Ухвала суду № 71244405, 13.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/703/17

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

за участю секретаря Апексімова І.С.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Максіма» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Максіма» до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06.04.2017р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) «ОСОБА_3 Максіма» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 22.12.2016р. №0003961405 про визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 45038,80грн. за ведення з порушенням обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання; за непроведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ОСОБА_3 Максіма» зареєстровано в якості юридичної особи 10.05.2016р. Основним видом діяльності товариства є роздрібна торгівля пальним.

Позивач, серед іншого, здійснює господарську діяльність з роздрібного продажу палива на АЗС, розташованій за адресою м. Баштанка, вул. Карла Маркса, 84, за якою, також, зареєстрований реєстратор розрахункових операцій MINI-T 400ME.

29.11.2016р. керівником ГУ ДФС у Миколаївській області видано наказ №968 «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до якого доручалось провести фактичну перевірку ТОВ «ОСОБА_3 Максіма» за адресою: м.Баштанка, вул. Карла Маркса, 84.

05.12.2016р. працівники ГУ ДФС у Миколаївській області здійснили фактичну перевірку позивача, про що був складений акт №0264/14/29/14/40473244 від 08.12.16р., яким зафіксовані три правопорушення: непроведення розрахункової операції через РРО на повну сумку покупки на суму 398696,35грн.; ведення з порушенням обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання на суму 22518,90грн.; використання реєстратора розрахункових операцій, що не відповідає сфері застосування реєстратора розрахункових операцій.

22.12.2016р. ГУ ДФС у Миколаївської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003961405 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 45038,80грн. /а.с.16/

При цьому, 45037,80грн. штрафу застосовано за ведення з порушенням обліку товарних запасів у встановленому законом порядку за місцем їх реалізації та зберігання; 1грн. штрафу застосовано за непроведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки.

За використання реєстратора розрахункових операцій, що не відповідає сфері застосування реєстратора розрахункових операцій штрафна санкція не застосувалася.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами» від 20.12.1997р. №1442 (далі - Правила) роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Пунктом 10 зазначених Правил передбачено, що розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу, при цьому розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти здійснюються як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).

Згідно з пунктом 10.3.1.1 Інструкції «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008р. №281/171/578/155 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315.

Відповідно до пункту 10.3.1.3 Інструкції відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. У цьому ж змінному звіті АЗС має відображатися і відпуск нафтопродуктів за платіжними картками (пп. 10.3.4.2 Інструкції).

Пунктом 10.3.2 Інструкції встановлено, що відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП.

У змінному звіті АЗС за формою №17-НП відображаються також відпуск нафтопродуктів за відомостями (графа 9) та за талонами (графа 10). При цьому, відпуск нафтопродуктів за готівку та за платіжними картками відображаються відповідно у графах 8 та 11 змінного звіту АЗС за формою №17-НП.

Під час фактичної перевірки 05.12.2016р. встановлено, що на АЗС не проведено розрахункові операції через РРО, оскільки відповідно до Державного реєстру РРО затвердженого наказом ДФС від 28.09.2016р. №813 реєстратор розрахункових операцій MINI-T 400ME встановлений позивачем на АЗС не відноситься до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для АЗС та не відповідає сфері застосування РРО; та крім того відсутні звіти №17-НП.

Пунктами 1, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Отже, оскільки ТОВ «ОСОБА_3 Максіма» були порушені вимоги пп.1,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідачем правомірно на підставі п.1 ст.17, ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано до позивача суму штрафних санкцій.

Посилання позивача на вилучення під час обшуку 16.09.2016р. у товариства первинних документів, у тому числі і звітів АЗС №17-НП судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки даний факт не може бути виправданням відсутності обліку через два місяці, - 05.12.2016р.

Доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_3 Максіма» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія