Постанова № 71244337, 12.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3179/17

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якій позивач просить: визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 щодо невнесення даних про поточний рахунок ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за № 26207515225901 на суму 95911,05 грн. до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 включити дані про поточний рахунок ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) за № 26207515225901 на суму 95911,05 грн. до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії щодо включення відомостей про ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.11.2015 року між ОСОБА_2 (клієнт) та ПАТ «Банк Михайлівський» (банк) укладено договір № 980-016-000002369 банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)», згідно умов якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його імя поточний рахунок № 26207515225901 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-косове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобовязується оплачувати послуги банку.

Згідно матеріалів справи, 05.05.2016 року за платіжним дорученням позивача, з її рахунку, відкритого в ПАТ «Банк Михайлівський» за вказаним договором, були перераховані кошти на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», який також відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», за договором № 980-016-000233413 від 05.05.2016 року, укладеним позивачем з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Також, як встановлено судом першої інстанції, 19.05.2016 року від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк Михайлівський» було зараховано кошти у сумі 95911,05 грн., у тому числі, 95000 грн. - з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором № 980-016-000233413 від 05.05.2016 р.» та 911,05 грн. - з призначенням платежу «оплата процентів по договору № 980-016-000233413 від 05.05.2016 р.», що підтверджується довідкою про стан рахунку № 26207515225901 від 11.05.2017 року, виданою ПАТ «Банк Михайлівський».

Суд першої інстанції встановив, що на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.

13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. ОСОБА_3 особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_5

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_5 строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1702 від 01 вересня 2016 року змінено ОСОБА_3 особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», призначено ОСОБА_3 особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 з 05 вересня 2016 року.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 265 від 24 січня 2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду: ОСОБА_4 з 25 січня 2017 року визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; ОСОБА_6 з 25 січня 2017 року визначені пунктами 4, 5, 6 та 8 частини 2 статті 37, пунктом 4 частини 1 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

13.12.2016 року позивачем на ім'я ПАТ «Банк Михайлівський» було надіслано заяву, у якій ОСОБА_2 просила включити інформацію про неї до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести їй виплату відшкодування коштів.

Листом від 25.01.2017 року позивачу було повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року в сумі 95000 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-016-000233413 від 05.05.2016» на рахунок № 26207515225901, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), та 19.05.2016 року в сумі 911,05 грн. з «призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-016-000233413 від 05.05.2016» на рахунок № 26207515225901, що належить ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), є нікчемним.

Враховуючи, що ОСОБА_3 особою Фонду не було включено відомості щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а також Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було включено позивача до загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду, остання звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання в апеляційному порядку колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (чинного та в редакції на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

За правилами ст. 27 вказаного Закону, у наведеній редакції, ОСОБА_3 особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

ОСОБА_3 особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобовязання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий курєр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Сторонами у справі не заперечується, що відомості щодо позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, згідно рахунку позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» № 26207515225901.

При цьому, зі змісту направленого позивачу листа від 25.01.2017 року, вбачається, що підставою для невключення позивача до вказаного переліку є визнання нікчемним переказу коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 95000 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором № 980-016-000233413 від 05.05.2016» на рахунок № 26207515225901, що належить позивачу, та 19.05.2016 року в сумі 911,05 грн. з «призначенням платежу «Оплата процентів по договору № 980-016-000233413 від 05.05.2016» на рахунок № 26207515225901, що належить позивачу, на підставі п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI.

Згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI, в редакції на момент направлення позивачу наведеного листа, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобовязаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобовязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з повязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставин, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про його дійсність.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, такі дії суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованими.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, направляючи позивачу лист про визнання нікчемним переказу коштів на її рахунок відповідач не послався на жодні фактичні обставини.

В листі ОСОБА_3 особи Фонду лише наявні посилання на положення ст.ст. 37, 215, 216 ЦК України та п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI без розкриття їх змісту та будь-якого фактичного обґрунтування. ОСОБА_3 особою не визначено, з яких саме підстав у спірному випадку останній дійшов висновку про нікчемність правочину.

В запереченнях на заявлений адміністративний позов відповідач ОСОБА_3 особа Фонду посилається на застосування таких підстав для визнання переказу коштів на рахунок позивача нікчемним, як: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 4) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, повязаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства (п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Проте, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, відповідачем - ОСОБА_3 особою Фонду жодним чином не обґрунтовано наявність наведених обставин у спірних правовідносинах та вчинення відповідачем оскаржуваних дій саме як заходу щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, як то передбачено вимогами ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб».

В запереченнях на заявлений адміністративний позов відповідач ОСОБА_3 особа Фонду, посилаючись, як на підстави для визнання переказу коштів на рахунок позивача нікчемним, на положення п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вказує на те, що 18 травня 2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір відступлення права вимоги № 1805. Згідно з умовами договору відступлення № 1805 «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язалось відступити банку права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги.

Перелік кредитних договорів, права за якими відступається банку, міститься в реєстрі кредитних договорів

Також, 19.05.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір відступлення прав вимоги № l. Згідно з умовами цього договору відступлення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язалось відступити Банку права вимоги, що належать ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами.

Перелік договорів, права за якими відступаються банку з боку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», міститься в реєстрі Основних договорів.

Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги за вартістю, зазначеною в реєстрі основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру.

