Ухвала суду № 71244492, 20.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Час та місце ухвалення судового рішення: "--:--", м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 06.07.2017р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Апексімова І.С.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі за позовом приватного підприємства «Будівельна оптова база» до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14.03.2017р. приватне підприємство «Будівельна оптова база» звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення №500030/2017/000003/2 від 07.03.2017р. про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Одеська митниця безпідставно визначила іншу митну вартість імпортованих товарів і відмовила у їх митному оформленні, оскільки підприємством надано відповідачу всі документи, які підтверджують складову задекларованої ним митної вартості та не містять суттєвих розбіжностей.

Відповідач вважає, що під час здійснення контролю митної вартості товарів, митний орган діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2017р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією від 06.03.2017р. №UA500030/2017/002217 містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.53 Митного кодексу України були підставою для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2016р. ПП «Будівельна оптова база» та САБМ Трейдинг (Каліфорнія, США) уклали зовнішньоекономічний договір (контракт) №ХF161101Т1 від 03.12.2016 року щодо поставки плетених поліпропіленових мішків. /а.с.21-25/

На виконання вимог зазначеного контракту на адресу ПП «Будівельна оптова база» надійшов товар: мішки пакувальні, плетені з поліпропіленових стрічок – синтетичного текстильного матеріалу, в тюках. Виробник XINTAI XINFANG PLASTIC PRODUCTS CO., LTD, Китай (СN).

З метою декларування вказаного товару позивач подав до Одеської митниці декларацію №500030/2017/002217 від 06.03.2017р., в якій митна вартість імпортованого товару була заявлена за основним методом - за ціною контракту на загальну суму 342109,33грн. або 12615 дол. США. /а.с.9/

Разом з декларацією були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) №ХF161101Т1 від 03.12.2016 року, інвойс між САВМ Тrading та ПП «Будівельна оптова база» №ХF161101Т1 від 03.12.2016р., декларація країни відправлення, коносамент, пакувальний лист, сертифікат походження товару, додаткові документи, що потверджують митну вартість товару, а саме: інвойс виробника товару між XINTAI XINFANG PLASTIC PRODUCTS CO., LTD та САВМ Тrading від 03.12.2016 № ХF161101ТІ, банківські документи, що підтверджують суму оплати за товар виробнику від фірми-посередника САВМ Тrading. Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною контракту.

Після обробки вказаної електронної митної декларації та її візуальної перевірки Одеською митницею ДФС, згідно акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, графа 8.3.4 «Інформація щодо виконаних завдань та виявлених невідповідностей», проведено спільний повний митний огляд з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, в результаті проведеного митного огляду було встановлено, що товари та відомості не відповідають заявленим у МД 500030/2017/002217.

24.07.2016р. Одеською митницею було направлено електронне повідомлення про те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, а саме: п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов’язаних із пакуванням; у п 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 03.12.2016 №ХF161101Т1 зазначено, що ціна товару включає в себе вартість пакування, проте у наданих до митного оформлення договірних документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; у інвойсі від 03.12.2016р. №ХF161101ТІ зазначено, що товар поставляється на умовах СFR, тобто до обов’язку продавця (відправника) входить, у тому числі й фрахт (вартість перевезення товару до порту призначення Одеса), проте, у наданому коносаменті від 16.12.2016р. №30116120280 зазначено «Freight соllесt», тобто фрахт сплачується в порту призначення вантажоодержувачем.

За результатами перевірки вищевказаної митної декларації Одеською митницею ДФС митним постом «Одеса – порт» прийнято рішення №500030/2017/000003/2 від 07.03.2017 року про коригування митної вартості товарів, на підставі якого Одеською митницею ДФС відмовлено у митному оформленні (випуску) про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500030/2017/00013 від 07.03.2017 року, в якому митна вартість визначена за другорядним методом, шляхом збільшення митної вартості одиниці цього товару до 19291 долл. США, тобто на 6676 долл. США. /а.с.48/

На підставі вказаного рішення, митним органом складено карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500030/2017/000003/2 від 07.03.2017р., з зазначенням, що митне оформлення може бути здійснене за умови подання нової митної декларації. /а.с.48-51/

У зв’язку з потребою використання товару у виробництві, позивач подав до Одеської митниці нову митну декларацію, в якій визначив ціну товару відповідно до прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, після чого товар було випущено у вільній обіг під гарантійні зобов’язання.

Не погоджуючись з рішенням №500030/2017/000003/2 від 07.03.2017р. про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова Одеської митниці у митному оформленні товару та подальше коригування його вартості за допомогою другорядного методу носять протиправний характер, оскільки позивачем було надано всі необхідні документи для визначення ціни за основним методом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, за визначенням, наведеним в п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Приймаючи оскаржену картку відмови в прийнятті митної декларації та не застосовуючи основний метод визначення митної вартості, відповідач виходив з того, що подані позивачем документи, не містять всіх даних, щоб підтверджували числові значення складових митної вартості.

Разом з тим, відповідно до контракту № ХF161101Т1від 03.12.2016р., поставка товару здійснювалася на умовах CFR Одеса, Україна. Згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати означає, що продавець сплачує всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення. У зв'язку з цим, при здійснені позивачем розрахунку митної вартості витрати на транспортування не включались до митної вартості, оскільки такі витрати за умовами контракту включені у вартість товару, що відповідає приписам ст.53 МК України. У відповідності до рішення №500030/2017/000003/2 від 07.03.2017р. про коригуванні митної вартості товару, вказувалося, що в інвойсі від 03.12.2016р. №XF161101Т1 та зовнішньоекономічному договорі зазначалося, що поставка здійснюється на умовах CFR, однак у коносаменті містилася вказівка, що фрахт оплачується вантажоотримувачем «позначка - Fright Collect».

У коносаменті у графі «Freight and Charges - фрахт та мито» визначалися конкретні умови поставки - «freight as arranged» - фрахт стягується за домовленістю, тобто за умовами, визначеними у контракті №XF16110ГП від 03.12.2016 р„ на умовах CFR., та в інвойсі від 03.12.2016 р. №XF161101Т1.

При цьому, позивач не сплачував будь-яких додаткових платежів, окрім ціни товару, що визначена у інвойсі від 03.12.2016р. MXF161101T1, та Одеською митницею ДФС не доведено, яким чином описка перевізника товару вплинула на відсутність у органу можливості визначення митної вартості товару та призвела до збільшення його вартості.

Крім того, митний орган в рішенні про коригування митної вартості товарів повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Наведення у графі 33 рішення про коригування може містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації, які свідчать саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту.

Отже, судом встановлено, що в документах, які були подані декларантом для підтвердження митної вартості товару, наявні достовірні відомості, без розбіжностей чи ознак підробок.

При цьому, Одеською митницею не надано належних доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 МК України, у зв'язку з чим відповідачем не обґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20.12.2017р.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія