Постанова № 712503, 06.06.2007, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2007 р. Справа № 11/116

За позовом Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі

м. Чернівці

до відповідача малого приватного підприємства «Вояж - 2000» м. Чернівці

про стягнення 2496,63 грн.

Суддя С.М. Гушилик

Представники:

Від позивача –Станкевич А.Я. – головний спеціаліст юрисконсульт

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі м. Чернівці звернулось з позовом до малого приватного підприємства «Вояж» м. Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 2496,63 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2496,63 грн., яка виникла внаслідок несплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за грудень 2006 року, січень-лютий 2007 року.

Ухвалою суду від 26.04.2007 року відкрито провадження у справі, судове засідання призначено на 17.05.2007 року.

Ухвалою суду від 17.05.2007 року розгляд справи відкладався на 05.06.2007 року у зв’язку з неявкою відповідача.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач взятий на облік як платник внесків до Пенсійного Фонду України 09.08.2000 року.

Із розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2006 року - лютий 2007 року вбачається, що у відповідача існує недоїмка із сплати страхових внесків у сумі 2496,63 грн.

На підприємство направлялись вимоги про сплату боргу від 05.02.2007 року № Ю-18, від 05.03.2007 року № Ю-56 та від 04.04.2007 року № Ю- 74, які залишені останнім без задоволення та з органів Державної виконавчої служби повернуті без виконання.

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), визначено систему пенсійного забезпечення і механізм її функціонування, встановлено, що страхувальниками та відповідно платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і вони зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (преамбула Закону, статті 2, 14, 15, 17 Закону).

У відповідності до частини 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, передбачені статтею 20 цього Закону... вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі –недоїмка) і стягуються з урахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Відповідно ж до частини 6 статті 20 цього Закону страхувальники зобов’язуються сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Проте відповідач у встановлений законом строк страхові внески не сплатив, що призвело до виникнення недоїмки із сплати страхових внесків у сумі 2496,63 грн., яка підлягає стягненню.

Оскільки судом з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині несвоєчасної сплати страхових внесків, а останнім не надано жодних доказів в їх спростування, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та стягнення з відповідача 2496,63 грн. недоїмки.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 71, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з малого приватного підприємства «Вояж–2000» м. Чернівці, вул. Винниченка, 20 (код 31082293):

- на користь Управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці вул. Головна, 245 (код 21430549) – 2496,63 грн. недоїмки;

- у дохід державного бюджету 24,96 грн. державного мита.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.М. Гушилик