Постанова № 71244206, 20.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11523/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сокальського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року (суддя Веремчук О.А.) у справі № 454/557/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

03.03.2017р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить зобов'язати відповідача зарахувати йому до трудового стажу період роботи настоятеля св.вмц Параскеви-П'ятниці в с.Карів Сокальського району з 01 січня 1980 року по 31 грудня 1991 року.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року позов задоволено. Стягнути з Сокальського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 640,00 грн.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що час роботи в релігійних організаціях за період після 21 серпня 1961 року до 01 січня 1981 року зараховувався до загального стажу роботи за умови, що професія працівника була передбачена Переліком осіб, договори про роботу яких в релігійних організаціях в якості робітників і службовців укладались за участю профспілкових органів, затвердженого постановою ЦК профспілок працівників місцевої промисловості і комунального господарства від 21 серпня 1962 року і трудовий договір з якими був укладений за участю профспілкових органів. До зазначеного переліку було включено наступні категорії працівників: прибиральниці, охоронці, двірники.

Законодавство колишнього СРСР передбачало лише дві умови для зарахування періоду роботи у релігійних організаціях до загального трудового стажу, зокрема, протягом спірного періоду: наявність посади у відповідному Переліку та наявність трудового договору за участю профспілкових органів.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, який просить залишити без змін рішення суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у її сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком з 27.07.2014 року при загальному стажі роботи 23 роки 1 місяць 17 днів.

із 07.12.1979 року позивач здійснює душпастирську діяльність священика в с.Карів Сокальського району Львівської області, що підтверджується Указом № 1688 від 07.12.1979 року Митрополита Львівського і Тернопільського, з якого вбачається, що позивача призначено настоятелем св. вмч. Параскеви Пятниці церкви парафії села Карів Сокальського району Львівської області (а.с.9)

Із довідки про реєстрацію духовенства від 07.12.1979 року виданої позивачу вбачається, що він зареєстрований Уповноваженим Ради в справах релігій при РМ УРСР по Львівській області як священик руської православної церкви в с.Карів Сокальського району з правом задовольняти релігійні потреби віруючих по їх проханню, відправляти богослужіння в зазначеній церкві (а.с.11).

В подальшому ОСОБА_1 та церковна рада парафії с.Карів у складі: голови церковної ради ОСОБА_4, голови ревізійної комісії ОСОБА_5, касир церкви ОСОБА_6 заключили договір 01.01.1980 року згідно з Положенням про управління РПЦ в СРСР і резолюцією керуючого єпархією від 28.03.1962 року про права та обов'язки сторін при церкві св. вмч. Параскеви-П'ятниці у с.Карів (а.с.12).

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачу слід зарахувати позивачу до трудового стажу період роботи настоятеля церкви св. вмц Параскеви-Пятниці в с.Карів Сокальського району з 01 січня 1980 року по 31 грудня 1991 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що на громадян, які працюють у релігійних організаціях та створених ними підприємствах, добродійних закладах на умовах трудового договору поширюється дія законодавства про працю, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оподаткування.

Відповідно до Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії від 12 вересня 1990 року № 369/16-52, періоди роботи в релігійних організаціях зараховувались до загального трудового стажу в тих випадках, коли трудовий договір на виконання цієї роботи укладений за участю профспілкових органів. Такі трудові договори не могли укладатись з членами виконавчих органів релігійних організацій і особами, які брали участь у здійсненні релігійних обрядів.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч.3 та 4 ст.24 КЗпП України, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Факт роботи позивача священиком с.Карів та сплату податків, стверджується показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Згідно довідки №393 від 11.06.2015р. виданої Карівською сільською радою Сокальського району Львівської області встановлено, що священиком ОСОБА_1 було сплачено прибутковий податок з фізичних осіб за період 01.01.1980 року по 31.12.1996 року через районний фінансовий відділ у Сокальському районі, а одержувачем була Карівська сільська рада (а.с.10).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки трудові відносини позивача виникли задовго до введення в дію Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та враховуючи те, що Українська православна церква с. Карів була взята на облік в УПФ в Сокальському районі як платника страхових внесків з 07.02.1997 року то це не є підставою для відмови позивачу у зарахуванні до стажу роботи для призначення пенсії його період роботи настоятеля св. вмц. Параскеви-П'ятниці в с.Карів з 01.01.1980 року по 31.12.1991 року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом - ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1, «а» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також : будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Таким чином, позивач працював священиком, отримував заробітну плату, з якої проводились відповідні обов»язкові відрахування, через відповідний райфінвідділ у Сокальському районі, то йому слід зарахувати до трудового стажу період роботи настоятеля церкви св. вмц Параскеви-Пятниці в с.Карів Сокальського району з 01 січня 1980 року по 31 грудня 1991 року.

Колегія суддів приймає до уваги твердження апелянта, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо стягнення судового збору з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування України - п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тобто відповідач звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з державного бюджету.

Колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати в частині стягнення судового збору, з постановленням нової, в решті - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 315, 316, п.4 ч.1 ст.317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сокальського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області - задоволити частково.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 01 червня 2017 року у справі № 454/557/17 - скасувати в частині судових витрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді О. І. Мікула А. Р. Курилець Повний текст судового рішення складено 26.12.17