Водночас, відповідач вказує, що станом на момент укладення вказаних правочинів ПАТ «Банк Михайлівський» було віднесено до категорії проблемних згідно постанов Національного банку України № 917/БТ від 22.12.2015 року та № 295/БТ від 27.04.2016 року.

Отже, на думку відповідача, банком було вчинено операції, які йому було заборонено вчиняти.

Проте, зазначені вище договори відступлення права вимоги стосуються відступлення права вимоги за кредитними договорами та за договорами купівлі-продажу цінних паперів, та не стосуються договорів позики, отже вчинення банком перерахування коштів за оплату договорів відступлення права вимоги не впливають на договори за якими ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повинно повернути залучені кошти.

Також, відповідачами не доведено належними та допустимими доказами того, що ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не мало достатніх власних коштів для здійснення повернення коштів своїм кредиторам-фізичним особам, також відповідачами не доведено, що кошти, повернені на рахунок позивача, являються коштами ПАТ «Банк Михайлівський».

В рішенні Правління Національного банку України № 14/БТ від 23.05.2016 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» зазначено, що згідно виписки по рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» станом на 19.05.2016 року залишок коштів складав 37,8 млн. грн.

Тобто, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» мало власні кошти на здійснення операцій по поверненню коштів по договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр».

Отже, обставини щодо наявності визначених п.п. 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав нікчемності правочину не доведено відповідачем, відповідач належних та допустимих доказів щодо цього не надав.

В запереченнях на заявлений адміністративний позов відповідач ОСОБА_3 особа Фонду, як на підставу невключення позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів, що розміщені на рахунку ПАТ «Банк Михайлівський» № 26207515225901, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилається на те, що позивач не є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Суд першої інстанції погодився з вказаним висновком відповідача.

Водночас, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п.п. 3, 4 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Сторонами у справі не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозити)» від 05.11.2015 року № 980-016-000002369, згідно умов якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його імя поточний рахунок № 26207515225901 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-косове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобовязується оплачувати послуги банку.

Відповідач ОСОБА_3 особа Фонду не посилається на нікчемність вказаного договору.

Також, сторонами у справі не заперечується та матеріалами справи підтверджено, факт знаходження на рахунку позивача № 26207515225901 в ПАТ «Банк Михайлівський» за наведеним вище договором коштів у загальній сумі 95911,84 грн.

При цьому, колегія суддів враховує, що кошти у сумі 95000 грн., що були перераховані з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», були попередньо перераховані позивачем з рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в цьому ж банку. Тобто, вбачається, що позивачем здійснювалось перерахування коштів, що розміщені на її рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський», які в подальшому були повернуті на її рахунок.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком позивача, що у відповідача ОСОБА_3 особи Фонду відсутні підстави вважати, що позивач не є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та відповідно відсутні підстави для не включення відомостей щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Що стосується посилань відповідача ОСОБА_3 особи Фонду та суду першої інстанції на те, що позивачем не оскаржується наказ від 01.06.2016 року № 42/2 в частині, що стосується встановлення нікчемності правочину (транзакції) з виконання на користь ОСОБА_2 платіжних документів ТОВ «ІРЦ» на суму 95911,05 грн., що виключає можливість задоволення заявленого позову, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки вказаним наказом не встановлено нікчемності правочину за участю позивача, а лише затверджені результати проведеної перевірки, що викладені в акті Комісії по перевірці правочинів.

Проведення такої перевірки та затвердження її результатів відноситься до повноважень відповідача ОСОБА_3 особи Фонду.

В свою чергу, також вказаним наказом визначено необхідність застосування наслідків правочинів нікчемними, про що прийняти відповідні розпорядження.

Проте, будь-яких розпоряджень відносно позивача до суду не надано.

Так само відповідачем не надано будь-яких інших рішень прийнятих відносно позивача.

Таким чином, проведення наведеної перевірки та затвердження її результатів, що оформлено актом не включає задоволення заявлених позивачем вимог.

Як вже зазначалось судом, відповідачем на адресу позивача на її звернення був направлений лише лист про нікчемність переказу коштів на рахунок позивачу, без будь-яких фактичних обґрунтувань наведеному висновку.

Такий лист був направлений, як зазначено, саме на звернення позивача у січні 2017 року, а не на підставі наказу від 01.06.2016 року № 42/2. Крім того, вказаний лист містить інші підстави для визнання переказу коштів позивачу нікчемним, ніж вказано в наведеному наказі, а саме доповнено п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В свою чергу, згідно ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (чинного та в редакції на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку) ОСОБА_3 особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про правомірність вимог позивача в частині визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 щодо невключення ОСОБА_2 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування згідно рахунку за № 26207515225901 на суму 95911,05 грн., зобовязання ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 включити ОСОБА_2 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування згідно рахунку за № 26207515225901 на суму 95911,05 грн., та наявність підстав для їх задоволення.

Водночас, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити необхідні дії щодо включення відомостей про позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки за правилами ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 щодо не включення ОСОБА_2 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування згідно рахунку за № 26207515225901 на суму 95911,05 грн.

Зобовязати ОСОБА_3 особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» ОСОБА_4 включити ОСОБА_2 до переліку рахунків, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування згідно рахунку за № 26207515225901 на суму 95911,05 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець