Х В А Л А

26 грудня 2017 року м. Харків

Суддя судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області Котелевець А.В., розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова Алла Валентинівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та зміну черговості одержання права на спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_6 - представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2017 року,

у с т а н о в и в:

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено.

На зазначене рішення суду першої інстанції 14 грудня 2017 року ОСОБА_6 - представник ОСОБА_3, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

Статтею 1, частиною 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання позову (далі - Закон № 3674-VI), встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В пунктах 12, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі - Пленум № 10) роз'яснено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди; у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною 3 статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Позов ОСОБА_2 містить 3 немайнові та 1 майнову вимогу.

Пунктом 1.1.2 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI в редакції чинній на час подання позову, було передбачено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (пункт 1.2.2 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI).

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору (пункт 16 Пленуму № 10).

Оскільки матеріали справи не містять жодної оцінки спірного нерухомого майна, визначити його дійсну вартість неможливо, тому вважаю, за необхідне встановити мінімальну ставку судового збору за вимогу майнового характеру з подальшим стягнення недоплаченого суми.

Відповідно до пункту 1.6 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, в редакції чинній на час подання апеляційної скарги, за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судовий збір по вказаній справі при поданні апеляційної скарги становить 2425 грн. 28 коп., виходячи з наступного розрахунку:

-551 грн. 20 коп. *3 (ставка судового збору за немайнові вимоги) = 1653 грн. 60 коп.;

-551 грн. 20 коп. (ставка судового збору за майнову вимогу);

-2204 грн. 80 * 110% = 2425 грн. 28 коп.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

розрахунковий рахунок: 31211206780011;

отримувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області;

код отримувача: 37999628;

банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області;

код банку отримувача: 851011;

код суду: 02894131;

код бюджетної класифікації: 22030101;

призначення платежу: «Судовий збір за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), апеляційний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02894131 (суду, де розглядається справа)».

Відповідно до пунктів 5-6 частини 2 статті 295 ЦПК України, в редакції чинній на час подання апеляційної скарги, в апеляційній скарзі зазначалося в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обстави, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, подана апеляційна скарга вищевказаним вимогам не відповідала.

Відповідно до Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 грудня.

Згідно з Перехідними положеннями ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту строку для сплати судового збору, подання оригіналу платіжного доручення та усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 185, 357, пунктом 11 статті 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Законом України "Про судовий збір", суддя

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2017 року - залишити без руху, надавши строк для сплати судового збору, подання оригіналу платіжного доручення та усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали, роз'яснивши, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області А.В. Котелевець