Постанова № 71244200, 18.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11380/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі секретаря судових засідань Копанишин Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, ухвалену під головуванням судді Подлісної І.М. в м. Тернополі в порядку письмового провадження, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась в суд з адміністративним позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання сформувати та подати до регіональної казначейської служби України подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу квартири в розмірі 5665,80 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 06 жовтня 2017 року вперше придбала квартиру за АДРЕСА_1. При укладенні договору сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5665,80 грн. 09 жовтня 2017 року звернулась до Тернопільського об'єднаного УПФУ Тернопільської області про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте отримала відмову у поверненні вказаних коштів, а тому вважає, що відповідач діяв всупереч вимог пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» сплатила такий збір безпідставно.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.11.2017р. заявлений позов задоволено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією стосовно права власності громадян на нерухоме майно, а тому позбавлені можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше.

Також представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування вимог позивача, оскільки такі підтверджують факт нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомості, а не факт придбання позивача житла в минулому чи придбання ним житла вперше.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.10.2017 між ОСОБА_2 (покупець) та ПрАТ "Компанія з управління активами "Національний резерв" (продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за в АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №2599. Відповідно договору купівлі-продажу ціна квартири встановлена в розмірі 566580 грн.

Перед укладенням наведеного договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_2 сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1 відсотка від вартості придбаного житла - 5665,80 грн. відповідно до квитанції від 06.10.2017 №0.0.864454598.1.

Позивач 09.10.2017 року звернулась до Тернопільського об'єднаного УПФУ Тернопільської області із заявою, в якій просила повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 5665,80 грн.

За результатами розгляду даної заяви, 10.10.2017 Тернопільське об'єднане УПФУ Тернопільської області надало відповідь заявнику за №16964/07 про те, що підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 5665,80 грн. немає з посиланням на відсутність у Пенсійного фонду України інформації щодо реєстрації права власності громадян на нерухоме майно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б спростовували твердження позивача про придбання ОСОБА_2 житла вперше та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є правильними.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений приписами Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до абз.1 п.9 ст.1 цього Закону платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затв. постановою КМ України № 1740 від 03.11.1998р.

Згідно з п.15-1 вказаного Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Тобто, вказаною нормою Порядку визначено, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 вказаного Порядку визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

У відповідності до п.5 «Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 25.09.2013 за №1650/24182; далі - Порядок №787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (п.8 Порядку №787).

Згідно п.7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.09.2010 №21-2 (зареєстровано в МЮУ 27.10.2010 за №988/18283), встановлено механізм здійснення органами ПФУ обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Позивачем до матеріалів справи додано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (номер інформаційної довідки 99767453) сформовану 09.10.2017, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2017 посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №2599.

Відповідно до довідки ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" від 03.11.2017 №2877, станом на 29.12.2012 за ОСОБА_2 згідно обліку технічної інвентаризації в м. Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на квартиру в м. Тернополі.

Відповідно до копії довідки Гусятинського районного комунального БТІ за №462 від 31.10.2017 року, станом на 01.01.2013 року за ОСОБА_2 нерухоме майно в Гусятинському районному комунальному БТІ не зареєстровано.

У відповідності до Довідки від 27.10.2017 за №242 виданої Тернопільським обласним управлінням АТ «Ощадбанк», ОСОБА_2 у списки на отримання житлових чеків включена, житлові чеки не використані.

Даючи оцінку зазначеним доказам, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем здійснено придбання житла - квартири АДРЕСА_1 та вказане житло придбано позивачем вперше.

Також судом першої інстанції обраний вірний спосіб захисту прав та інтересів позивача, відповідно до п.5 Порядку від 03.09.2013 №787.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що під час судового розгляду справи доведено факт першого придбання позивачем житла, через що в останнього виникли правові підстави для повернення безпідставно сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

Статтею 242 КАС України, зокрема визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

В силу ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.ст. 250, 308, 310, 313, 315, 316, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017року в адміністративній справі № 819/1742/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повний текст виготовлено 26.12.2017.