Рішення № 71244717, 21.12.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6760/17

(2/199/2797/17)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 грудня 2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Куземі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпра цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 51 823,96 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 28.02.2014 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала у зв'язку з чим станом на 12.09.2017 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 51 823,96 грн., яку позивач, а також судові витрати просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання не з'явилась, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином. Тому суд вважає можливим зі згоди представника позивача, провести заочний розгляд справ та постановити заочне рішення.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного №б/н від 28.02.2014 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконала, в зв'язку з чим станом на 12.09.2017 року має заборгованість перед банком, яка складається з:

- заборгованість за кредитом - 5146,72 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 40633,24 грн.;

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Тому, на підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором у розмірі 45779,96 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 5146,72 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 40633,24 грн..

У частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

У частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії та пені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16, яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

На думку суду, умова про сплату комісії не відповідає вимогам справедливості та суперечить ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, наданим позивачем розрахунком заборгованості не розмежовано заборгованість за пенею та заборгованість за комісією та не зрозуміло нарахування відповідних сум заборгованості, тому суд вважає в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по комісії та пені у розмірі 3100,00грн. - відмовити.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,141, 144,263-265,280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1(проживає: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"(МФО305299, ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м.Київ, вул. Грушевського,1д) заборгованність по кредитному договору від 28.02.2014 року, яка станом на 12.06.2017 року становить 45 779,96 грн. та складається із: заборгованість за кредитом - 5146,72 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 40633,24 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1600 грн., а всього 47379 (сорок сім тисяч триста сімдесят дев'ять) гривень 96 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя