Вирок № 71247879, 21.12.2017, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/409/17

Провадження № 1-кп/391/78/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2017 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча - суддя Мумига І.М.

за участю секретаря - Качинської О.В.

прокурора - Грозан А.В.

потерпілого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - Кондрашової І.Ю.

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка в залі судових засідань Компаніївського районного суду Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017120180000156 від 06 червня 2017 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Ізбище Криулянського району республіка Молдова, безробітного, з неповною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утримані одну неповнолітню та двоє малолітніх дітей, 2002, 2007, 2011 року народження, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_2, відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України є таким, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, за наступних обставин.

06 червня 2017 року, близько 15 годин 00 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи поряд з домоволодінням, розташованим по АДРЕСА_3, вчинив сварку з ОСОБА_1. Під час виниклої сварки ОСОБА_3, підійшов до ОСОБА_1 і на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно завдав йому 1 удару кулаком правої руки в область щелепи з права та ще близько 4-5 ударів кулаками правої та лівої руки в область лівого ока, лівого виска, лівої частини лоба та лівого вуха, від чого потерпілий упав на ґрунтове покриття на лівий бік, а ОСОБА_3 завдав йому ще близько 2-4 ударів кулаками правої та лівої руки в обличчя, в область носа та область правої частини лоба, а також завдав ще близько 5-6 ударів коліном правої та лівої ноги в область грудної клітини спереду. Після чого, ОСОБА_1 вирвався від нападника та намагався піти, аби припинилося його побиття та ОСОБА_3, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1, знову звалив його на ґрунтове покриття на правий бік та завдав близько 6-10 ударів колінами та носком правої та лівої ноги в грудну клітину ззаду, в область нирок та печінки та ще 2 удари кулаками правої та лівої руки в область спинки носа. Відразу після цього, ОСОБА_3 схопив ОСОБА_1 долонями правої та лівої руки за горло та почав здавлювати, до того часу аж доки потерпілий на короткий час не втратив свідомість.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними протиправним діями спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини, перелому кісток носу, переломів ребер: справа 7,8,9 одинарні; 10,11,12 ребер подвійні, зліва - 10,11 - подвійні, забій лівої легені, двохсторонній малий гідроторакс, гематоми навколо лівого ока з крововиливом в білкову оболонку, множинних саден і гематом м'яких тканин голови, шиї, тулуба, живота та кінцівок. Згідно висновку судово - медичної експертизи № 815 від 27 червня 2016 року: тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я; ушкодження у вигляді перелому кісток носу відноситься до легких тілесних ушкоджень, яке викликало короткочасний розлад здоров'я; ушкодження у вигляді забою лівої легені, двохсторонній малий гідроторакс, гематоми навколо лівого ока з крововиливом в білкову оболонку, множинних саден і гематом м'яких тканин голови, шиї, тулуба, живота та кінцівок відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Отже, ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України. спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину в нанесенні ударів визнав та пояснив, що дійсно, 06 червня 2017 року, близько 15 годин 00 хвилин, перебуваючи поряд з домоволодінням, розташованим по АДРЕСА_3, відбулася сварка з ОСОБА_1 Потерпілій був агресивний, кричав, що його телята зробили шкоду на його городі. Він його умисно не бив, все було навпаки, це потерпілий схватив його за одежу і почав наносити удари, він став захищатися і також став наносити удари. Бійка була спонтанною, а не умисною і обоюдною. Потерпілий перший наніс удар в обличчя, в нього були синці. Він неодноразово у потерпілого просив пробачення, пропонував гроші, але він відмовлявся, був дуже сердитий, не виходив на контакт. Він йшов косити траву, а не битись. В скоєному щиро розкаюється, краще потерпілий би його побив. Цивільний позов, заявлений прокуратурою на суму 7 605.13 визнав повністю, матеріальну шкоду, спричинену потерпілому визнав на суму 6 412.00 грн., моральну шкоду залишив на розсуд суду. Шкоду зможе виплачувати тільки частинами, оскільки не працює, живе за рахунок господарства, здає коров»яче молоко.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 06.06.2017 року близько 09.00 год. приїхав з городу до своєї матері в село. Були випадки, коли відривалася корова у сусідів і заходила на їх город і наносила матеріальну шкоду. Він вирішив поговорити з ними по цьому питанню, але ОСОБА_3 зі своїм сином його побили в область нирок, печінки, носа, душили за горло і він на деякий час втрачав свідомість. 06.06.2017 року по 18.06.2017 року лікувався в обласній лікарні. До цього часу болить голова, не може спокійно спати, в зв»язку з чим лікувався додатково в лікарні УВД. При битті його принижували, катували і він до цього часу несе моральну шкоду, він просив його не бити, але вони на це не реагували. Перший раз на дорозі били кулаками, а потім коли він вже йшов додому, догнали, звалили на полі на землю, били кулаками і ногами. В переносицю били по черзі.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 06.06.2017 року в 15.30 годині за пів години бачила потерпілого він був в нормальному стані. Через пів години побачила його всього побитого. Вона викликала швидку допомогу та поліцію. Обвинувачений приходиться їй кумом, знає його років п»ять, ніколи не подумала б що він може битися, в нього троє дітей. Потерпілий був весь в крові, з голови лилась кров. Одяг був весь в землі, порваний, знімала майку і він був весь синій, туфлі були порвані. Він зараз за станом здоров»я не може фізично нічого робити.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 06.06.2017 року чергувала на швидкій допомозі, до них надійшов виклик в с. Золотницьке Компаніївського району Кіровоградської області від громадянки ОСОБА_6, яка повідомила, що побили брата і йому дуже погано. На місці, коли зайшли виявився потерпілий ОСОБА_1, він лежав на ліжку. На ньому були множинні садини обличчя, шиї і скарги на біль у грудній клітині і живота. Йому була надана перша допомога і його госпіталізували до Компаніївської центральної районної лікарні. Під час виклику вона була присутня як фельдшер та водій ОСОБА_7. Запитала в потерпілого звідки травми, він відповів що його побили. З носа текла кров, була деформація спинки носа, гематома ока, садини обличчя.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він працює водієм на швидкій допомозі в Компаніївській центральній районній лікарні Кіровоградської області. Влітку 2017 року приїхали за адресою, фельдшер взяла з собою сумку і пішла до хворого. Потім йому допомогли сісти до автомобіля швидкої допомоги і доставили в Компаніївську центральну районну лікарню Кіровоградської області.

Крім того, вина обвинуваченого у вчиненні злочину, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, обсяг дослідження яких визначений з врахуванням думки учасників судового провадження, а саме:

- протоколом огляду місця події від 06.06.2017 року, а саме прилеглої території навпроти домоволодіння по АДРЕСА_3, а саме місце на грунтовому покритті, де було завдано тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 (а.п. 78);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.06.2017 року та фото таблиці, за участю потерпілого ОСОБА_1, який показав яким чином та в які частини тіла йому наносилися тулесні ушкодження. (а.п. 82-94);

- довідкою Кіровоградської обласної лікарні від 22.06.2017 року за № 3042/01.16/06, згідно якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласній лікарні у торакальному хірургічному відділенні з 06.06.2017 року по 19.06.2017 рік, 13 ліжко-днів. (а.п. 96);

- висновком судової медичної експертизи № 815 від 27.06.2017 року, якою встановлено, що згідно наданої медичної документації у ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: перелому кісток носу; переломів ребер: справа - 7,8,9 одинарні; 10,11,12 ребер подвійні, зліва -10, 11-подвійні, забій лівої легені, двухсторонній малий гідроторакс; гематоми навколо лівого ока з крововиливом в білкову оболонку, множинних саден и гематом м'яких тканин голови, шиї, тулуба, живота, кінцівок.

-Тілесні ушкодження у вигляді переломів ребер утворились від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами), могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я. Згідно "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень" затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.

- пошкодження у вигляді перелому кісток носу утворилось від травматичного контакту з тупим об'єктом, та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, яке викликало короткочасний розлад здоров'я та може відповідати вказаному строку. Всі інші тілесні ушкодження утворились від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами), могли утворитись в строк вказаний в постанові та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. У зв'язку з відсутністю опису конкретної локалізації ушкоджень, кольору синців, рівень розташування кірочок над саднами, конкретно говорити про кількість травматичних впливів, а також про строк виникнення кожного з пошкоджень, не є можливим. В пошкодженнях відобразились загальні властивості тупих об'єктів, в тому числі могли утворитись і від ударів кулаками рук, ногами, однак, індивідуальні властивості травмуючого об'єкту (об'єктів), в пошкодженнях не відобразились. Локалізація та характер тілесних ушкоджень, виявлених при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_1 відповідає показам, викладеним потерпілим ОСОБА_1 в протоколі слідчого експерименту від 08.06.2017 року. (а.п. 98-100).

- протоколом огляду предметів (документів) та постановою від 27.06.2017 року про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання, а саме:

? Медична картка стаціонарного хворого № 9816 з Кіровоградської обласної лікарні, на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, з відповідними надписами на титульному листі із записами про доставлення хворого від 06.06.2017 з отриманими тілесними ушкодженнями, діагноз кульковою ручкою синього кольору письмовими літерами, нерозбірливим текстом, медична картка на 6 арк. Разом з титульним на яких описано перебіг лікування хворого, також в картку вклеєні ряд аркушів з іншими дослідженнями, аналізами та записами про стан перебігу лікування хворого»:

? DVD - R диск із записом рентгенограми грудної клітини ОСОБА_1 з Компаніївської ЦPJI від 06.06.2017 року зеленого та жовтого забарвлення на внутрішній стороні та зображення мультиплікаційних героїв, місткістю 4,7 GB ;

? Чотири рентгенівські знімки від 06.06.2017 грудної клітини, голови та носа ОСОБА_1 датовані 06.06.2017 з Кіровоградської обласної лікарні;

? Знімок мультизрізової комп 'ютерної томографії грудної клітини ОСОБА_1 з ТОВ «МДЦЕксперт-Кіровоград» від 09.06.2017;

? Диск МСКТ діагностичної справи з ТОВ «МДЦ Експерт-Кіровоград» від 09.06.2017 року.

Таким чином, суд, заслухавши сторону обвинувачення та захисту, дослідивши докази у їх сукупності приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, спричинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню.

Суд критично відноситься до показань обвинуваченого щодо ненавмисного нанесення тілесних ушкоджень та обоюдної бійки і не бере їх до уваги, оскільки вони спростовуються показаннями самого потерпілого ОСОБА_1 які є послідовними, логічними та такими, що не змінювалися, він не перебуває у неприязних стосунках з обвинуваченим, а тому в нього відсутні підстави оговорювати його, тому суд бере до уваги саме показання потерпілого ОСОБА_1 бо вважає їх правдивими, та не приймає показання обвинуваченого ОСОБА_3 в цій частині так як вважає їх такими, що не відповідають дійсності.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання суд враховує вимоги ст.65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого.

Так, згідно ст. 12 КК України скоєний злочин за ч. 1 ст. 122 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Пом'якшуючими обставинами по справі згідно ст. 66 КК України необхідно визнати щире каяття обвинуваченого.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як особа обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом з дружиною та трьома дітьми 2002, 2007 та 2011 року народження, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався, раніше судимий 15.09.1999 року Компаніївським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст. 140 КК України, але відповідно до статті 89 Кримінального кодексу України визнаний таким, що не має судимості.

Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь про обвинуваченого від 24.07.2017 року, складену інспектором Компаніївського районного сектору Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, у т.ч. зазначення у ній: «результати оцінки вчинення потворного злочину ОСОБА_3 показали середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, тому з метою виправлення ОСОБА_3 є доцільним застосувати до нього альтернативний вид покарання не пов»язаний з позбавленням волі».

Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, пом'якшуючу та відсутність обтяжуючих обставин, те, що обвинувачений щиро розкаявся, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі, тому необхідним та достатнім є призначення покарання ОСОБА_3 в межах санкції статті обвинувачення з послідуючим звільненням його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, шляхом встановлення іспитового терміну та покладення обов"язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Компаніївським відділом Олександрійської місцевої прокуратури заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні до ОСОБА_3 в інтересах Кіровоградської обласної державної адміністрації на відшкодування витрат понесених Кіровоградською обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 від злочину в сумі 7605 гривень 13 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Таким чином, позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільний позов в кримінальному провадженні заявлений потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 13 777.00 грн. та моральної шкоди на суму 25 000.00 грн. підлягає частковому задоволенню.

