Рішення № 71247082, 30.11.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/22/16-ц

Провадження № 2/344/2918/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Островського Л.Є.

при секретарі c/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 24687,99 грн, та стягнення судових витрат.

Представником Позивача в позовній заяві зазначено, що він не заперечує проти розгляду справи у відсутності уповноваженого представника.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. 30.11.2017 року подала до суду письмове заперечення, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у звязку із спливом строку позовної давності.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку ОСОБА_2 стала клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до кредитного договору б/н від 15.09.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5989,94 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачено відповідальність сторін, в тому числі штрафні санкції, строк дії кредитної картки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 30.09.2015 року відповідач має заборгованість у сумі 24687,99 грн., а саме: 4408,55 грн. заборгованість за кредитом, 18627,63 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, 500 штраф (фіксована частина), 1151,81 грн. штраф (процентна складова) (а.с.5-7).

Строк виконання кожного щомісячного зобовязання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 перестала виконувати щомісячні зобов’язання з погашення кредиту з 17.04.2009 року, тобто переривання позовної давності відповідачем не було.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обов’язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами до закінчення місяця, наступного за звітним, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобовязань.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Натомість позовна заява подана позивачем до суду лише 28.01.2016 року, тобто за межами строку позовної давності.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Саме таку правову позицію висловлено у справі № 6-116-цс 13 постанови Верховного Суду України від 06.11.2013 року.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ №5 від 30.03.2012 року та листом Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ №10-70/0/4-13 від 16.01.2013 року судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

З врахуванням застосованої відповідачем позовної давності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 252, 256, 258, 261, 264, 267, 509, 510, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054 Цивільного Кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у зв’язку із спливом строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Островський Л.Є.