Постанова № 71244150, 18.12.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представника третьої особи ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року про закриття провадження у справі, винесену головуючим суддею Осташем А.В. о 17:35:38 у м.Тернополі, повний текст складений 12.09.2017 року, за адміністративним позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_4, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" про визнання незаконним та скасування державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до державного реєстратора Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_4Б, в якому просив визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію за ТзОВ «Будова-Захід» права власності на незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення готовністю 3% за адресою: с. Байківці, вул. Корольова, 3б Тернопільського району Тернопільської області, яка була проведена 04 лютого 2015 року державним реєстратором Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області ОСОБА_4

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України у зв’язку з тим, що справу не може бути розглянуто в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача - ОСОБА_2 оскаржив ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена з порушенням норм процесуального права. Просить ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

В апеляційній скарзі зазначає, що у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб’єкт владних повноважень. Апелянт наголошує, що основні доводи позивача ґрунтуються на протиправності дій реєстратора, як суб’єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, та полягають у тому, що відповідач не мав підстав вчинити спірні реєстраційні дії.

Третя особа на стороні відповідача - ТзОВ «Будова-Захід» подала письмові заперечення на апеляційну скаргу. Зазначає, що позивач не є власником будівельних матеріалів, у нього відсутні правовстановлюючі документи на будівельні матеріали, а тому не може вимагати у відповідача реєстрації майна на його ім’я. Покликається на те, що даний спір є про право, оскільки позивач оспорює право власності третьої особи на об’єкт незавершеного будівництва.

Під час розгляду апеляційної скарги представник третьої особи заперечила проти задоволення апеляційної скарги, підтримала подані письмові заперечення.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, аргументи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач у зв’язку із вчиненням відповідачем реєстраційної дії вважає порушеним своє право на конкретний об'єкт нерухомості, що виникло у нього на підставі укладення з третьою особою цивільного договору на будівництво однокімнатної квартири в житловому будинку на вулиці Корольова, 3б у селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду та зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 3 КАС України у старій редакції ( який діяв на час розгляду справи в суді першої інстанції ) справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 та п. 1 ч. 2 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема,спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень» позначає орган державної влади , орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається із матеріалів справи, 16.02.2012 року між позивачем ОСОБА_3 та ТОВ «Будова – Захід» укладений договір, за умовами якого ОСОБА_3 доручив ТОВ «Будова – Захід» здійснити будівництво однокімнатної квартири №182 у дев’ятиповерховому житловому будинку на вулиці Корольова, 3б у селі Байківці Тернопільського району Тернопільської області, за що зобов’язувався здійснювати щомісячні платежі, а після здачі будинку в експлуатацію ТОВ «Будова – Захід» зобов’язувалось передати йому всі необхідні документи для оформлення права власності на квартиру.

04.02.2015 року реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції прийняте рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Будова – Захід» на незавершене будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення готовністю 3%, об’єкт житлової нерухомості за адресою: с. Байківці, вул. Корольова, 3б Тернопільського району Тернопільської області.

З позовної заяви вбачається , що позивач ОСОБА_3, звертаючись з позовом до державного реєстратора, просить скасувати державну реєстрацію, а фактично оспорює право власності ТОВ «Будова – Захід» на незавершене будівництво, зазначаючи, що реєстрація проведена поза його волею і не зазначає жодних обставин і доказів, що свідчать про неправомірність дій державного реєстратора при здійсненні ним реєстрації права власності.

Тобто, предметом даного спору є захист права позивача на нерухоме майно, яке згідно з договором з третьою особою має бути збудоване для ОСОБА_3 та яке оспорюваним рішенням державного реєстратора передане у власність ТОВ «Будова – Захід» у складі незавершеного будівництва дев’ятиповерхового будинку.

Звернувшись із позовом про скасування такої реєстрації, позивач ОСОБА_3 фактично оспорює право власності ТОВ «Будова – Захід» на незавершене будівництво.

Згідно із статтею 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 стосуються його майнових інтересів,тому висновок суду першої інстанції про те, що даний спір не носить публічно-правового характеру та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, є цілком обґрунтованим та підставним.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що судове рішення про закриття справи не обмежує сторони у реалізації захисту свого речового права в порядку цивільного судочинства.

Покликання апелянта на те, що в даній справі спір про право відсутній, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки, як вже зазначено, в матеріалах справи відсутні будь-які докази та не вбачається жодних зазначених позивачем обставин протиправності рішення державного реєстратора.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року у справі № 819/1254/17 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26.12.2017 року