Рішення № 71248449, 29.11.2017, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/2331/17

Пров.№2/409/985/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Г.Третяка

при секретарі: В.М.Острогляд

розглянувши в попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мирненської сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 68 років померла рідна бабуся позивача, ОСОБА_2, про що Червоноармійською сільською радою Білокуракинського району було зроблено відповідний актовий запис за № 11 та видано свідоцтво про смерть, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть НОМЕР_1.

На момент смерті померла бабуся була зареєстрована в селі Гладкове Білокуракинського району. Після її смерті позивач здійснив поховання, та усі витрати, пов'язані з похованням померлої бабусі узяв на себе. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної частки (паю) загальним розміром 13,38 в умовних кадастрових гектарах та розмір якої було зменшено до 12,72 в умовних кадастрових гектар у землях колишнього КСП «Червоноармієць», право власності на яку на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 від 27.02.1997 року, запис в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 274 належало померлій ОСОБА_2. Єдиним та належним спадкоємцем майна померлої бабусі є позивач, який піклувався, дбав та проживав й вів спільне господарство разом із померлою та фактично прийняв спадщину. При консультативному прийомі та огляді документів нотаріусом було виявлено відсутність документів, які б підтверджували смерть його бабусі, оскільки свідоцтво про смерть, яке позивач отримав після заховання було ним загублено, а у видачі повторного йому було відмовлено через відсутність підтвердження родинного чи іншого зв'язку між ним та померлою бабусею. У зв'язку з цим позивач просить суд визнати за ним право власності на земельної частки (паю) загальним розміром 13,38 в умовних кадастрових гектарах та розмір якої було зменшено до 12,72 в умовних кадастрових гектар у землях колишнього КСП «Червоноармієць», право власності на яку на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 від 27.02.1997 року, запис в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 274 належало померлій ОСОБА_2.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про визнання позовних вимог, просив справу розглядати без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази по справі кожен окремо та в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії повторно виданого свідоцтва про смерть НОМЕР_3 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Згідно копії рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 11 вересня 2017 року, справа № 409/1827/17, позивач, ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Згідно постанови державного нотаріуса Білокуракинської державної нотаріальної контори позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі - ОСОБА_2 (а.с.6). Згідно довідки Просторівської сільської ради Білокуракинського району Луганської області від 16.08.2017 року № 1067, 1070 позивач фактично прийняв спадщину після ОСОБА_2, на момент її смерті проживав разом з нею (а.с.9,10). Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 29 листопада 2011 року, справа № 2-о/1205/83/11 визнано спадщину у вигляді земельної частки (паю), розташованої на території Червоноармійської сільської ради Білокуракинського району Луганської області, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, відумерлою. Передано у власність територіальної громади Червоноармійської сільської ради Білокуракинського району Луганської області земельну частку (пай), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) по колишньому КСП "Червоноармієць" НОМЕР_2 від 27.02.1997р. за №274, вартість якої становить станом на 21.10.2011р. -114255,55 грн., що належала на праві власності ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до частини 2 статті 1280 ЦК України якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію. Позивачем у позові заявлено вимогу про визнання права власності.

Оскільки право власності на зазначену ділянку вже визнано за територіальною громадою, позивач питання про передачу ділянки в натурі не заявляє, позовні вимоги є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 15, 328, 392, 1217, 1218, 1280 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Білокуракинського району про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту отримання сторонами копії рішення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Г. Третяк