При стягненні матеріальної шкоди, суд, керуючись ст. 1166 ЦК України та ст. 81 ЦПК України, задовольняє позов частково, в межах його доведеності, що підтверджується чеками, а саме витрати на ліки та обстеження в сумі 6 412.00 грн. В іншій частині слід відмовити оскільки цивільним позивачем не надано жодних доказів вартості чи оцінки пошкодження одягу в сумі 1 200.00 грн.(літні туфлі, джинси та футболка. Вимога про упущену вигоду у вигляді отримання заробітної плати в сумі 5 600.00 грн. в разі прийняття його на роботу на посаду агронома та витрати на паливо в сумі 565.00 грн. виходять за межі обвинувачення.

При вирішенні цивільного позову про стягнення моральної шкоди, суд керується вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема відповідно до п.9 «розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При

цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та

справедливості»

Суд, згідно ст.ст. 23, 1167 ЦК України, враховує у сукупності ступінь і глибину моральних страждань потерпілого, а тому позовна вимога ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню повністю.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 подав до суду заяву про застосування щодо нього амністії оскільки має дітей, яким не виповнилося 18 років.

Прокурор не заперечив проти застосування амністії відносно ОСОБА_3, звільнивши його від відбування покарання, оскільки він має неповнолітніх дітей.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч. 2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року №1810-VIIІ. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України « Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов»язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України та які на момент вчинення злочину і на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років і не позбавлені батьківських прав.

З матеріалів кримінального провадження та свідоцтв про народження НОМЕР_3 від 17.12.2016 року, НОМЕР_4 від 25.01.2011 року, НОМЕР_5 від 16.12.2016 року, вбачається, що обвинувачений на момент вчинення злочину та на даний час має трьох неповнолітніх дітей, відносно яких не позбавлений батьківських прав, злочин є середньої тяжкості, вказане кримінальне правопорушення він вчинив 06.06.2017 року до дня набрання чинності (07 вересня 2017 року) Закону України «Про амністію у 2016 році», свою вину у нанесенні тілесних ушкоджень обвинувачений визнав, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 амністії, передбачених ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_3 поширюється дія Закону України « Про амністію у 2016 році», тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки застосування амністії, а саме: амністія в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, тобто картку стаціонарного хворого № 9816 з Кіровоградської обласної лікарні, на ім'я ОСОБА_1 повернути лікарні, а іншу медичну документацію повернути потерпілому ОСОБА_1

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 349, 368-376, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 виконання таких обов'язків: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора Компаніївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури, в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні м. Кропивницького до ОСОБА_3 на відшкодування витрат понесених Кіровоградською обласною лікарнею на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 від злочину в сумі 7 605 гривень 13 копійок. задовольнити в повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму 13 777.00 грн. задовольнити частково на суму 6 412.00 грн., в іншій частині стягнення матеріальної шкоди 7 365.00 грн. відмовити, та в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю на суму 25 000.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, на користь держави в особі Кіровоградської обласної лікарні (25030 м. Кропивницький, просп. Університетський, 2/5 Код ЄДРПОУ 01994942 р\р 35419001027932 Банк ГУ ДКСУ в Кіровоградській області МФО 823016) 7 605,13 ( сім тисяч шістсот п»ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1, фактично проживаючого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_4 ідентифікаційний код № НОМЕР_2, матеріальну шкоду в сумі 6 412.00 (шість тисяч чотириста дванадцять) грн. та моральну шкоду 25 000.00 (двадцять п»ять тисяч) грн.

На підставі п. «в» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання.

Речові докази: медичну картку стаціонарного хворого № 9816 з Кіровоградської обласної лікарні, на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10 повернути лікарні.

диск із записом досліджень МЗКТ ОСОБА_1 від 09.06.2017 року з ТОВ «МДЦ Експерт- Кіровоград», чотири рентгенівські знімки грудної клітини, голови та носа ОСОБА_1 датовані 06.06.2017 року з Кіровоградської обласної лікарні, знімок мультизрізової комп'ютерної томографії грудної клітини ОСОБА_1 з ТОВ «МДЦ Експерт- Кіровоград» від 09.06.2017 року, DVD -R диск із записом рентгенограми грудної клітини ОСОБА_1 з Компаніївської центральної районної лікарні повернути потерпілому ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, якщо його не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ____І.М. Мумига