Постанова № 71244447, 18.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Калиновського В.А.

суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава, м. Полтава, суддя Микитенко В.М. від 24.10.2017р., по справі № 554/6406/17

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області третя особа ПАТ "Полтавахіммаш"

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії та скасувати рішення №4632 від 27.02.2017 року Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах із 28 листопада 2016 року та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 24.10.2017 року задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправними дії та скасувати рішення №4632 від 27.02.2017 року Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов'язано Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи в Публічному акціонерному товаристві «ПОЛТАВАХІММАШ»: з 17.08.1978 року по 14.11.1978 року, з 19.05.1981 року по 26.05.1982 року, з 11.06.1982 року по 11.04.1988 року на посаді електрозварника, а також строкову військову службу з 23.11.1978 року по 04.11.1980 року до пільгового стажу за Списком №2, призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах із 28 листопада 2016 року та вчинити дії по виплаті нарахованих сум.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, згідно паспорту НОМЕР_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тому станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року досяг віку 58 років і 1 місяця (а.с.7-8).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 01.07.1993 року убачається, що він працював в ПАТ «ПОЛТАВАХІММАШ»: з 17.08.1978 року по 14.11.1978 року, з 19.05.1981 року по 26.05.1982 року, з 11.06.1982 року по 11.04.1988 року на посаді електрозварника, а також проходив строкову військову службу з 23.11.1978 року по 04.11.1980 року. Інший загальний трудовий стаж позивача з 1978 року по даний час відповідачем не оспорюється (а.с. 11-15).

Дані відомості підтверджуються копією довідки №805 від 12.12.2016 року, відповідно до якої ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПАТ «ПОЛТАВАХІММАШ» на посаді електрозварника: з 17.08.1978 року (Наказ №738 від 09.08.1978 року) по 14.11.1978 року (Наказ №501 від 14.11.1978) 0 років 2 місяці і 28 днів, з 19.05.1981 року (Наказ № 165 від 18.05.1981 року) по 26.05.1982 року (Наказ № 249 від 31.05.1982 року) 01 рік 0 місяців 8 днів, з 11.06.1982 року (Наказ №249 від 31.05.1982 року) по 11.04.1988 року (Наказ №74 від 11.04.1988 року). Його робота полягала у зварюванні швів в усіх просторових положеннях із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3-го класу небезпеки, при виготовленні хімічного обладнання V 10-50 м. куб., яке працює під тиском. Точковим і контактним зварюванням не займався. Тобто його робота передбачена Списком №2 розділу 32 «Загальні професії», згідно Постанови Радміну СРСР № 1173 від 22.08.1956 року. Його загальний спеціальний стаж складає 7 років і 7 днів. Крім того, ПАТ «Полтавахіммаш» є правонаступником ВАТ «Полтавахіммаш» (а.с.9, 32-33).

Повноважність на її підписання генерального директора ПАТ «Полтавахіммаш» ОСОБА_3 не оспорюється, а відсутність підписів інших уповноважених на її підписання посадових осіб пояснюється довідкою ПАТ «Полтавахіммаш» № 316 від 20.10.2017 року, згідно з якою генеральний директор вказаного підприємства здійснює одноособове керівництво підприємством і представляє його інтереси в інших органах, головний бухгалтер та начальник відділу кадрів на підприємстві відсутні (а.с.34).

Відповідачем оспорюється вказаний вище стаж роботи електрозварником в ПАТ «Полтавахіммаш» - до 1992 року, тому відомості про атестацію робочих місць не вимагаються.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із письмовою заявою про призначення пільгової пенсії, надавши відповідні документи, що підтверджують його пільговий стаж.

Рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 27.02.2017 року №4632 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи, що довідка №805 від 12.12.2016 року, видана ПАТ «Полтавахіммаш» не відповідає встановленій формі згідно з додатком №5 Порядку (а.с. 10).

Не погодившись з даним рішення позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності своїх дій при відмові позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статей 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 100 цього Закону передбачено, що особам, які на день введення в дію цього Закону мають стаж на роботах із шкідливими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, мають право на пенсію на пільгових умовах, яка призначається відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( зі змінами) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до п.10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.

Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку №637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених вище норм свідчить, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів можливе лише у випадку відсутності трудової книжки або відсутності в ній записів.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 і 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383.

Згідно п.3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Право на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується відповідно до списку виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок. Довідки видаються підприємствами або їхніми правонаступниками на підставі первинних документів про характер дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до Списку № 2 от 22 серпня 1956 року розділом XXXII «Загальні професії» передбачені електрозварники. При цьому, згідно роз'яснення порядку застосування вказаного Списку, викладеному в листі Державного комітету СРСР по праці і соціальним питанням від 14.04.1965 року N 1240-ИГ, електрозварники, зайняті на контактній та точковій зварці, права на пільгове пенсійне забезпечення не мають.

Отже, посада електрозварника, на якій перебував позивач відповідає Списку №2, чинному на час його роботи та звернення за призначенням пільгової пенсії.

Згідно копії трудової книжки позивача вбачається, ОСОБА_1 працював в ПАТ «ПОЛТАВАХІММАШ»: з 17.08.1978 року по 14.11.1978 року, з 19.05.1981 року по 26.05.1982 року, з 11.06.1982 року по 11.04.1988 року на посаді електрозварника, а також проходив строкову військову службу з 23.11.1978 року по 04.11.1980 року.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що трудова книжка ОСОБА_1 належним чином оформлена, містить необхідні реквізити, не має жодних виправлень, тому її достовірність не викликає жодних сумнівів. Записи в ній щодо роботи позивача електрозварником в ПАТ «Полтавахіммаш» повний робочий день підтверджуються довідкою №805 від 12.12.2016 року, тобто у суду немає підстав не довіряти тим записам які є в трудовій книжці позивача.

Таким чином, позивачем належним чином підтверджено можливість віднесення спірного вказаного вище періоду його роботи, який не було включено відповідачем до пільгового стажу.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією (ст. 83 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем були надані відповідні документи, які підтверджують наявність у нього пільгового стажу, тобто він має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у призначенні такої пенсії.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Октябрського районного суду м. Полтава від 24.10.2017 р. по справі № 554/6406/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.10.2017р. по справі № 554/6406/17 залишити без задоволення .

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.10.2017 р. по справі № 554/6406/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Повний текст постанови складено 26.12.2017 р.